Верховна Рада відновила е-декларування в Україні під час воєнного стану. Хто підпадає під дію нового закону?

Верховна Рада відновила е-декларування в Україні під час воєнного стану. Хто підпадає під дію нового закону?

В Україні відновлюють обовʼязкове е-декларування для держслужбовців та посадовців різних рівнів під час воєнного стану. Цей закон Верховна Рада ухвалила з другої спроби, адже президент ветував законопроєкт у першій редакції через норму, яка б дозволила залишити реєстр декларацій закритим ще на один рік. У новій редакції зазначено, що більшість декларацій будуть відкриті для громадськості, але звітності військових залишаються прихованими від загалу. Разом з юристом Заборона проаналізувала закон №9534 та зʼясувала, які терміни подання декларацій для посадових осіб та як Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) перевірятиме звітності близько одного мільйона декларантів в Україні.

У який термін держслужбовцям потрібно подати е-декларацію?

10 жовтня президент України Володимир Зеленський підписав закон №9534 про відновлення е-декларування в Україні під час дії воєнного стану. Ініціатором цього законопроєкту виступив керівник фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія та низка народних депутатів. Згідно з законом, що набрав чинності 12 жовтня, всі посадовці та чиновники, які уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, мають подати декларації не пізніше 60 днів з дня набрання чинності цього документу. Повний перелік осіб, які повинні звітувати, можна переглянути тут

«В Україні суб’єкти декларування повинні щорічно подавати декларацію. Але через повномасштабне вторгнення РФ Верховна Рада зупинила цей процес, тож реєстр декларацій також закрили, — розповідає Забороні юрист Сергій Миткалик. — Відповідно, декларанти встигли подати е-декларацію лише за 2020 рік, а от за 2021-й та 2022-й — ні. 

Новим законом парламент поновив обовʼязкове декларування за минулі роки та поточний 2023-й для всіх суб’єктів, які підпадають під дію закону №9534».

Як пояснює Сергій Миткалик, закон передбачає відкритий доступ до фінансових звітностей на офіційному сайті Єдиного державного реєстру декларацій. Однак цю норму в законі депутати підтримали лише з другої спроби.

5 вересня парламент проголосував за законопроєкт №9534 в редакції, яка передбачала залишити реєстр декларацій закритим ще на один рік. Ця норма викликала суспільне невдоволення, і згодом на сайті Офісу Президента України зʼявилася електронна петиція із закликом накласти вето на законопроєкт та повернути його до Верховної Ради з вимогою відкрити реєстр майнових декларацій чиновників. 12 вересня президент України ветував цей закон і вніс до Верховної Ради пропозиції до ухваленого документа, які згодом підтримав парламент. 

Згідно з новою редакцією документа, більшість декларацій будуть у доступні публічно на офіційному порталі НАЗК. Що стосується військових, то їхні фінансові звітності залишатимуться закритими з міркувань безпеки. Також для цієї категорії громадян закон спрощує терміни подання декларацій під час дії воєнного стану — наразі це є добровільною, а не обовʼязковою умовою. Втім, у них залишається необхідність подавати декларацію протягом 90 днів після завершення воєнного стану в країні. До цієї категорії належать: військовослужбовці ЗСУ, Нацгвардії та Прикордонної служби, працівники Національної поліції, залучені до виконання бойових завдань, а також службовці Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації. 

Однак ці норми не поширюються на представників керівництва Міністерства оборони України, працівників територіальних центрів комплектування (ТЦК) та військово-лікарських комісій (ВЛК). Їхні декларації залишатимуться відкритими для громадськості.

За словами Миткалика, в Україні близько одного мільйона декларантів. За весь період воєнного стану до ухвалення закону №9534 в Україні діяло добровільне декларування. І, як каже заступник голови НАЗК Артем Ситник, більшість декларантів скористалися цією можливістю. Держслужбовці, які не встигли це зробити, повинні протягом наступних трьох місяців, а саме до 31 січня наступного року, подати декларацію за 2021-й та 2022 роки. А до 1 квітня 2024 року вони мають надати фінансову звітність за 2023 рік. 

У Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) наголосили, що з відновленням декларування запускаються і механізми фінансового контролю. Подані декларації пройдуть перевірку антикорупційним органом для визначення показника рейтингу ризику. Фінансові звітності з найвищим показником рейтингу ризику будуть відібрані для проведення детальної перевірки антикорупційним органом та правоохоронцями.

Чиї декларації НАЗК перевірятиме першими?

НАЗК буде першочергово здійснювати перевірки посадовців з високим корупційним ризиком — зокрема тих, що обіймають особливо відповідальні посади. До цієї категорії відносяться народні депутати, міністри, судді, члени колективних органів, чиновники категорії А (керівники апарату Верховної Ради України, Кабінету Міністрів і їхні заступники, а також керівники апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів та їхні заступники) та чиновники категорії Б (керівники підрозділів у місцевих державних обласних та міських адміністраціях).

«Для швидкої та ефективної перевірки звітностей у НАЗК передбачена електронна система логічного та арифметичного контролю, — зауважує Миткалик. — За її допомогою здійснюється автоматичне зіставлення декларацій з відомостями з різних державних реєстрів, зокрема з даними Державної податкової служби, Пенсійного фонду та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, аби виявити незадеклароване майно та неправдиві відомості. Якщо система побачить розбіжності, таких осіб будуть в першу чергу ретельно перевіряти». 

За внесення неправдивої інформації в реєстр декларацій та приховування статків передбачена дисциплінарна, адміністративна або кримінальна відповідальність залежно від суми незадекларованих коштів.

За словами Миткалика, якщо чиновник навмисно або помилково не вказав у декларації власні статки на суму до ₴200 тисяч, у такому разі йому загрожує дисциплінарна відповідальність, — зазвичай це догана від керівництва на роботі або звільнення з посади. У разі виявлення незадекларованих коштів розміром від ₴200 тисяч до ₴1,3 мільйона передбачена адміністративна відповідальність, тобто сплата штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також суд може призначити цій особі обмеження на обіймання посади протягом визначеного періоду. За приховування більше ₴1,3 мільйона на посадовця чекає кримінальна відповідальність. 

Крім цього, у разі виявлення неправдивих даних в декларації особу вносять до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. НАЗК адмініструє цей реєстр з лютого 2019 року. 

Загалом у НАЗК немає можливостей перевірити близько одного мільйона декларацій за доволі короткий термін, стверджує Сергій Миткалик. Саме тому юрист закликає громадян звертатися до НАЗК з проханнями перевірити окремих осіб, якщо є підозри у приховуванні ними коштів та зазначенні свідомо неправдивих відомостей.

Як е-декларування сприяє боротьбі з корупцією в Україні?

На думку експертів, з якими спілкувалася Заборона, електронний реєстр декларування мав потужний ефект у запобіганні корупції, коли він був оприлюднений у 2015 році, пригадує Сергій Миткалик. 

До цього держслужбовці мали подавати паперові відомості про статки, але тоді не було обов’язковою умовою зазначати у власності нерухомість. Тому чиновники могли переписувати на своїх родичів все нерухоме майно і при цьому у власних деклараціях вказували дуже непоказові статки. Цей реєстр допоміг змусити посадовців декларувати незалежно від права власності на майно, якщо вони користуються ним, стверджує Миткалик.

«Після 2015 року завдяки декларуванню ми побачили безліч фактів приховування чиновниками статків та нерухомості за кордоном. Такі посадовці мали проблеми із законом, і з часом держслужбовці почали уже відповідальніше ставитись до етапу декларування. І мені видається, що відновлення е-декларування повертає нас до того часу, коли суспільство може бачити і контролювати спосіб життя того чи іншого чиновника».

Читайте також

  • Держаудитслужба підтвердила наявність порушень у тендері, через який втрачено 1,8 млн.грн.
    Держаудитслужба підтвердила наявність порушень у тендері, через який втрачено 1,8 млн.грн.

    Державна аудиторська служба підтвердила наявність тендерних порушень, через які вже втрачено близько 1,8 млн. грн. бюджетних коштів. Антикорупційний штаб Києва вже писав про численні порушення на одному з тендерів від  Кремінської міської ради, що на Луганщині. Нагадаємо, що в жовтні 2016 року, вище згадана, Кремінська міськрада провела тендер на реконструкцію системи водопостачання. Переможцем виявилася компанія ТОВ "Домінант Траст Сервіс" із найвищою ціновою пропозицією – 3,9 млн. грн. В цей же час, на тендері брало участь ще 10 інших компаній, пропозиції яких було відхилено з різних причин: – замовник вимагав від учасників надання ліцензії на провадження господарської діяльності у будівництві, однак рівень складності заявленого об’єкту не вимагав наявність такої ліцензії.

  • Держаудитслужба проведе перевірку реконструкції котельні
    Держаудитслужба проведе перевірку реконструкції котельні

    Чиновники у Верхньому Рогачику хотіли нажитись на реконструкції шкільної котельні. Антикорупційний штаб оскаржив закупівлю в Держаудитслужбу.   3 жовтня 2016 року КУ «Верхньорогачицький районний центр по обслуговуванню закладів освіти» оголосила закупівлю «Реконструкція котельні загальноосвітньої школи, с. Первомаївка і Верхньорогачицького району Херсонської області /монтажні роботи/»  з очікуваною вартістю 1 026 268 грн. 11 жовтня 2016 року було проведено аукціон, за результатами якого перемогу отримала компанія ПП «РИК» з найдорожчою ціновою пропозицією – 1 026 267,60 грн. Слід відзначити, що пропозиція ПП «РИК» у ході аукціону залишилась незмінною. 20 жовтня замовник оприлюднив повідомлення про намір укласти договір з ПП «РИК».

  • Аудиторська служба перевірить закупівлю бензину
    Аудиторська служба перевірить закупівлю бензину

    Антикорупційний штаб виявив чергову спробу дніпропетровських чиновників «наваритися» на закупівлі бензину. Держаудислужба вже відреагувала на звернення Антикорупційного штабу. 4 жовтня 2016 року Дніпропетровське обласне комунальне підприємство «Спецавтобаза» оголосило закупівлю талонів на бензин А-95 з очікуваною вартістю 137 250 грн. 13 жовтня 2016 року було проведено аукціон, за результатами якого від учасників були отримані наступні пропозиції: ТОВ «Торговий дім «Нєфтек» - 124 363,75 грн. , ТОВ «Східна нафтогазова компанія» - 124 989 грн. та ТОВ «Пром Гарант Плюс» - 131 150 грн. Переможцем була обрана компанія із найдорожчою ціновою пропозицією -  ТОВ «Пром Гарант Плюс», яка жодного разу не понизила свою цінову пропозицію в ході аукціону. Натомість дешевші пропозиції інших компаній безпідставно було відхилено замовником.

  • Викрили схему по закупівлі шкільних вікон
    Викрили схему по закупівлі шкільних вікон

    Чиновники Печерської РДА обрали найдорожчу цінову пропозицію від компанії, яка не виконала роботи до кінця. Антикорупційний штаб вже оскаржив закупівлю. У березні 2016 року Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської РДА оголосила тендер на капітальний ремонт (заміну вікон) в школі № 134, iменi Ю. Гагарiна на вулиці Печерський узвіз, 13-а. Очікувана вартість – 1 млн. грн. Участь у тендері взяли 4 компанії з такими ціновими пропозиціями: ТОВ Промбуд-Пласт – 599 999 грн. , ТОВ «Будівельна інвестиційна компанія «Новобуд» - 600 000 грн. , ТОВ «Каскад-СД» - 627 303 грн. та ТОВ «Укрмонтажлюкс» - 949 985 грн. За дивним збігом обставин, чиновники печерської РДА визначили переможцем компанію з найвищою ціновою пропозицією – ТОВ  «Укрмонтажлюкс».

  • #едекларації сильного та незалежного з причіпом
    #едекларації сильного та незалежного з причіпом

    Рибинський Андрій Ігорович, головний державний інспектор відділу митного оформлення №2 митного посту “Столичний” Київської міської митниці ДФС має суттєву різницю між наявними активами та доходами. За 2016 рік та 4 місяці цього року заробив 80 тис грн, при цьому задекларував земельну ділянку 1587 кв м у с. Стоянка під Києвом (там купа дорогих дач і дуже дорога земля), там же - недобудований будинок на 250 кв м та причіп, при тому, що жодного атомобіля у декларації не зазначено. Андрій Ігорович також зазначив, що фактично проживає у Києві, однак не вказав жоден об'єкт нерухомості в оренді чи на іншому праві користування у Києві. У пана Рибинського сім'ї немає, тому перевести на когось стрілки буде складно. І взагалі, з наступної декларації кудись пропав недобудований будинок під Києвом.

  • Лайфак від київського прокурора як дешево купити машину
    Лайфак від київського прокурора як дешево купити машину

    Поки на травневих святах всі їли шашлички, Євген Олександрович Шаповалов, прокурор Прокуратури міста Києва, придбав собі авто Honda Accord 2008 року випуску за супер вигідною ціною - всього 149 000 грн!За нашим попереднім аналізом, ринкова ціна такої моделі авто становить щонайменше 190 341 грн, а взагалі такі автомобілі коштують більше 300 000 грн. Іншими словами - прокурор Євген купив авто із суттєвою знижкою, що є порушенням обмежень щодо отримання подарунків, бо знижка на авто теж кваліфікується як подарунок. Відповідно до Закону подарунок може бути не дорожче за 3 200 грн, а в цьому випадку маємо різницю близько 41 000 грн. Написали відповідне звернення в НАЗК. Просимо перевірити та притягнути до адміністративної відповідальності, що означає штраф та конфіскація подарунка.  .

×