18.10.2023
В Україні відновлюють обовʼязкове е-декларування для держслужбовців та посадовців різних рівнів під час воєнного стану. Цей закон Верховна Рада ухвалила з другої спроби, адже президент ветував законопроєкт у першій редакції через норму, яка б дозволила залишити реєстр декларацій закритим ще на один рік. У новій редакції зазначено, що більшість декларацій будуть відкриті для громадськості, але звітності військових залишаються прихованими від загалу. Разом з юристом Заборона проаналізувала закон №9534 та зʼясувала, які терміни подання декларацій для посадових осіб та як Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) перевірятиме звітності близько одного мільйона декларантів в Україні.
У який термін держслужбовцям потрібно подати е-декларацію?
10 жовтня президент України Володимир Зеленський підписав закон №9534 про відновлення е-декларування в Україні під час дії воєнного стану. Ініціатором цього законопроєкту виступив керівник фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія та низка народних депутатів. Згідно з законом, що набрав чинності 12 жовтня, всі посадовці та чиновники, які уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, мають подати декларації не пізніше 60 днів з дня набрання чинності цього документу. Повний перелік осіб, які повинні звітувати, можна переглянути тут.
«В Україні суб’єкти декларування повинні щорічно подавати декларацію. Але через повномасштабне вторгнення РФ Верховна Рада зупинила цей процес, тож реєстр декларацій також закрили, — розповідає Забороні юрист Сергій Миткалик. — Відповідно, декларанти встигли подати е-декларацію лише за 2020 рік, а от за 2021-й та 2022-й — ні.
Новим законом парламент поновив обовʼязкове декларування за минулі роки та поточний 2023-й для всіх суб’єктів, які підпадають під дію закону №9534».
Як пояснює Сергій Миткалик, закон передбачає відкритий доступ до фінансових звітностей на офіційному сайті Єдиного державного реєстру декларацій. Однак цю норму в законі депутати підтримали лише з другої спроби.
5 вересня парламент проголосував за законопроєкт №9534 в редакції, яка передбачала залишити реєстр декларацій закритим ще на один рік. Ця норма викликала суспільне невдоволення, і згодом на сайті Офісу Президента України зʼявилася електронна петиція із закликом накласти вето на законопроєкт та повернути його до Верховної Ради з вимогою відкрити реєстр майнових декларацій чиновників. 12 вересня президент України ветував цей закон і вніс до Верховної Ради пропозиції до ухваленого документа, які згодом підтримав парламент.
Згідно з новою редакцією документа, більшість декларацій будуть у доступні публічно на офіційному порталі НАЗК. Що стосується військових, то їхні фінансові звітності залишатимуться закритими з міркувань безпеки. Також для цієї категорії громадян закон спрощує терміни подання декларацій під час дії воєнного стану — наразі це є добровільною, а не обовʼязковою умовою. Втім, у них залишається необхідність подавати декларацію протягом 90 днів після завершення воєнного стану в країні. До цієї категорії належать: військовослужбовці ЗСУ, Нацгвардії та Прикордонної служби, працівники Національної поліції, залучені до виконання бойових завдань, а також службовці Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації.
Однак ці норми не поширюються на представників керівництва Міністерства оборони України, працівників територіальних центрів комплектування (ТЦК) та військово-лікарських комісій (ВЛК). Їхні декларації залишатимуться відкритими для громадськості.
За словами Миткалика, в Україні близько одного мільйона декларантів. За весь період воєнного стану до ухвалення закону №9534 в Україні діяло добровільне декларування. І, як каже заступник голови НАЗК Артем Ситник, більшість декларантів скористалися цією можливістю. Держслужбовці, які не встигли це зробити, повинні протягом наступних трьох місяців, а саме до 31 січня наступного року, подати декларацію за 2021-й та 2022 роки. А до 1 квітня 2024 року вони мають надати фінансову звітність за 2023 рік.
У Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) наголосили, що з відновленням декларування запускаються і механізми фінансового контролю. Подані декларації пройдуть перевірку антикорупційним органом для визначення показника рейтингу ризику. Фінансові звітності з найвищим показником рейтингу ризику будуть відібрані для проведення детальної перевірки антикорупційним органом та правоохоронцями.
Чиї декларації НАЗК перевірятиме першими?
НАЗК буде першочергово здійснювати перевірки посадовців з високим корупційним ризиком — зокрема тих, що обіймають особливо відповідальні посади. До цієї категорії відносяться народні депутати, міністри, судді, члени колективних органів, чиновники категорії А (керівники апарату Верховної Ради України, Кабінету Міністрів і їхні заступники, а також керівники апаратів Конституційного Суду України, Верховного Суду, вищих спеціалізованих судів та їхні заступники) та чиновники категорії Б (керівники підрозділів у місцевих державних обласних та міських адміністраціях).
«Для швидкої та ефективної перевірки звітностей у НАЗК передбачена електронна система логічного та арифметичного контролю, — зауважує Миткалик. — За її допомогою здійснюється автоматичне зіставлення декларацій з відомостями з різних державних реєстрів, зокрема з даними Державної податкової служби, Пенсійного фонду та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, аби виявити незадеклароване майно та неправдиві відомості. Якщо система побачить розбіжності, таких осіб будуть в першу чергу ретельно перевіряти».
За внесення неправдивої інформації в реєстр декларацій та приховування статків передбачена дисциплінарна, адміністративна або кримінальна відповідальність залежно від суми незадекларованих коштів.
За словами Миткалика, якщо чиновник навмисно або помилково не вказав у декларації власні статки на суму до ₴200 тисяч, у такому разі йому загрожує дисциплінарна відповідальність, — зазвичай це догана від керівництва на роботі або звільнення з посади. У разі виявлення незадекларованих коштів розміром від ₴200 тисяч до ₴1,3 мільйона передбачена адміністративна відповідальність, тобто сплата штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також суд може призначити цій особі обмеження на обіймання посади протягом визначеного періоду. За приховування більше ₴1,3 мільйона на посадовця чекає кримінальна відповідальність.
Крім цього, у разі виявлення неправдивих даних в декларації особу вносять до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. НАЗК адмініструє цей реєстр з лютого 2019 року.
Загалом у НАЗК немає можливостей перевірити близько одного мільйона декларацій за доволі короткий термін, стверджує Сергій Миткалик. Саме тому юрист закликає громадян звертатися до НАЗК з проханнями перевірити окремих осіб, якщо є підозри у приховуванні ними коштів та зазначенні свідомо неправдивих відомостей.
Як е-декларування сприяє боротьбі з корупцією в Україні?
На думку експертів, з якими спілкувалася Заборона, електронний реєстр декларування мав потужний ефект у запобіганні корупції, коли він був оприлюднений у 2015 році, пригадує Сергій Миткалик.
До цього держслужбовці мали подавати паперові відомості про статки, але тоді не було обов’язковою умовою зазначати у власності нерухомість. Тому чиновники могли переписувати на своїх родичів все нерухоме майно і при цьому у власних деклараціях вказували дуже непоказові статки. Цей реєстр допоміг змусити посадовців декларувати незалежно від права власності на майно, якщо вони користуються ним, стверджує Миткалик.
«Після 2015 року завдяки декларуванню ми побачили безліч фактів приховування чиновниками статків та нерухомості за кордоном. Такі посадовці мали проблеми із законом, і з часом держслужбовці почали уже відповідальніше ставитись до етапу декларування. І мені видається, що відновлення е-декларування повертає нас до того часу, коли суспільство може бачити і контролювати спосіб життя того чи іншого чиновника».
