Чому Україна не ухвалює європейські антитютюнові стандарти. Презентація Глобального індексу втручання тютюнової індустрії 2025

Чому Україна не ухвалює європейські антитютюнові стандарти. Презентація Глобального індексу втручання тютюнової індустрії 2025

30 червня 2026 року громадська організація «Життя» у партнерстві з ГО «Детектор медіа» та Європейським Хабом провели прессніданок «Чому Україна не ухвалює європейські антитютюнові стандарти». Під час заходу експертна громадськість спільно з представниками медіа обговорили результати Глобального індексу втручання тютюнової індустрії 2025, як тютюнова індустрія блокує виконання євроінтеграційних зобовʼязань у контролі над тютюном та нікотином в Україні та які рішення необхідні.

У Глобальному індексі втручання тютюнової індустрії 2025 найнижчий рівень втручання тютюнової індустрії зафіксовано у Брунеї (14 балів), Палау (30 балів), Ботсвані (33 бали), Фінляндії та Нідерландах (по 34 бали), тоді як Домініканська Республіка та Швейцарія посідають останні місця з 98 балами та 96 відповідно зі 100 можливих (де 0 це найменший рівень втручання, а 100 — найбільший).

Україна отримала 50 балів, що на 6 балів більше, ніж у 2023 році (44 бали). Це зростання демонструє посилення втручання тютюнової індустрії на процес формування державної політики у сфері контролю над тютюном і нікотином в Україні. 

«Україна взяла на себе чіткі міжнародні зобов’язання щодо захисту політики охорони здоров’я від впливу тютюнової індустрії. Виконання статті 5.3 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну є необхідною умовою для того, щоб рішення для захисту здоровʼя дітей від залучення до епідемії залежності від тютюну та нікотину ґрунтувалися на доказах, а не на комерційних інтересах. Чим сильнішим є вплив індустрії на процес ухвалення рішень, тим більше Україна втрачає здорових працездатних людей та сповільнюється на шляху євроінтеграції», – наголосив Дмитро Купира, програмний директор ГО «Життя».

Серед основних викликів, зафіксованих у звіті, – участь тютюнової індустрії у розробці та просуванні законодавства, в результаті чого було запроваджено акцизну преференцію 25% на тютюнові вироби для нагрівання (ТВЕН) порівняно з сигаретами. При цьому уряд визнав, що з представниками індустрії було досягнуто компромісу щодо ставок акцизного податку.

«Втручання тютюнової індустрії у формування державної політики передбачає значні корупційні ризики, оскільки спрямоване на просування комерційних інтересів всупереч цілям громадського здоров’я. Україна вже зробила важливий крок, запровадивши Реєстр прозорості, однак вплив тютюнових компаній значно ширший за офіційно задекларовану діяльність. Саме тому Україні необхідно посилювати механізми захисту державної політики від втручання тютюнової індустрії відповідно до статті 5.3 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну», підкреслив Сергій Миткалик, голова правління ГО «Антикорупційний штаб».

Станом на 2026 рік тютюнова індустрія продовжує втручатися у формування політики захисту здоров’я в Україні, гальмуючи ухвалення важливих рішень для захисту населення від шкоди тютюну та нікотину. Зокрема, з 2024 року у Верховній Раді України блокується євроінтеграційний законопроєкт №12091, який передбачає, серед іншого, заборону ароматизованих тютюнових виробів. Водночас уже понад десять років Україна не ратифікує Протокол ВООЗ про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами – міжнародний договір, спрямований на запровадження комплексної системи контролю за обігом тютюнової продукції. Ці нормативні ініціативи є частиною Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС), затвердженої Кабінетом міністрів України. 

Наприкінці 2025 року Комітет Верховної Ради з питань здоров’я нації спільно з експертним середовищем та громадськістю напрацював законопроєкт №14110-д, покликаний врегулювати обіг нікотинових снюсів. Наразі ці вироби фактично поза належним регулюванням, доступні для неповнолітніх та можуть містити дози нікотину, що у десятки разів перевищують його вміст в одній сигареті. Відсутність регулювання створює серйозні ризики для здоров’я дітей та молоді й потребує невідкладної реакції з боку держави.

«Ми як журналісти спостерігаємо системне втручання тютюнової індустрії як у процеси формування державної політики, так і в інформаційний простір. Останні рішення Нацради з питань телебачення та радіомовлення щодо приписів медіа за незаконну рекламу нікотинових снюсів лише підтверджують масштаб проблеми. Окрім того, у медіа простежується системне просування слабкого регулювання нікотинових снюсів, що має ознаки інформаційного тиску на процес ухвалення рішень, зокрема в парламенті», зазначила Світлана Остапа, заступниця шефредакторки «Детектор медіа».

Стаття 4 Закону України №2899-IV визначає пріоритетність політики у сфері охорони здоров’я над фінансовими, податковими та корпоративними інтересами осіб, пов’язаних з тютюновою промисловістю. Не менш важливим є забезпечення виконання статті 5.3 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, яку Україна ратифікувала, взявши на себе зобов’язання захищати політику громадського здоров’я від комерційного та корпоративного впливу тютюнової індустрії.

Для ефективної протидії втручанню тютюнової індустрії у державну політику захисту населення від шкоди тютюну та нікотину, Глобальний індекс втручання тютюнової індустрії, серед іншого, рекомендує:

  • Впровадити загальнодержавну політику щодо обмеження участі тютюнової індустрії (далі – ТІ) у розробці політики відповідно до Статті 5.3 РКБТ ВООЗ.                    

  • Забезпечити прозорість усіх взаємодій представників влади із ТІ шляхом запровадження обов’язкового публічного розкриття інформації про зустрічі, внески, подарунки чи підтримку з боку пов’язаних із тютюновою індустрією структур.

  • Посилити запобігання конфлікту інтересів у всіх секторах державного управління.

  • Створити та впровадити національну програму підвищення обізнаності щодо Статті 5.3 РКБТ ВООЗ.

  • Підтримувати незалежні механізми моніторингу втручання ТІ та поглиблювати співпрацю з громадянським суспільством для посилення громадського контролю.

Впровадження цих заходів посилить державну політику охорони здоров’я в Україні та гарантуватиме ефективний захист населення від шкоди, спричиненої вживанням тютюнових та нікотинових виробів, що призводить до передчасної смерті 100 тисяч українців щороку

Довідкова інформація: 

Глобальний індекс втручання тютюнової індустрії – міжнародне дослідження, яке оцінює ефективність урядів у протидії втручанню тютюнової індустрії та захисті політики громадського здоров’я від комерційних і корпоративних інтересів тютюнової галузі відповідно до статті 5.3 Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, яку Україна також ратифікувала та адаптувала до національного законодавства.

Глобальний індекс втручання тютюнової індустрії 2025, пʼятий у своїй серії, розроблений Глобальним центром належного врядування у сфері контролю над тютюном (GGTC) за підтримки мережі STOP. Від першого випуску у 2019 році кількість охоплених країн зросла з 33 до 100. 

Індекс базується на відкритій інформації про втручання тютюнової індустрії у країнах та відповіді їхніх урядів на це втручання. 

Контактна особа: Ольга Масна, медіакоординаторка ГО «Життя», 073 089 65 70, olha.masna@center-life.org

 

Читайте також

  • Держаудитслужба підтвердила наявність порушень у тендері, через який втрачено 1,8 млн.грн.
    Держаудитслужба підтвердила наявність порушень у тендері, через який втрачено 1,8 млн.грн.

    Державна аудиторська служба підтвердила наявність тендерних порушень, через які вже втрачено близько 1,8 млн. грн. бюджетних коштів. Антикорупційний штаб Києва вже писав про численні порушення на одному з тендерів від  Кремінської міської ради, що на Луганщині. Нагадаємо, що в жовтні 2016 року, вище згадана, Кремінська міськрада провела тендер на реконструкцію системи водопостачання. Переможцем виявилася компанія ТОВ "Домінант Траст Сервіс" із найвищою ціновою пропозицією – 3,9 млн. грн. В цей же час, на тендері брало участь ще 10 інших компаній, пропозиції яких було відхилено з різних причин: – замовник вимагав від учасників надання ліцензії на провадження господарської діяльності у будівництві, однак рівень складності заявленого об’єкту не вимагав наявність такої ліцензії.

  • Держаудитслужба проведе перевірку реконструкції котельні
    Держаудитслужба проведе перевірку реконструкції котельні

    Чиновники у Верхньому Рогачику хотіли нажитись на реконструкції шкільної котельні. Антикорупційний штаб оскаржив закупівлю в Держаудитслужбу.   3 жовтня 2016 року КУ «Верхньорогачицький районний центр по обслуговуванню закладів освіти» оголосила закупівлю «Реконструкція котельні загальноосвітньої школи, с. Первомаївка і Верхньорогачицького району Херсонської області /монтажні роботи/»  з очікуваною вартістю 1 026 268 грн. 11 жовтня 2016 року було проведено аукціон, за результатами якого перемогу отримала компанія ПП «РИК» з найдорожчою ціновою пропозицією – 1 026 267,60 грн. Слід відзначити, що пропозиція ПП «РИК» у ході аукціону залишилась незмінною. 20 жовтня замовник оприлюднив повідомлення про намір укласти договір з ПП «РИК».

  • Аудиторська служба перевірить закупівлю бензину
    Аудиторська служба перевірить закупівлю бензину

    Антикорупційний штаб виявив чергову спробу дніпропетровських чиновників «наваритися» на закупівлі бензину. Держаудислужба вже відреагувала на звернення Антикорупційного штабу. 4 жовтня 2016 року Дніпропетровське обласне комунальне підприємство «Спецавтобаза» оголосило закупівлю талонів на бензин А-95 з очікуваною вартістю 137 250 грн. 13 жовтня 2016 року було проведено аукціон, за результатами якого від учасників були отримані наступні пропозиції: ТОВ «Торговий дім «Нєфтек» - 124 363,75 грн. , ТОВ «Східна нафтогазова компанія» - 124 989 грн. та ТОВ «Пром Гарант Плюс» - 131 150 грн. Переможцем була обрана компанія із найдорожчою ціновою пропозицією -  ТОВ «Пром Гарант Плюс», яка жодного разу не понизила свою цінову пропозицію в ході аукціону. Натомість дешевші пропозиції інших компаній безпідставно було відхилено замовником.

  • Викрили схему по закупівлі шкільних вікон
    Викрили схему по закупівлі шкільних вікон

    Чиновники Печерської РДА обрали найдорожчу цінову пропозицію від компанії, яка не виконала роботи до кінця. Антикорупційний штаб вже оскаржив закупівлю. У березні 2016 року Управління житлово-комунального господарства та будівництва Печерської РДА оголосила тендер на капітальний ремонт (заміну вікон) в школі № 134, iменi Ю. Гагарiна на вулиці Печерський узвіз, 13-а. Очікувана вартість – 1 млн. грн. Участь у тендері взяли 4 компанії з такими ціновими пропозиціями: ТОВ Промбуд-Пласт – 599 999 грн. , ТОВ «Будівельна інвестиційна компанія «Новобуд» - 600 000 грн. , ТОВ «Каскад-СД» - 627 303 грн. та ТОВ «Укрмонтажлюкс» - 949 985 грн. За дивним збігом обставин, чиновники печерської РДА визначили переможцем компанію з найвищою ціновою пропозицією – ТОВ «Укрмонтажлюкс».

  • #едекларації сильного та незалежного з причіпом
    #едекларації сильного та незалежного з причіпом

    Рибинський Андрій Ігорович, головний державний інспектор відділу митного оформлення №2 митного посту “Столичний” Київської міської митниці ДФС має суттєву різницю між наявними активами та доходами. За 2016 рік та 4 місяці цього року заробив 80 тис грн, при цьому задекларував земельну ділянку 1587 кв м у с. Стоянка під Києвом (там купа дорогих дач і дуже дорога земля), там же - недобудований будинок на 250 кв м та причіп, при тому, що жодного атомобіля у декларації не зазначено. Андрій Ігорович також зазначив, що фактично проживає у Києві, однак не вказав жоден об'єкт нерухомості в оренді чи на іншому праві користування у Києві. У пана Рибинського сім'ї немає, тому перевести на когось стрілки буде складно. І взагалі, з наступної декларації кудись пропав недобудований будинок під Києвом.

  • Лайфак від київського прокурора як дешево купити машину
    Лайфак від київського прокурора як дешево купити машину

    Поки на травневих святах всі їли шашлички, Євген Олександрович Шаповалов, прокурор Прокуратури міста Києва, придбав собі авто Honda Accord 2008 року випуску за супер вигідною ціною - всього 149 000 грн!За нашим попереднім аналізом, ринкова ціна такої моделі авто становить щонайменше 190 341 грн, а взагалі такі автомобілі коштують більше 300 000 грн. Іншими словами - прокурор Євген купив авто із суттєвою знижкою, що є порушенням обмежень щодо отримання подарунків, бо знижка на авто теж кваліфікується як подарунок. Відповідно до Закону подарунок може бути не дорожче за 3 200 грн, а в цьому випадку маємо різницю близько 41 000 грн. Написали відповідне звернення в НАЗК. Просимо перевірити та притягнути до адміністративної відповідальності, що означає штраф та конфіскація подарунка. .

×