01.08.2019
Після президентських та парламентських виборів у 2014 році протягом півтора роки в Україні були прийняті найважливіші антикорупційні закони. А вже в другій каденції Верховної Ради України сьомого скликання громадськості приходилось лише захищати норми, які відкочували антикорупційні реформ. Таке вікно можливостей цілком ймовірно буде вже восени 2019 року, коли молоді та новообрані депутати захочуть показати своє бажання реформувати країну.
Станом на 2019 рік Україна за рейтингом індексу сприйняття корупції займає 120-у сходинку. Щоб наблизитись до сусідньої Польщі, яка знаходиться на 60-му місці потрібно провести щонайменше 5 наступних кроків:
Крок 1-й. Діджиталізація процесів державі.
Необхідно перевести всю паперову роботу в онлайн. Мінімізація взаємодії громадянина та чиновника, дозволить не витрачати час на дорогу до державного органу, стояти в черзі, писати паперову заяву, тощо. Всі ці речі, потрібно робити за допомогою смартфону. Це значно мінімізує взаємодію людини та чиновник держави і зменшить корупційні вплив.
Слід зазначити, що Президентом України вже розпочата певна робота в цьому напрямку. Нещодавно прийнятий Указ 558-й “Про деякі заходи щодо поліпшення доступу фізичних та юридичних осіб до електронних послуг” уповноважив Кабінет Міністрів України провести аудит функціонування національних електронних інформаційних ресурсів протягом 3-ох місячного терміну. Це дозволить оцінити загальну картину 350 державних реєстрів і дасть уявлення щодо взаємодії та уніфікації між ними.
Крок 2-й Прийняття антикорупційної стратегії.
Як відомо з 2018 року в Україні відсутня державна антикорупційна стратегія, тобто основного документа на підставі якого формується державна політика в сфері антикорупційної діяльності. Також, не прийнята державна програма, в якій ще детальніше описуються кроки. Це не дає можливості бачення майбутнього та напрям руху державних органів для зменшення тих чи інших корупційних ризиків державними органами. Антикорупційна стратегія вже розроблена громадськими організаціями та готова бути подана до Верховної Ради України, яка має її схвалити і затвердити.
Крок 3-й Перезапуск НАЗК.
Основний орган який відповідає за формування державної антикорупційної політики сьогодні провалює свою роботу. НАЗК наділене потужними функціями, зокрема, перевірка декларації чиновників, виявлення конфлікту інтересів, фінансування політичних партій, розробка антикорупційної стратегії та інших ряд важливих повноважень. На жаль, на сьогодні орган здійснює свою роботу формально та вибірково. Тому відсутність керівництва держави та ВРУ на перезапуск НАЗК призведе до провалу реформ із запобігання корупції.
Крок 4-й Прозорість приватизація державних підприємств.
На сьогодні потрібно запустити ефективний продаж майна неплатоспроможних підприємств через прозорі електронні опціони це дозволить значно зменшити корупцію. Адже великий відсоток розкрадання державних коштів і майна здійснюється саме через державні підприємства їх неналежне управління. Це показало десятки провадження НАБУ-САП, в яких основними фігурантами є керівники держпідприємств. Максимальне та прозоре приватизація держпідприємств дасть поштовх до наповнення державного бюджету.
Крок 5-й Незалежність суду.
Обшуки окружного адміністративного суду міста Києва ще раз підтвердили залежність та ручне керування “згори” судовою гілкою влади. Для відновлення справедливості та довіри громадян України потрібний прозорий конкурс при наборі суддів, зокрема, шляхом включення в вищу кваліфікаційну комісію суддів і вищу раду правосуддя громадських та міжнародних експертів під час обрання на посади. Також правоохоронним органам потрібно демонструвати невідворотність покарання суддів за вчинення корупційні діяння.
Саме ці важливі пять кроків дадуть можливість Україні у продовженні реформування країни, зменшені корупції та економічному поштовху. Адже при наявності корупційних складових держави неможливо сподіватися на належний економічний достаток громадян України.
Сергій МИТКАЛИК, виконавчий директор ГО “Антикорупційний штаб”
