04.08.2023
Від самого початку масштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року неозброєним оком можна було побачити, що однєію з важливих мішеней росіян стали об’єкти культури, причому як культурна спадщина, так і пересічні об’єкти, що зберігають матеріальну спадщину України: бібліотеки, музеї тощо. Разом із ними — школи, університети, пам’ятники та інші об’єкти, які свідчать про українську ідентичність та унікальність української історії.
Громадська організація «Антикорупційний штаб», яка з 2014 року займається розробкою діджитал-інструментів для запобігання корупції та боротьби з нею, вже понад рік – з 24 лютого 2022 року – займається не лише моніторингом корупційних ризиків, а й розробкою інструментів, які дозволять доводити злочини росіян – як у судах, так і в очах громадськості.
Побачивши на власні очі, як росіяни нищать українську культуру – пропагандою та ракетами, ми вирішили що наша Карта Руйнувань потребує певного розширення – і вирішили поглибити нашу аналітику на об’єкти культури. Нашу ідею підтримали донори з Pact в Україні Програма «Долучайся!», і у 2023 році ми стартували із проєктом фіксування руйнувань культурної спадщини.
Проєкт наразі поширюється на 5 пілотних регіонів: Миколаївщина, Харківщина, Сумщина, Чернігівщина та Київщина. В кожному з таких регіонів у нас є координатори, які фіксують руйнування за допомогою спеціального додатку для смартфонів. Цей додаток дозволяє зберігати метадані, отже, фото виходять верифікованими: щодо них є підтвердження, що вони справжні. Це важливо для подальшого розповсюдження, адже росіяни у своїй пропаганді розповідають, що руйнування в Україні – це неправда.
Як працюють наші координатори? Як проходить фіксація в громадах? Із якими викликами стикаються? На зв’язку Дмитро Твердохліб з Харкова — волонтер, громадський активіст, директор благодійного фонду «Гуманітарний центр Харківщини».
Із ГО «Антикорупційний штаб» Дмитро співпрацює ще з часів початку пандемії COVID-19, під час якої допомагав із перевіркою пунктів вакцинації на дотримання вимог законодавства. Коли «Штаб» оголосив вакансію координатора для фіксації руйнувань культурних об’єктів на Харківщині, зацікавився, оскільки зараз здебільшого працює у Харківській області: «Я розумію важливість фіксування і актуальність такої роботи. Оскільки я перебуваю саме на Харківщині, працюю тут, то цілком можу поєднувати основну діяльність саме з фіксацією. Досвід співпраці з «Антикорупційним штабом» вже був, я знаю організацію, довіряю їй, тож упевнений — проблем не буде. Так і став координатором».
Фіксувати злочини рф на території України потрібно на 100%, вважає Дмитро. Питання лише в тому, наскільки це може допомогти українській державі і українцям у виборюванні справедливості: «А оскільки я вірю у перемогу України у цій війні, то розумію, що притягувати рф до відповідальності треба, для репарацій мають бути юридичні підстави. Враховуючи те, що «Штаб», зокрема, вміє працювати із правоохоронними органами, то впевнений, така робота принесе результати. Тим паче, прокуратура вже відкриває або додає до існуючих кримінальних проваджень матеріали, які ми як координатори і я зокрема фіксуємо у своїх регіонах. Впевнений, що цю практику треба продовжувати, не зупинятися тільки на культурних об'єктах, а проводити моніторинг процесу відбудови та відновлення постраждалих об'єктів. Бо війна війною, а громадський контроль нікуди не дівається і комусь треба його здійснювати. І бажано, аби це були професіонали у своїй сфері — такі організації, як «Антикорупційний Штаб».
Як Дмитро зауважив, прокуратура дійсно долучає до чинних проваджень щодо руйнації об’єктів в результаті обстрілів об’єкти, зафіксовані ГО «Антикорупційний штаб». Розслідування тривають, а координатори «Штабу» тим часом продовжують фіксувати руйнації.
Як же триває фіксація? Адже сфотографувати будь-який об’єкт наразі в Україні — це іноді небезпечно з точки зору реакції мешканців: дуже часто люди переймаються, аби це не були представники ворожих ДРГ, які наводять на ціль для обстрілу. ГО «Антикорупційний штаб» попіклувалась на початку проєкту про такі особливості та «озброїлась» погодженнями від обласних адміністрацій щодо фіксації об’єктів.
Дмитро також розповідає, що для нього фіксація об’єктів проходить відносно неважко в плані пошуку об’єктів, оскільки Харківщина суттєво постраждала під час вторгнення російських загарбників. Російські обстріли тривали і під час фіксації.
В той же час, були і труднощі: саме ті, про які ми згадали раніше. На початку процесу фіксації люди дуже прискіпливо та з насторогою звертали увагу на фотографування будівель, особливо коли їх декілька поспіль. Були і ситуації, коли питали документи і запитували, на якій підставі Дмитро фотографує об'єкти по місту та області. Кожного разу необхідно було пояснювати, показувати документи та показувати лист від «Антикорупційного Штабу», що засвідчував задачі, які я виконую як координатор проєкту з фіксації воєнних злочинів рф проти України та українців: «Одного разу пояснював хвилин 15, що таке геноцид і чому руйнування культурних об'єктів є частиною здійснення геноциду українського народу з боку росіян. Але можна сказати, що таким чином, в рамках проєкту, як координатор я ще й здійснив освітньо-просвітницьку діяльність для понад 25 осіб, із якими мав подібні розмови під час фіксацій об'єктів».
Якщо говорити про найбільші труднощі, то це – фіксація необхідної кількості об'єктів. За проєктом кожен із координаторів мав зафіксувати 150 об’єктів культури або таких, які становлять культурну та історичну цінність. Загалом їх по Харківщині багато пошкоджених і зруйнованих (саме культурних об'єктів), але є "але", зауважує Дмитро. По-перше,: їх всі важко віднайти і перевірити, чи вони дійсно пошкоджені. По-друге: всі об'єкти дуже розкидані по місту та області, на пересування між об'єктами витрачалось суттєво багато часу. По-третє: за кожним об’єктом необхідно надати інформацію про його культурну цінність, точну адресу (а деякі адреси через перейменування вулиць та особливості містобудування було важко визначити навіть з другого разу і необхідно було звірятись по декількох картах і джерелах паралельно) та фото до руйнування. Інформації ж щодо більшості зафіксованих об'єктів у інтернеті не було, як і окремих фото: «Довелось замість фото брати скріншоти будівель з Google maps, а інфу розпитувати у місцевих».
Технічних проблем на початку роботи було достатньо багато, резюмує Дмитро. Однак, вдалось зафіксувати необхідні майже 200 зруйнованих росіянами об’єктів – і саме зараз триває їх опрацювання та описи кожного з них.
Пошкоджені університети, бібліотеки, зруйновані школи та багато іншого, – все це принесло не лише людське горе, а й безліч непоправних втрат для української культури. Втім, Збройні сили України виборюють кожен сантиметр нашої землі, а ми займаємось тим, що фіксуємо кожен російський злочин. Саме завдяки такій роботі ми принаймні зможемо і розповісти світу про те, що роблять росіяни, і якомога швидше оновити зруйновані об’єкти. Попереду – всі області України.
