05.06.2024
Відновлення українських міст, створення комфортної, а головне - безпечної інфраструктури має стати одним із найпріоритетніших завдань для владців країни. З чого починати? Які ризики очікують попереду? Як уникнути корупційних ризиків? Про відбудову України журналістка-медіаторка Анна Целуйко говорила з головою правління ГО «Антикорупційний штаб», заступником голови Громадської ради при НАЗК та членом правління коаліції RISE Сергієм Миткаликом.
Процес відбудови має спиратися на потреби населення
– Відбудова чи відновлення? З чого варто починати?
– Зараз ми активно працюємо над тим, щоб ці терміни узаконити, нормувати. Оскільки Україна до 2022 року не мала таких масштабів руйнувань, відповідно ніхто не говорив про глобальну відбудову чи відновлення. На сьогодні вже є законопроєкти, до написання яких долучалися і коаліція Rise, і наша громадська організація “Антикорупційний штаб”. Вони називаються “Про засади відновлення”, і саме там зазначені визначення “відновлення” та “відбудова”.
Бо насправді відновлення - це ширше поняття, воно включає не лише фізичну відбудову, наприклад, нерухомих пам'яток, а й економічне, соціальне відновлення, навіть виплати пенсіонерам. Бо все ж таки Україна страждає не лише через пошкодження фізичні та потерпає від наслідків обстрілів російськими ракетами, а страждає саме економічно. Тобто, ми маємо кожного дня економічні втрати ВВП, в той час, коли могли б його збільшувати. Це вже має контекст відновлення.
Це дуже широке поняття, тому я би краще говорив саме про відбудову, ця тема вужча.
– Сергію, скажіть, будь ласка, з чого варто починати процес відбудови? Куди йти?
– По-перше, треба визначити ціль, до якої ми хочемо дійти. Оскільки платниками податків є громадяни, тому процес відбудови має спиратися на потреби нашого населення. І тут найцікавіше.
Останній перепис населення в Україні проводився ще у 2000-х роках, і тоді за підрахунками українців було 38 - 40 мільйонів. Зараз за окремими підрахунками експертів кількість населення значно знизилась і орієнтовно складає 25-27 мільйонів людей.
З людини починається економіка. Коли умовний житель Луганщини чи Херсону переїжджає жити в іншу громаду, йому потрібні медицина, можливо освіта, дороги, харчування, належна інфраструктура. Повне забезпечення його послугами. Тож, відповідно, навколо людини має базуватися взагалі тема відновлення.
Також наведу приклад Харкова. Коли у 2023 році міський голова говорив про понад 100 тисяч учнів та необхідність відновлення шкіл, то по факту виявилося, що більшість школярів вчилися онлайн. Хтось виїхав як в інші населені пункти в Україні, так і за межі держави. А тих, хто залишився, було вдвічі менше, ніж 100 тисяч.
Але, попри це, мер продовжував будувати школи. Була потреба? На мій погляд, не було. Ці навчальні заклади можна було реорганізувати і залишитися в тих приміщеннях, які є. Але щоб показати, що Харків відновлюється і повертаються люди, - для мерів та керівників громад це ключовий фактор, - потрібна була та сама точка відліку початку відбудови.
Завдяки Міністерству відновлення, запровадили програму є-Відновлення. Саме вона фактично дала реальну картину того, скільки людей, які залишилися в громаді, постраждали від російської агресії, скільки будинків зруйновані та вимагають відбудови. Власне так з'явився певний механізм контролю та розуміння грошових витрат.
Ми активно відстежували процес виділення коштів на школи, дороги та іншу соціальну інфраструктуру, відстежували процедуру взяття на облік зруйнованого та пошкодженого майна.
Має бути стратегія відбудови
– Як ви вважаєте, чи слід відбудовувати вже зараз, чи краще все ж таки дочекатися Перемоги?
– Основна проблема відбудови - це відсутність стратегії на рівні держави. Її ніхто не прописав.
Тільки зараз починають створюватися стратегії розвитку і відновлення окремих громад за участі громадськості, і фактично вони досліджують компонент людей і компонент того, що їм треба відновлювати.
Якби була стратегія відновлення країни в цілому і кожної громади зокрема, ми б розуміли чи треба тут і зараз школа, лікарня чи краще спрямувати на кошти на розбудову критичної інфраструктури. Взагалі на що там витрачати ті кошти, які громада зараз має.
У 2023 році з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії урядом було виділено 64 мільярди гривень. Ми почали цікавитися їх розподілом - чому саме тут має бути водогін, а тут школа? Чому окремими рішеннями в Харкові підтримали 20 проєктів, в Запоріжжі - п’ять, а в Херсоні нуль? На ці питання, на жаль, Міністерство відновлення не могло дати належної відповіді. Бо на початок 2023 року не було пріоритезації відновлення об'єктів.
Пізніше розпочали створювати методичні рекомендації, які визначають критерії, по яких треба вирішувати що саме відновлювати. Це і прибуток, і кількість населення, і залучені робочі місця, послуги, вплив на екологію тощо. Там досить велика кількість критеріїв, які дозволяють зробити пріоритетним той чи інший напрямок по відбудові.
Для того, щоб був максимально прозорий процес, ці методики спеціально розроблялися за участю громадськості та коаліції громадських організацій RISE. Наприкінці 2023 року їх затвердили на рівні міністерства, однак на той момент в бюджеті фактично закінчилися гроші на відновлення. Пам’ятаєте, як ми мали великі оптимістичні плани, що вже будемо в Криму?
Саме тоді дуже активно всі почали відбудовувати наші школи, садочки, а виявилось, що все ж таки питання збереження державності і спрямування коштів на оборону є пріоритетними. Тоді гроші перескерували на армію, і всі проєкти по відбудові залишилися проєктами.
Тому, на мій погляд, має бути стратегія відбудови, мають бути обов'язково критерії визначення пріоритетності того чи іншого проєкту. Громади мають пропонувати, якими вони бачать оновлені школи, садочки і лікарні. Можна робити навіть рейтинг, по якому кожному об'єкту надається оцінка, а потім встановлюється, що є більш актуальним у питанні відновлення саме тут і зараз.
Якщо громаді найбільш треба лікарня, то відповідно виділяються гроші на неї. Тоді процес максимально прозорий, без маніпуляцій. Але зазначу, що все має обов'язково супроводжуватись участю мешканців. Саме для цього і розроблялася платформа eDem, де фактично ви можете голосувати, як в петиціях, за той чи інший проєкт. Тобто, це теж дало би розуміння коефіцієнта пріоритетності того чи іншого об'єкту відбудови, який дозволив би громадянам вирішувати, що їм більш нагальне. Я би не робив цей інструмент основним, але він дуже важливий в рамках пріоритетності проєкту відбудови.
Корупція любить тишу. Як громаді контролювати гроші, виділені на відбудову?
– Ми зараз говоримо про пріоритетність певних об'єктів. А чи є, наприклад, в Офісі президента чи в Міністерстві відновлення пріоритети по глобальній відбудові регіонів?
– Один із критеріїв глобальної відбудови - це захищеність регіону чи міста, безпекова ситуація тут. Якщо в громаді безпечно, то є сенси там все відновлювати.
Оті 64 мільярди гривень з Фонду ліквідації наслідків, про які говорив раніше, ділилися фактично в ручному режимі. Коли Міністерство відновлення, Мінцифри, МОЗу та Міненерго проводили зустрічі на рівні керівництва, то гроші скеровувалися абсолютно хаотично. Наприклад, із водогонів на Харківщині ми забираємо 7 мільярдів і віддаємо їх на відновлення житлових будинків на Київщині. Так само ділилися кошти з United24. Такий поділ насправді містить певні корупційні ризики, свідками яких нещодавно стала вся Україна.
Перший в історії України задокументований хабар у криптовалюті - коли депутат від “Слуги народу” Андрій Одарченко пропонував Мустафі Найєму та Олександру Кубракову задля відновлення Харківського державного біотехнологічного університету
Це якраз демонструє ризикованість прийняття рішень у тому форматі, який є на зараз. На жаль, сьогодні ні в офісі президента, ні в міністерстві немає бачення на що треба більше чи менше скеровувати коштів.
Але все ж таки здоровий глузд підказує, що, наприклад, Київщина є прийнятним регіоном щодо відновлення. Тут більше захисту, ризик повторного вторгнення мінімальний, тож відповідно донори, інвестори та загалом держава почуваються тут безпечніше та інвестують сюди кошти. Окрім того, говорімо відверто - багато людей з Сумщини, Харківщини та південних регіонів переїхали до Київщини. Відповідно тут зараз стало більше людей, тож потрібна інфраструктура.
– Сергію, поговоримо про інклюзивну відбудову. Чи враховується цей важливий аспект, коли ми говоримо зараз про відновлення?
– Державні медичні заклади проєктувалися таким чином, що зараз вони абсолютно не відповідають сучасним вимогам та стандартам інклюзивності. Але якщо ми будуємо щось нове, то на сьогодні представники органів контролю, ДІАМ (Державна інспекція архітектури та містобудування України), авторського нагляду активно слідкують за вимогами інклюзивності. Це один із критеріїв, який під час повномасштабного вторгнення не був проігнорований.
Всі розуміють масштаби потреби, тому в плані інклюзивної відбудови особливих зауважень немає.
– Як людям в громадах контролювати процес відбудови і бути впевненими в тому, що гроші підуть саме на відновлення, а не на нову автівку для міського голови?
– Хороше питання і складне. Ми намагаємося його активно просувати. Можу сказати лише зі сторони громадськості наскільки важливо, щоб гроші максимально стояли поруч із цілями. По-перше, це публічність і відкритість процесу відновлення. Корупція любить тишу, тож відповідно, якщо мер приховує кошториси, то тут громаді варто замислитися про наявність корупційних ризиків. Контролювати сам процес відновлення можна через електронну систему Dream.
До того ж через неї можна і залучати кошти. Тобто, громада каже: “Нам потрібна школа, лікарня, садочок і дитячий майданчик”. Ви додаєте в систему ці об'єкти, а далі інвестор вас шукає та обирає те, що йому до вподоби.
Також Dream - це можливість детального контролю від моменту визначення того чи іншого об'єкта на відновлення до стадії завершення робіт. Це публічність кошторисів, спілкування з підрядниками, акти виконаних робіт. До речі, на відбудову деяких об'єктів планується дивитися в онлайн режимі з трансляцією.
Звичайно, не кожен посадовець захоче користуватися системою саме через свою недоброчесність. Однак ми бачимо ще один інструмент контролю для громадян - це публікація кошторисів з цінами. Так, люди зможуть побачити, які та на що закладаються суми. Також важлива і належна робота правоохоронних та органів контролю. Рахункова палата та Державна аудиторська служба України мають перевіряти безпосередньо процес будівництва. Ну і має бути миттєва реакція поліції на виявлені корупційні факти. Якщо в нас буде напрацьована система невідворотності покарання, якщо будуть сідати люди, які крадуть на будівництві, відповідно якість будівництва і ефективність ресурсів збільшаться.
– Дорожня карта відновлення регіонів - що це і як туди потрапити?
– Це проект відновлення України на прикладі трьох областей - Харківської, Житомирської та Запорізької. Чому саме вони?
Частина Житомирської області була окупована на початку повномасштабного вторгнення. Після деокупації тут активно ведеться відновлення регіону.
Харківська область, хоч і звільнена, але потерпає від ударів.
Та Запоріжжя - тут більша частина все ще під контролем росії.
На прикладі цих трьох областей ми робили аналітичні розслідування і визначали проблематики, які бачили в процесі відновлення. Протягом 2023 року ми там сформували сім ключових проблем, які заважають відкрито відновлюватись регіонам.
Пріоритизація відбудови. Ми про це детально вже говорили вище.
Знесення будинків на дорогій землі. На прикладі Харкова розкажу. Там є житлові будинки в центрі міста, які постраждали через обстріли. Але ані влада, ані забудовники не бачать сенсу їх відновлювати, а готують під знесення. Хоча жителі не згодні з проведеними експертизами й запевняють, що жити в них можна. Однак виявляється, що там вже планується будівництво торговельних центрів. А на думку людей просто не зважають.
Завищені ціни під час закупівель. Тут головний ризик у вартості матеріалів.
Відсутня стандартизована системна інформація про залучення інвестиції. Ми побачили, що загалом немає інформації про те, коли той чи інший донор починає роботу в Україні, відсутня інформація щодо об'єктів, які могли б бути запропоновані. Інвестори мали спочатку йти в ОДА чи РВА, однак там більш зацікавлені саме в бюджетних коштах. Але на сьогодні і ця проблема починає вирішуватися, зокрема, за допомоги системи DREAM.
Дефіцит кваліфікованих спеціалістів у сфері відбудови. Ця проблема буде актуальною, коли почнеться масова відбудова.
Прозорість, підзвітність, унормованість та цифровізація процесу відбудови. Цей момент може якраз система Dream вирішити.
Ми цією картою визначили сім ключових проблем, ідентифікували їх та запропонували шляхи вирішення. Це дало можливість частково попередити ті виклики, з якими Україна зіштовхнеться, коли почнеться процес глобальної відбудови країни.
