06.05.2026
У квітні 2026 року в Офісі Генпрокурора України повідомили про схему розкрадання бюджетних коштів на гуманітарному розмінуванні. Суть схеми полягала у тому, що тендери на розмінування земель вигравали фірми, які на папері «розміновували» вже очищені території. Але справа не лише в цьому. ГО «Антикорупційний штаб» розповідає про масштаби схеми.
Отже, у Києві повідомили про підозру директору підприємства та керівниці групи саперів, які через мережу підконтрольних фірм вигравали тендери на очищення земель Херсонщини. При цьому ці ділянки вже були безпечними та використовувалися фермерами. Йдеться про ТОВ «Міжнародна служба з розмінування», директором якої є Віталій Караваєв.
Що робили підрядники
Офіс Генпрокурора розповідає, що для того, щоб створити ілюзію небезпеки, учасники схеми розкопували ґрунт і підкладали предмети, схожі на боєприпаси, а в документах вказували неправдиві обсяги виконаних робіт. Фермери також дали відповідні свідчення.
Вигравши тендер, за повідомленнями правоохоронців, підрядники укладали договори на проведення гуманітарного розмінування сільськогосподарських угідь Херсонської області загальною площею близько 122 гектарів. Однак фактично виконувати ці роботи не планували. Слідчі стверджують: фігуранти встановили, що зазначені земельні ділянки вже кілька років засіваються та були розміновані працівниками ДСНС ще у 2023–2024 роках. Тож їх користувачу були потрібні лише документи про виконані роботи для подальшого ведення сільськогосподарської діяльності. Щоб не втрачати бажаний прибуток, фігуранти вирішили створити видимість проведення заходів. На визначені ділянки спільники направляли групу саперів, які імітували розмінування. Для правдоподібності та створення «картинки» для соцмереж вони навіть розкопували ґрунт і підкладали боєприпаси, видаючи їх за нібито виявлені під час обстеження вибухонебезпечні предмети. Після цього фігуранти складали акти приймання-передачі послуг, вносячи недостовірні відомості щодо обсягу та виду виконаних робіт.
У результаті замовник отримував сертифікати про очищення територій, а фігуранти — оплату за нібито виконані роботи — йдеться про близько 6,3 мільйонів гривень коштів державного бюджету. І це лише на Херсонщині. Правоохоронці перевіряють аналогічні факти на Миколаївщині та Чернігівщині: там йдеться про понад 600 гектарів і можливі збитки понад 53 млн грн.
Наразі директору підприємства-оператору протимінної діяльності та керівниці групи повідомили про підозрі за трьома статтями Кримінального кодексу:
-
ч. 5 ст. 191
-
ч. 2 ст. 28
-
ч. 2 ст. 366
Йдеться про заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах, а також про службове підроблення.
Санкції статей передбачають до дванадцяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з конфіскацією майна.
Досудове розслідування триває.
Засуджений фермер
У березні Великоолександрівський суд на Херсонщині виніс вирок фермеру Сергію Квітку у справі про фіктивне розмінування сільськогосподарських земель на майже 4,5 мільйона гривень. Квітко підписав документи про виконані роботи, хоча фактично їх не проводили.
Йдеться про земельні ділянки площею понад 71 гектар у Високопільській громаді Херсонщини, які підприємець Сергій Квітко орендував для ведення сільського господарства. Ще у квітні 2025 року він подав заявку через Державний аграрний реєстр, щоб отримати підтвердження про розмінування цих земель. Паралельно державна установа «Центр гуманітарного розмінування» оголосила тендер на розмінування саме цих ділянок із очікуваною вартістю майже 5 мільйонів гривень. Переможцем закупівлі стало ТОВ «Міжнародна служба з розмінування» (та сама, директору якої пізніше оголосили підозру), яке запропонувало виконати роботи за 4,43 мільйона гривень.
Як встановило слідство, на момент проведення закупівлі ці поля вже були розміновані ще у 2023 році підрозділами ДСНС, а навесні 2025 року на них навіть засіяли зернові та соняшник. Попри це, керівництво підрядної компанії вирішило отримати бюджетні кошти за фактично непотрібні роботи.
За версією слідства, директор підрядного товариства разом із керівницею групи саперів організували схему, де замість реального розмінування їхні працівники лише імітували роботи, зокрема перебували поблизу полів, встановлювали позначки та створювали видимість виконання завдань.
Щоб довести схему до кінця, їм був потрібен підпис орендаря землі під актом виконаних робіт. Орендарем якраз був фермер Сергій Квітко. Під час зустрічі із представницею підрядника він повідомив, що розмінування проводити недоцільно, адже ділянки вже очищені.
Водночас він погодився підписати акт прийняття-передання послуг, розуміючи, що роботи фактично не виконувалися. Згідно з матеріалами справи, фермер зробив це, щоб отримати офіційні документи про розмінування і мати можливість безперешкодно використовувати землю у господарській діяльності.
У серпні 2025 року акт із неправдивими даними підписали всі учасники, після чого керівник Центру гуманітарного розмінування затвердив документ. Це стало підставою для перерахування на рахунок підрядника понад 4,4 мільйона гривень бюджетних коштів.
Матеріали щодо підрядника та замовника суд виділив в окреме провадження — саме так в окремому провадженні їх і розглядають зараз. Щодо фермера слухали справу щодо пособництва у внесенні свідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб із тяжкими наслідками.
Обвинувачений уклав угоду з прокуратурою та визнав вину. У підсумку Сергію Квітку призначили два роки позбавлення волі, однак звільнили від відбування покарання з іспитовим строком на два роки. Також йому заборонили протягом року займатися діяльністю у сфері гуманітарного розмінування та призначили штраф у 8500 гривень.
Голова правління ГО “Антикорупційний штаб”, юрист Сергій Миткалик, коментуючи цей кейс, зазначає, що законодавство вимагає від фермерів для здійснення підприємницької діяльності наявності документа, а саме — акта про розмінування. Такий акт може бути наданий організацією, що здійснює розмінувальні заходи. Відтак підприємці опиняються у патовій ситуації: для провадження господарської діяльності їм необхідний відповідний документ, однак організація, яка здійснює розмінування, розуміючи, що поле вже фактично оброблялося фермерами, застосовувалася техніка, а подекуди навіть використовувалися саморобні способи розмінування (без корисливих мотивів чи умислу), погоджується підписати акт про розмінування на користь такого суб’єкта господарювання.
«У результаті підприємці, щоб мати можливість здійснювати фермерську діяльність, оформлюють акт про розмінування, хоча фактично відповідні роботи могли не проводитися, — зазначає Сергій Миткалик. — Фактично, з корисливих мотивів окремі недоброчесні підрядники та посадові особи, які отримують бюджетні й донорські кошти на проведення розмінування, змушують фермерів підписувати акти про розмінування.
Така надмірна зарегульованість, з одного боку, спрямована на збереження життя і здоров’я людей, оскільки передбачає обов’язковість проведення розмінувальних заходів. Водночас на практиці вона може призводити до неефективної діяльності суб’єктів розмінування, фальсифікації документів і розтрати бюджетних коштів у випадках, коли відповідні роботи фактично не виконуються, що ми і бачимо в цій історії..
У результаті нівелюється сама мета розмінування як безпекового заходу, а ризик притягнення до кримінальної відповідальності може покладатися, зокрема, на фермерів і підприємства, які діють в умовах фактичної відсутності альтернатив».
