26.08.2019
Які асоціації викликає у вас словосполучення “українські мости”? Особисто у мене це “довгобуд”, “стомився”, “аварійний”. Тому ми, команда Антикорупційного штабу, в рамках проекту “Карта ремонтів” вирішили дізнатись як ремонтуються і будуються українські мости. Хто ремонтує мости найбільше і на які суми. Хто зосереджений на великих інфраструктурних проектах, а хто латає дірки в мостах, які “стомились”.
Перш за все, треба відзначити, що всі дані брались з публічного порталу закупівель Prozorro. Сама інформація охоплює весь період існування цієї системи закупівель, тобто із середини 2016 року.
Всього за 3 роки в Україні було виділено на ремонт мостів близько 6.5 млрд грн. Це трохи більше ніж десята частина річного бюджету міста Києва. В середньому 273.6 млн грн, а якщо врахувати, що столиця, як завжди, тягне середній показник до верхньої межі, то ця цифра складе 77 мільйонів гривень – це медіанне значення.
Загалом по Україні картина більш-менш рівна, хочу, звісно, є і виключення. Основним і найяскравішим виключенням є Київ. В столиці реалізуються найбільші інфраструктурні об’єкти в країні, деякі з них скандальні і багатостраждальні. Прикладом такого проекту є Подільський мостовий перехід, який є частиною проекту гілки метро на житловий масив Троєщина. Міст будують вже майже 30 років і в останні пару років на його добудову з міського бюджету стабільно виділяють кошти. Київський міський голова запевняє, що автомобілі по цьому мосту зможуть поїхати вже в наступному році. Поки ми можемо констатувати, що на його добудову і на різні роботи пов’язані з цим довгобудом було виділено з міського бюджету трохи менше ніж 650 млн грн.
Також гарну суму було витрачено на так званий міст Кличка. Це міст, який з’єднує два парки в центральній частині міста на наступний день після відкриття якого потріскалось скло в підлозі. Основні роботи коштували місту 272 мільйони гривень, а додаткові роботи обійшлись в майже 74 мільйони, а це більш ніж чверть від основної суми.
На другому місці несподівано опинилась Полтавська область. Сумарно 1.76 млрд грн було вкладено в ремонт мостів, шляхопроводів і розв’язок. Більше ніж 1 млрд грн з цих 1.76 пішло на будівництво шляхопроводів при реконструкції дороги державного значення Р-52 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка. Так на 130-му кілометрі цієї дороги більше ніж за півмільярда було побудовано розв’язку і шляхопровід, ще 300 мільйонів пішло на міст над залізничною колією. І довершив цю картину міст над річкою Ворскла за 238 мільйонів гривень. Кожну з цих закупівель виграли різні підрядники. Найдорожчу закупівлю виграв Альтком, другу по вартості Ростдорстрой і останню забрав собі турецький Онур.
Ще один ремонт на який пішло більше 100 мільйонів - це міст через річку Псел біля міста Гадяч. Суспільне Полтава ще в кінці липня 2016 року повідомляли про аварійний стан цього мосту, тому міській владі більше нічого не залишалось, як виділили гроші і відремонтувати той міст. Інакше все б могло закінчитись людськими жертвами.
Третьою за витраченою сумою на ремонти йде рідна область Володимира Гройсмана, нинішнього Прем’єр-міністра. Загалом за 3 роки 406.6 млн грн було вкладено у ремонт розв’язок і шляхопроводів. Левову частку з усієї суми, а якщо бути точнішим, то дві третини або 61% становить всього 1 ремонт. На автомобільній дорозі М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам’янка відбувався капітальний ремонт шляхопроводу і транспортної розв’язки. У вінницькій області найбільше зосереджені на поточних середніх ремонтах, ніж на капітальних. Тому в межах області склалась чітка картина: один великий проект, а все інше то дрібні ремонти.
Черкаська область. 320.8 млн грн виділено. Найбільше - 204.6, а це 64% від всієї суми на реконструкцію шляхопроводу над залізничною колією траси М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка.
Цікавим ремонтом є реконструкція мосту тоді ще в парку 50-річчя радянської влади. Наразі це парк “Сосновий Бір” і однією з родзинок цього парку є “Міст кохання” який не ремонтували з 2011 року. І от в 2018 році після огляду мосту було прийнято рішення про його закриття та реконструкцію, адже частина мосту виконана з дерева, тому по ньому доволі небезпечно було ходити. Виділили на реконструкцію 1 320 796 гривень, обіцяли відкрити в кінці липня-початку серпня, але новин, які підтверджують те, що його все-таки відкрили для містян - немає.
Чернівецька область - саме в цій області серед усіх виділили на ремонти мостів і шляхопроводів найменше. Сума виділених коштів склала всього 4.3 млн грн. Це більше ніж в два рази менше ніж на ремонт одного мосту в місті Дніпро, через який побились об заклад місцевий міський голова Борис Філатов та Президент Володимир Зеленський. 75% від всієї виділеної суми було витрачено на будівництво пішохідного переходу через р. Сірет з можливістю проїзду автомобіля швидкої допомоги в смт. Берегомет. Всі інші закупівлі, а їх назбиралось аж 5 на всю область - це дрібні капітальні ремонти в селах.
Найбільшими підрядниками виявились ТОВ “УКРТРАНСМІСТ”, кінцевим беніфіціаром якого є Микола Карнаков, сина якого пов’язують з компанією “Альтком”, яка опинилась на другому місці за сумою виграних підрядів. Укртрансміст за 3 роки виграли тендерів на 784 млн грн, а Альтком всього на 77 млн грн менше. Третьою, вигравши всього 1 тендер з будівництва Подільського мосту в Києві йде Еко-буд-трейд, яку пов’язують з Максимом Половком, який балотувався в 2015 році у Київраду. Але він не прохідна особистість. Половко також значиться керівником ТОВ “Міськбудальянс”, а партнером Половка до 2017 року виступав Віталій Пузійчук, а вже в 2017 це прізвище загадково зникло зі списку засновників компанії. Пузійчук – співвласник будівельної групи “Фундамент”, яку пов’язують з директором КП “Житлобудінвест-УКБ” та заступником міського голови В’ячеславом Непопом і ексголовою департаменту будівництва і житлового забезпечення КМДА Михайлом Голіцею.
Загалом ситуація по Україні більш рівна і кожен рік в рамках ремонтів автомобільних доріг і розв’язок ремонтується доволі велика кількість мостів. Звісно, найбільший розголос у Києві, до того ж мер сам підігріває цю тему коли знову щось стається. Найбільша проблема в мостовій галузі насправді лежить в належному плануванні і стабільному фінансуванні великих інфраструктурних об’єктів, бо саме вони стають тими самим довгобудами. Згадайте тільки міст, який будують ще з 2004 року в Запоріжжі або той самий Подільський міст в Києві. Так, іноді це форс-мажорні обставини, такі як падіння крана “Захарій” в 2011 році, але найчастіше це відсутність належного планування і залучення грошей.
Павло ЛЕВІН, Аналітик ГО "Антикорупційний штаб"
