Чому комунальне підприємство у Києві замовило неякісний ремонт на 800 тис. грн і програло суд

Чому комунальне підприємство у Києві замовило неякісний ремонт на 800 тис. грн і програло суд

Ремонт будинку на Науки, 24: що не так, якщо квартири затопило, але виконавець невинний?Ця історія почалася у 2018 році. Як ми вже писали, в дев’ятиповерхівці на проспекті Науки, 24 в Києві, мали робити капітальний ремонт покрівлі. Комунальне підприємство «Голосіїво-будінвест» уклало договір з підрядником — ПП «Сучасні будівельні технології-12» (далі, щоб не навантажувати текст довгими назвами, називатимемо їх замовник та підрядник) на суму 785 тис. грн. Це мав бути перший капітальний ремонт будинку за останні 30 років, тому мешканці мали підстави радіти. Однак щастя тривало недовго. Роботи виконані неякісно, мешканці з громадськими активістами почали бити на сполох і звертатись до замовника та місцевої влади, для того щоб це питання якось вирішити. Після довгих актувань та перевірок, замовник пішов до суду для того, щоб зобов’язати підрядника до виконання договору. І ось тут можна було б видихнути з полегшенням, оскільки справа пішла далі: від пустих балачок і постійної констатації неякісно виконаних робіт до конкретних наслідків - відкриття проваження у справі. Але подати до суду - це не виграти справу. 

Спойлер: київське комунальне підприємство програло цю справу підряднику. Також воно не подало на рішення апеляцію, а це означає, що рішення набрало законної сили і з великою ймовірністю залишиться таким як є. Юрист Антикорупційного штабу Віталій Гусак зауважує, що у замовника все ж залишається шанс оскаржити це рішення, якщо він не отримував його або якщо отримав, але має поважні підстави, через які вчасно не оскаржив. Мешканці не розуміють, чому ця справа програна, адже у справі є докази (фото неякісно виконаних робіт, акти перевірок та пояснення мешканця будинку, квартира якого затоплена після таких робіт), які вказують на те, що роботи виконані неякісно. Але цих доказів виявилось замало, більше того: стратегія, обрана замовником, на думку юристів Антикорупційного штабу, була неправильною. Юристи Антикорупційного штабу проаналізували це рішення і виділили три моменти, на які слід звернути увагу і які стали вирішальними для цієї справи.

Неналежний спосіб захисту бюджетних коштів
Якщо описати це простими словами, то спосіб захисту - це те, як ви захищаєте ваше порушене право.  Якщо ваше право порушене (наприклад, неякісно виконані роботи), ви маєте право звернутись до суду. Але для того, щоб отримати бажаний результат, потрібно правильно просити суд захистити ваше право, щоб у разі виграшу справи, ви могли на основі цього рішення поновити ваше право (у випадку з будинком на Науки, 24 - усунути недоліки).

 

Отже, замовник вибирає спосіб захисту у цій справі - зобов'язання до виконання договору, аргументуючи це наступним чином (далі цитування із рішення): “...Позивачем стверджується, що на виконання доручення Київського міського голови від 06.09.2019 № 001-ОП/П-491/4, працівниками КП «Голосіїво-будінвест» проведено виїзну перевірку виконання робіт за договором підряду від 04.06.2018 р. №75.

У відповідності до здійсненої перевірки було встановлено, наступні недоліки: в місцях примикання покрівлі до парапету h=200 мм не демонтовано існуюче примикання; по периметру примикання покрівлі до парапету та в місцях деформаційних швів між секціями будинку не виконано «викружку» із цементно-піщаного розчину для щільного прилягання покрівельного килима до основи; на момент обстежень на поверхні покрівлі виявлені скупчення води; неякісно виконано примикання парапетів; на поверхні покрівлі спостерігаються численні повітряні дутики. За результатами встановлених недоліків складено акт перевірки 01.10.2019.

Відповідачу було направлено претензію від 29.11.2019 р. № 128 про усунення недоліків виявлених в ході перевірки, яка залишена без задоволення, що і стало підставою позову.

Один із аргументів підрядника: “...враховуючи факт прийняття робіт позивачем та підписання відповідних актів, позов є безпідставним…”.

Висновок суду: “...З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що сторони уклали договір підряду, відповідач виконав роботи за договором підряду, позивач прийняв ці роботи та підписав акти приймання виконаних робіт, оплатив, однак через деякий час позивач звернувся до відповідача з претензіями щодо якості цих робіт та вимагав усунення недоліків…

…За висновками суду, у даному випадку з підписанням актів приймання-передачі виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт замовником за спірним договором позивач прийняв виконані відповідачем роботи в повному обсязі…”.

Отже, в цьому випадку (після підписання актів приймання виконаних робіт) вказувати, що роботи виконані неякісно, не є правильною та виграшною стратегією, оскільки замовник, підписавши акти, прийняв роботи. Якщо роботи були виконані неякісно, то це підстава для неприйняття таких робіт повністю чи частково.

Ви мабуть запитаєте, а якщо на момент прийняття все було гаразд, а наступного дня все зіпсувалось? Що робити в такому випадку? В цьому випадку на допомогу приходить стаття 859 Цивільного кодексу України, де вказано, що якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Це означає, що сторони в договорі можуть визначити гарантійний строк, протягом якого підрядник безоплатно усуває виявлені недоліки. У справі по Науки, 24, у пункті 7.4. договору підряду визначено, що підрядник гарантує надійність і якість виконаних робіт з моменту підписання акту прийняття виконаних робіт в гарантійну експлуатацію протягом п’яти років.

Який із цього можна зробити висновок?  Напевно, більш дієвою тактикою у цій справі було б будувати стратегію довкола того, що підрядник надав гарантію якості на свої роботи, однак, протягом гарантійного строку строку виявлені недоліки (звичайно із відповідним належним фіксуванням цих недоліків), а тому потрібно зобов’язати підрядника усунути зазначені недоліки, які виявлені в межах гарантійних строків.

Розмите питання експерту
Із рішення суду ми бачимо, що замовник ініціював проведення експертизи, поставившши такі питання: чи відповідають виконані будівельні роботи або окремі елементи об`єктів нерухомого майна, конструкції, вироби, матеріали тощо за договором підряду № 75 від 24.06.2018 р., укладеного між КП "Голосіїво-будінвест" та ПП "Сучасні будівельні технології-12" проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності.

На думку юристів Антикорупційного штабу, це занадто широке питання, на яке доволі важко дати відповідь із точними характеристиками порушення чи невідповідності. Як ми бачимо із рішення, в матеріалах справи є акти перевірки, які складені за наслідками проведеної виїзної перевірки, на  виконання доручення Київського міського голови. Перевіркою встановлено таке: 

  • в місцях примикання покрівлі до парапету h=200 мм не демонтовано існуюче примикання; 

  • по периметру примикання покрівлі до парапету та в місцях деформаційних швів між секціями будинку не виконано «викружку» із цементно-піщаного розчину для щільного прилягання покрівельного килима до основи; 

  • на момент обстежень на поверхні покрівлі виявлені скупчення води; 

  • неякісно виконано примикання парапетів; 

  • на поверхні покрівлі спостерігаються численні повітряні дутики.

На думку юристів Антикорупційного штабу, експертові необхідно було ставити більш конкретні питання (наприклад, питання щодо встановлених перевіркою фактів) із наданням відповідних доказів.

Неподання всіх доказів
В рішенні суду вказано, що таке: “...Проте, доказів, якими б спростовувались обставини, які встановлені судовими експертами, позивачем не надано. Зокрема, не доведено суду обставин невідповідності "проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо). Твердження позивача про наявність ознак невідповідності "проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо) не знайшли свого підтвердження…”.

Господарський процесуальний кодекс України визначає такий принцип, за яким здійснюється судочинство, як принцип змагальності. Його суть закріплена у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України.  Так от, за цим принципом, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як бачимо із рішення суду, замовник не надав доказів, які б стовідсотково підтверджували його аргументи.

Замість висновку
На жаль, у цій справі ситуація так і не вирішена. Бюджетні кошти сплачені, а мешканці багатоповерхівки на Науки, 24 незадоволені виконанням цих робіт. Врешті-решт, замовник не позбавлений можливості звернутись до суду із належним позовом та достатньою кількістю доказів. Головне - встигнути це зробити протягом п’яти років з моменту підписання акту виконаних робіт (пункт 7.4. договору підряду). Слід взяти до уваги обставини, які є у цьому рішенні і не допускати таких помилок у майбутньому.

 

 

×