12.09.2024
21 серпня 2024 року Верховна Рада України ухвалила закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправки до нього. За цей документ проголосував 281 народний депутат України [1]. Символічно у День незалежності 24 серпня 2024 року Президент України Володимир Зеленський підписав цей закон [2] Станом на момент написання цієї статті закон не набрав чинності. Чому він досі не працює та що Римський статут дає Україні?
Шлях України до ратифікації Римського статуту був наступним.
-
20.01.2000 – України підписує Римський статут [3];
-
17.04.2014 – Україна подала першу заяву про визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду (далі - Міжнародний кримінальний суд та/або суд) у звʼязку зі злочинами проти людяності під час Революції Гідності в період з 21 листопада 2013-го по 22 лютого 2014 років [4];
-
08.09.2015 – Україна подала другу заяву про визнання юрисдикції суду у звʼязку зі злочинами проти людяності та воєнними злочинами РФ вчиненими на всій території України (включно з Кримом і Донбасом) з 20 лютого 2014 року з 20 лютого 2014 року – від початку російської воєнної агресії [4];
-
02.06.2016 – внесення змін до Конституції України щодо того, що Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом [5];
-
30.06.2019 – набрання чинності змін в Конституцію України, описаних у попередньому пункті [6];
-
21.08.2024 – прийняття Закон України про ратифікацію Римського статуту та поправки до нього [1];
-
24.08.2024 – підписання закону про ратифікацію Римського статуту Президентом України [2].
“З 2000-го Україна є частиною міжнародного кримінального правосуддя. Тоді ми підписали Римський статут, проте не ратифікували його через обмеження в Конституції, які зняли у 2001-му. У 2014-2015 роках ми прийняли юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС). Тож увесь час мали повний спектр обов'язків, проте не мали прав”, – зазначила Ірина Мудра, заступниця голови Офісу президента, в інтервʼю Суспільному.
Що таке ратифікація?
Ратифікація – це форма надання згоди України на обов'язковість для неї міжнародного договору [8]. Тобто фактично ратифікувати – означає визнати і дотримуватись. На додаток, обовʼязок ратифікації статуту визначений самим статутом, де зазначено, що статут підлягає ратифікації, прийняттю або затвердженню державами, які його підписали.
Що таке Римський статут?
Римський статут – це міжнародний договір, учинений 17 липня 1998 року в м. Римі.
Саме Римським статутом створений Міжнародний кримінальний суд (далі називатимемо просто суд). Також статут визначає юрисдикцію суду, що поширюється на 4 найтяжчі злочини:
-
злочин геноциду;
-
злочини проти людства;
-
воєнні злочини;
-
злочин агресії
Окрім цього, статут визначає, зокрема, правила процедури та механізми співпраці держав із судом. Слід звернути увагу, що це не виключний перелік положень статуту, але ми вже розуміємо: за переліком юрисдикції суду ратифікація Статуту Україною – це важливий крок до того, аби визнати певні злочини росіян в Україні геноцидом і засудити їх за це.
Скільки держав підписали та ратифікували статут
Станом на 30.08.2024 Римський статут підписали 137 держав та ратифікували 125 держави [10]. Україна стала 125-ю державою. Як ми бачимо, підписання та ратифікація – це різні речі, що мають різні правові наслідки.
Чи є ратифікація кінцевим етапом?
Ні, ухвалення закону про ратифікацію статуту не є завершальним етапом та не означає набуття Україною членства у Міжнародному кримінальному суді.
Після підписання закону про ратифікацію Україна повинна адаптувати (імплементувати) норми Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу до норм Римського статуту. Простіше кажучи: наше законодавство не має суперечити нормам Римського статуту і має повністю їм відповідати.
Станом на зараз у Верховній Раді України перебуває законопроект, який спрямований на приведення положень Кримінального кодексу України у відповідність до норм Римського статуту Міжнародного кримінального суду та забезпечення кримінально-правового переслідування за найбільш тяжкі міжнародні злочини (злочин геноциду, злочин агресії, злочини проти людяності та воєнні злочини) [11].
Після прийняття цього закону та його підписання потрібно передати на зберігання Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй ратифікаційну грамоту.
У перший день місяця, який настає після 60-го дня з дати здачі на зберігання ратифікаційної грамоти, Римський статут набере чинності для України.
Що дає ратифікація для України
Перш за все, слід наголосити на тому, що ратифікація Римського статуту є одним із зобовʼязань України згідно з Угодою про асоціацію з Європейським Союзом. Окрім цього, ратифікувавши Римський статут, Україна стає повноцінним членом у Міжнародному кримінальному суді. Як наслідок це підвищить шанси для потерпілих від російських злочинів отримати компенсації, оскільки спростить доступ українцям, які постраждали від російських злочинів, до спеціального Цільового фонду МКС для потерпілих [12].
