Чому атаки росії на об’єкти енергетичної інфраструктури це геноцид українського народу?

Чому атаки росії на об’єкти енергетичної інфраструктури це геноцид українського народу?

Верховна Рада України закликає весь цивілізований світ засудити підступний напад російської федерації на об’єкти енергетичної інфраструктури України та визнати, що методичне знищення нею об’єктів енергетичної інфраструктури України є продовженням одвічної російської політики геноциду Українського народу.

Про це Верховна Рада України зазначила у Заяві щодо енергетичного тероризму російської федерації.

«Склади злочину геноциду та відповідальність за цей злочин визначені у міжнародному та національному законодавстві. На міжнародному рівні це Римський статут Міжнародного кримінального суду, а щодо українського законодавства, то це Кримінальний кодексу України» - зазначає юрист ГО “Антикорупційний штаб” Віталій Гусак.

 

Навесні 2022 року світ жахнувся світлинами з міста Буча, що під Києвом. До масштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року Буча у багатьох асоціювалась із мальовничістю, затишною нерухомістю під Києвом, чудовим кліматом, — усім тим, що супроводжує щасливе життя. В березі 2022 року сталось те, що тепер назавжди залишиться в пам’яті як геноцид українського народу: масове цинічне і жорстоке вбивство цивільних, ні в чому не винних людей. 

 

Здавалось, перевершити цю жорстокість і цинізм росіян важко. Але після звільнення Херсона та правого берега Дніпра на Херсонщині відкрились нові деталі злочинів, які з іще більшою впевненістю можна і варто називати геноцидом. Чи не щотижня правоохоронці знаходили чергову катівню, а в грудні 2022-го — навіть дитячу кімнату в катівні. Офіс омбудсмена тоді встановив, що російські військові знущались над дітьми: давали дітям воду через день та практично не годували, застосовували психологічний тиск. Зокрема, дітям розповідали, що їхні батьки нібито від них відмовилися. Одного з хлопчиків 14-ти років забрали тільки за те, що він сфотографував розбиту російську техніку. Після цього його затримали і утримували там із застосуванням тортур.

 

Основним міжнародно-правовим документом, у якому визначено склад злочину геноциду та відповідальність за нього, є Римський статут Міжнародного кримінального суду (далі - Статут). Саме цим документом керується Міжнародний кримінальний суд. Юрисдикція Суду обмежується найбільш тяжкими злочинами, які викликають занепокоєння всього міжнародного співтовариства. Відповідно до цього Статуту Суд має юрисдикцію стосовно таких злочинів:

a) злочин геноциду;

b) злочини проти людяності;

c) воєнні злочини;

d) злочин агресії.

Геноцид означає будь-яке з таких діянь, які вчинено з наміром знищити повністю або частково будь-яку національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку:

a) вбивство членів такої групи;

b) заподіяння тяжких тілесних ушкоджень або психічного розладу членам такої групи;

c) умисне створення для такої групи умов життя, розрахованих на доведення її до повного або часткового фізичного знищення;

d) впровадження заходів, спрямованих на запобігання дітонародженню всередині такої групи;

e) насильницька передача дітей цієї групи до іншої групи.

Відповідальність за злочин геноциду визначена у статті 77 Статуту, де зазначено, що з урахуванням статті 110 Суд може призначити особі, визнаній винною у вчиненні злочину, передбаченого в статті 5 цього Статуту, один із таких видів покарань:

a) позбавлення волі на певний строк, обчислюваний у кількості років, що не перевищує максимально 30 років, або

b) довічне позбавлення волі в тих випадках, коли це виправдано особливо тяжким характером злочину та індивідуальними обставинами особи, визнаної винною.

На додаток до позбавлення волі Суд може призначити:

a) штраф відповідно до критеріїв, передбачених у Правилах процедури і доказування;

b) конфіскацію доходів, майна та активів, отриманих безпосередньо або опосередковано в результаті злочину, без шкоди для прав bona fide третіх сторін.

 

Якщо ми говоримо про національне законодавство, то документом, в якому визначено склад злочину геноциду та відповідальність за нього, є Кримінальний кодекс України, де в статті 442 визначено, що  геноцид — це діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу. 

Таке діяння карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів караються арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до п'яти років.

 

Юристи громадської організації “Антикорупційний штаб” пропонують правоохоронцям посилювати включення у розслідування воєнних злочинів збору доказів при кожній атації на цивільну інфраструктуру правову кваліфікацію вчинення геноциду проти українського народу. 

Весь світ повинен усвідомлювати, що повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році на територію України треба порівнювати з Голодомором в Україні 1932 — 1933 рр., під час якого загинуло понад 10 млн людей.

Громадські організації «Антикорупційний штаб» та «Слідство.Інфо» в рамках проєкту Реєстр воєнних злочинців вже зібрали базу понад 158 тис. військових російської армії. Метою проєкту є ідентифікація військовослужбовців російської федерації, які беруть безпосередню участь або причетні до війни Росії проти України.

×