Створюємо дорожню карту відновлення регіонів в Україні. Обговорили пошук рішень на прикладі Житомирської, Запорізької та Харківської областей

Незважаючи на повномасштабне вторгнення росії в Україну, відбудова зруйнованих та пошкоджених росіянами об’єктів інфраструктури вже здійснюється. Відбудовою займається держава, органи місцевого самоврядування та міжнародні організації – за допомогою фінансування проєктів. Як приклад — державна програма єВідновлення, в межах якої можна отримати до 200 тисяч гривень компенсації на відновлення пошкодженого або зруйнованого через війну майна. Однак потрібно розуміти загальну картину, як буде здійснюватися прозора та законна відбудова України зараз та після перемоги. 

31 серпня 2023 року ГО «Антикорупційний штаб» провела оnline-обговорення в рамках проєкту “Дорожня карта відновлення регіонів в Україні: пошук рішень на прикладі трьох областей: Житомирської, Запорізької та Харківської”, що реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Мета зустрічі –  зрозуміти основні проблеми з відновленням регіонів,  знайти рішення цих проблем та відобразити це у формі Дорожньої карти відновлення регіонів в Україні. 

Під час обговорення представники громадськості трьох областей розповіли як відбувається наразі процес відновлення зруйнованих та пошкоджених росіянами об’єктів інфраструктури, взаємодію з обласними військовими адміністраціями, органами місцевого самоврядування та генерували практичні рішення щодо реалізації проєкту.

Серед основних проблем виокремили:

1. Відсутність національної загально визначеної стратегії відбудови та методології пріоритезації об’єктів, які потрібно відновити. У будь-якому процесі відбудови важливо раціонально розподіляти обмежені фінансові, людські і матеріальні ресурси, адже без методології пріоритезації можуть фінансуватися проєкти, які є менш важливими в контексті загальних цілей відбудови. До прикладу, із державного Фонду ліквідації наслідків збройної агресії планували виділити 180 млн гривень на будівництво багатофункціонального офісного центру в Харкові. Після суспільного резонансу питання про фінансування будівництва зняли з порядку денного.
2. Непрозора відбудова зруйнованих чи пошкоджених об’єктів в контексті завищення цін на матеріали та послуги в кошторисах для будівництва, маніпуляції з організацією тендерів, тіньовий ринок ФОПів, які створюються для обходу податкових або регуляторних обмежень та виведення готівки. Так, за словами засновника і керівника ГО “Запорізький центр розслідувань” Сергія Сидорова зустрічалися випадки, коли у кошторисі для відбудови на суму 60 млн грн до 1 млн грн коштував цемент. Непрозора відбудова є серйозною перешкодою для відновлення України, і відкритість в цьому секторі є важливою для забезпечення сталого соціального розвитку країни.
3. Бюрократія. «Погані» кошториси можуть формуватися через недостатню поінформованість щодо їхнього правильного оформлення, а також через брак часу на заповнення документації великих обсягів. Тому, потрібно формувати базу знань, залучати фахівців, які займаються відбудовою, проводити тренінги, вебінари, аби звертати увагу на потрібні речі в документації. Навчати потрібно також і держслужбовців та працівників правоохоронних органів, оскільки вони пасивно реагують на прояви корупції у сфері відбудови, майже не оголошують підозр і проводять лише обшуки.
4. Конфлікти між громадою та адміністраціями через різні уявлення щодо обов'язків один одного. Наприклад, адміністрації викреслюють потреби громад, які є недоречними на їхню думку або ж виступають проти того, щоб донори співпрацювали напряму з громадськістю. Також спостерігається перехресне фінансування по деяких об’єктах, які можуть одночасно фінансуватися місцевою владою, державою та міжнародними організаціями.  
5. Війна спричинила відтік робочих кадрів, занепад будівельного бізнесу, що відображається у неспроможності підрядників якісно виконати масштабні роботи.

Саме тому, національна стратегія відбудови, методологія пріоритезації об’єктів, створення платформи для обміну досвідом є важливими інструментами, щоб забезпечити ефективність, координацію та успішність всіх процесів відновлення країни зараз за після війни.

Дякуємо Павлу Новіку з Харківського антикорупційного центру, Сергію Сидорову з Запорізького центру розслідувань, Тарасу Боросовському з Юнітек, Олексію Дороганю з BRDO, Глібу Канєвському зі State Watch, Володимиру Даценку з Transparency International Ukraine, Олександрі Бетлій з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Олександрі Федоровій з Інституту законодавчих ідей та Денису Селіну з Платформи “Громадський контроль” за плідну та фахову дискусію.