15.12.2025
29 жовтня підкомітет, а 30 жовтня Комітет ВРУ з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування розглянув законопроєкт №14110 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання нікотинових виробів» (авторства Лади Булах, Михайла Радуцького, Марини Нікітіної, Мар’яни Безуглої, Оксани Дмитрієвої і Богдана Торохтія), який передбачає заборону нікотинових снюсів, та альтернативні до нього. Документ відповідає Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну (далі - РКБТ ВООЗ), підтримується Міністерством охорони здоров’я України. Його мета — захистити дітей та молодь від нового покоління нікотинової залежності.
Одним із ключових нововведень є заборона виробництва (крім експорту), імпорту, гуртової та роздрібної торгівлі нікотиновими виробами для орального застосування (так званих нікотинових снюсів) на території України.
Основний законопроєкт підтримує Міністерство охорони здоров’я України, бо він відповідає РКБТ ВООЗ і виконує своє основне завдання - скорочення поширення вживання нікотинових виробів і ліквідація їх доступності. Таку позицію на засіданнях озвучив головний санітарний лікар України Ігор Кузін.
ВООЗ також підтримує повну заборону нікотинових снюсів з огляду на їхні ризики для здоров’я, особливо для дітей та молоді. Станом на 2025 рік вже понад 12 країн заборонили нікотинові снюси, серед яких у європейському регіоні Бельгія, Німеччина, Франція (набирає чинності 1 квітня 2026 року), Нідерланди, Молдова (набирає чинності 24 червня 2026 року), а також Австралія, Нова Зеландія, Маврикій, Казахстан та інші держави.
Більш того, статистика ВООЗ говорить, що найбільша кількість споживачів нікотинових снюсів - це діти, у віці 13-15 років таких споживачів 3%, а мали досвід вживання 7% дітей цієї вікової групи. Серед дорослого населення ця цифра складає 0,3%. І однією із причин таких цифр є те, що обіг цього товару серед неповнолітніх є нерегульованим і необмеженим.
Попри позицію МОЗ та ВООЗ, частина депутатів просуває інтереси, які суперечать позиції цих інституцій. Незважаючи на наукові дані та рекомендації експертів, низка депутатів публічно виступила проти заборони. Причому аргументація ряду з них відповідає комерційним інтересам тютюновій індустрії.
Член комітету Дмитро Гурін перший висловив свою позицію, яка відрізняється від позиції Міністерства охорони здоров’я. За його словами, військові використовують нікотиновмісні подушечки як альтернативу класичним сигаретам і вони можуть вберегти інших від пасивного куріння, тому варто не заборонити, а ввести регулювання на обіг цих товарів. Цю думку підтримала і Оксана Дмитрієва, додавши, що “в Америці навіть проводили дослідження, що саме ці вироби дозволяють, бо вони менше шкодять, ніж цигарки”. Водночас парламентарі не володіли інформацією про те, що FDA, яка допустила нікотинові снюси на ринок у США заборонила заяви про «знижений ризик» такої продукції і регулює як тютюнові вироби, адже будь-які подібні твердження вимагають проходження окремої та значно складнішої процедури подання заявки на тютюновий продукт зі зміненим ризиком.
Колега попередніх нардепів Юрій Заславський (автор альтернативного № 14110-4) також підтримав їхню думку і додав тези про те, що ці товари так чи інакше будуть реалізовуватись і що зараз надходження в державний бюджет від акцизного податку на ці подушечки складає більше 1 млрд гривень, хоча надати офіційного підтвердження своїм словам не зміг.
Запрошені ініціатори альтернативних законопроєктів Ігор Кривошеєв (№14110-1) та Олексій Устенко (№14110-3) підтримали позицію щодо регулювання на противагу забороні нікотиновмісних подушечок. Останній в звичній для себе манері, в інтересах тютюнової індустрії, наголосив на важливості регулювання і неповної заборони, адже наслідком таких дій стане тінізація ринку, навівши приклад із рідинами для електронних сигарет, які після заборони все ще незаконно реалізуються.
Переможець “Золотої Коси-2024” Мар’ян Заблоцький (№14110-2) теж підтримав маніпулятивні тези про використання подушечок військовими і вирішив піти ще далі, згадавши про куріння в закладах ресторанного господарства та кальяни.
Наводячи приклади працюючих закладів, він вирішив запропонувати норму, яка б легалізувала куріння кальянів в закладах при умові, що доступ до таких закладів буде після настання повноліття. Замість пропозицій щодо відновлення роботи Держпродспоживслужби в контексті проведення перевірок закладів на предмет дотримання антитютюнового законодавства, народний депутат Заблоцький апелює до того, що продаж кальянів у закладах продовжується шляхом надання такими закладами неправомірної вигоди працівникам Держпродспоживслужби.
Голова Комітету Михайло Радуцький та автор основного законопроєкту про заборону зазначив, що існує так звана “добова терапевтична доза нікотину”, яка складає не більше 20 міліграм на добу, проте знайти підтвердження такій медичній інформації у відкритих джерелах нам не вдалося.
Кандидат медичних наук, лікар Київського міського центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Отто Стойка зауважує, що вживання нікотину шкодить нервовій системі, виснажує її, та призводить до порушення когнітивних функцій, зокрема до проблем з памʼяттю, концентрацією та навчанням.
“Відповідно до Міжнародного класифікатора хвороб нікотинова залежність є розладом психіки і поведінки (МКХ-10 та МКХ-11). Для подолання нікотинової залежності існують доказові науково-обгрунтовані методи, зокрема, медикаментозна терапія, зокрема, препарати нікотинозамісної терапії. Відповідно до класифікації ВООЗ, вони належать до розділу 24 «Ліки для психічних та поведінкових розладів», підрозділу 24.5 “Ліки для лікування розладів, спричинених вживанням психоактивних речовин”, - додає Отто Стойка.
В Україні затверджені Стандарти первинної медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів, які включають у себе фармакологічну допомогу нікотинозамісної терапії та не-нікотинозамісної терапії, також нещодавно вийшли Настанов ВООЗ щодо допомоги у припиненні вживання тютюну та нікотину. Жоден з цих документів не називає нікотинові снюси засобом відмови від вживання тютюну та нікотину чи менш шкідливим виробом.
Заяви окремих депутатів Комітету здоровʼя можуть містити ознаки відстоювання комерційних інтересів тютюнової індустрії, що суперечить національному законодавству, зокрема статті 4 Закону 2899-IV, який визначає Принцип: “пріоритетності політики у сфері охорони здоров'я у порівнянні з фінансовими, податковими та корпоративними інтересами суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з тютюновою промисловістю”.
Попри те, що МОЗ та ВООЗ підтримують повну заборону, Комітет вирішив створити доопрацьований законопроєкт на основі основного №14110 та п'яти альтернативних. Тобто документ, який мав би захищати дітей від нікотинової залежності, може перетворитися на компроміс між здоров’ям українців та інтересами нікотинової індустрії.
