30.10.2024
Бійці тероборони відкопали трипільське поселення, рашистська артилерія пошкодила стародавній некрополь, підрив Каховської ГЕС спричинив руйнування античних пам’яток, а батальйон імені Шейха Мансура став одним з лідерів… зі збору стародавніх артефактів. Саме такі сюжети створює російсько-українська війна. Українські науковці прискіпливо моніторять археологічні пам’ятки України, які постраждали внаслідок воєнних дій та тимчасової окупації української території. Про поточні результати цієї роботи йшлося на одному з нещодавніх засідань Президії Національної академії наук України.
В Україні вже розпочато роботу з визначення розмірів компенсації за пошкодження чи знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок агресії рф, а професійна археологічна спільнота впевнена, що це торкнеться і пам’яток археології. Про це йшлося у доповіді заступниці директора Інституту археології НАН України члена-кореспондента НАН України Алли Буйських.
За її словами, враховуючи специфіку розташування та виявлення, археологічні пам’ятки вкрай важко обліковувати під час фіксації пошкоджень, особливо коли йдеться про ще невідому пам’ятку, яку досі не відкрито. Тож така робота вимагає безпосередньої присутності фахівця-археолога на об’єкті.
Ще до повномасштабного російського вторгнення Інститут археології НАН мав певний досвід досліджень археологічних пам’яток, які постраждали від війни. Йдеться про цикл розвідок у Луганській області — у тій її частині, яка була звільнена від окупації у 2014 році.
— Це було дослідження курганних некрополів практично на кордоні з росією біля села Мілове, що провів наш колега Сергій Теліженко, — розповіла Алла Буйських. — Він знайшов низку артефактів епохи бронзи. Було також зафіксовано, що кургани часто використовувалися як спостережні пункти, внаслідок чого руйнувалися не лише насипи, а й впускні поховання, які були зроблені пізніше.
В умовах збройних конфліктів пам’ятки культурної спадщини, внаслідок притаманних їм особливостей, стають одними з найвразливіших об’єктів, кажуть в Інституті археології НАН України. При цьому, точна оцінка шкоди, завданої бойовими діями, в багатьох випадках утруднюється чи взагалі унеможливлюється відсутністю прямого доступу до місця розташування тієї чи іншої пам'ятки, зумовленої різними причинами.
Наразі діяльність з охорони культурної спадщини в Україні спрямована в основному на “візуально видимі” об’єкти, такі як архітектурні пам’ятки, релігійні та історичні споруди, об'єкти монументального мистецтва. В умовах агресії російської федерації та ведення потужних воєнних дій на українських землях, пам'ятки археологічної спадщини опинились в особливо загрозливому стані через наступні чинники:
1. В мирний час не було проведено паспортизації археологічної спадщини на належному рівні, що призвело до «випадіння» більшості археологічних об'єктів – поселень, городищ, стоянок, курганів та могильників – з Державного реєстру нерухомих пам'яток України та регіональних списків пам'яток.
2. Об'єкти археологічної спадщини знаходяться у «непроявленому стані» і тому висновок про наявність чи відсутність археологічних шарів на певній території можливо зробити виключно через натурне обстеження спеціалістами.
3. На територіях, пов'язаних з веденням воєнних дій відбуваються активні ландшафтні перетворення, пов'язані як з прямими наслідками ураження вибуховими засобами – мінами, снарядами, ракетним вогнем тощо, так і з облаштуванням вогневих та спостережних пунктів, фортифікаційних споруд, прокладанням комунікаційних шляхів.
4. Під час воєнних дій відбувається посилення діяльності мародерських та грабіжницьких груп по відношенню до предметів археологічної спадщини. Разом з тим, слід констатувати практичну відсутність контролю за станом археологічних пам'яток з боку державних органів виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Значні ландшафтні перетворення, пов'язані з переміщенням ґрунту, з одного боку становлять загрозу знищення об'єктів, а з іншого, створюють можливість відкриття нових пам'яток археології. Специфіка археологічних пам'яток полягає в тому, що їхнє виявлення часто безпосередньо пов'язане з подіями катастрофічного характеру, а у даному випадку – руйнуванням ландшафтів внаслідок воєнних дій.
В Збройних силах України потрібно створити підрозділ з охорони археологічної спадщини в Збройних силах України. Про це в Українському кризовому медіа-центрі на презентації «Археологія України у час війни: проблеми і перспективи» заявив член-кореспондент НАН України, директор Інституту археології НАН України Віктор Чабай. «15 співробітників нашого інституту сьогодні захищають батьківщину. Серед них один доктор наук та 6 кандидатів. Основою для створення такого підрозділу може бути другий протокол Гаазької конвенції про захист культурних цінностей в разу збройного конфлікту.
Такі підрозділи існують в арміях майже всіх країн-членів НАТО. Не треба вигадувати нічого нового, і лише взяти просту кальку», – пояснив він. Ще одна пропозиція стосується протидії грабіжникам. «Вона залишиться словами і гаслами, поки не буде створений оперативний підрозділ з охорони археологічної спадщини в структурі Міністерства внутрішніх справ», – вважає Віктор Чабай.
