04.04.2023
Міжнародний кримінальний суд (далі - Суд) – перший постійний міжнародний суд, створений 1998 році, фактично розпочав роботу у 2002 році. Місцем перебування Суду є м. Гаага в Нідерландах. Офіційний веб-сайт суду - https://www.icc-cpi.int/.
Суд здійснює свою діяльність на підставі Римського статуту Міжнародного Кримінального Суду (далі - Римський статут). Власне Римський статут є міжнародним договором, що заснував Суд.
Станом на сьогодні 123 країни є учасницями Римського статуту.
Суд є постійним органом та має повноваження здійснювати юрисдикцію стосовно осіб за найбільш тяжкі злочини, що викликають занепокоєння міжнародного співтовариства, ними є:
- злочин геноциду;
- злочини проти людяності;
- воєнні злочини;
- злочин агресії.
До злочинів, що підпадають під юрисдикцію Суду, не застосовуються будь-які строки давності.
Суд доповнює національні системи кримінального правосуддя.
ГО “Антикорупційний штаб” продовжує збір інформації про воєнних злочинців - колаборантів та окупантів для внесення у базу Реєстру воєнних злочинців, створеного разом з журналістами “Слідство.Інфо”.
Ми бачимо і розуміємо участь державних зрадників та колаборантів у співпраці з ворогом та російськими військовими, а відповідно фіксуємо тих, які стають співучасниками злочинів під час воєнного стану. Маєте більше інформації — надішліть нам.
Мета створення суду описана у преамбулі Римського статуту, де вказано, що:
усвідомлюючи, що всі народи об’єднані спільними узами та що взаємне переплетіння їхніх культур утворює спільну спадщину, і будучи стурбованими тим, що ця крихка мозаїка може бути в будь-який час зруйнована;
пам’ятаючи про те, що за теперішнє століття мільйони дітей, жінок і чоловіків стали жертвами неймовірних злодіянь, які глибоко вразили свідомість людства;
визнаючи, що такі тяжкі злочини загрожують миру, безпеці та добробуту світу;
підтверджуючи, що найбільш тяжкі злочини, які викликають занепокоєння всього міжнародного співтовариства, не повинні залишатися непокараними та що їхнє ефективне переслідування повинно бути забезпечене як заходами на національному рівні, так і шляхом посилення міжнародного співробітництва;
будучи сповненими рішучості покласти край безкарності осіб, які вчиняють такі злочини, і в такий спосіб сприяти запобіганню подібним злочинам;
нагадуючи, що обов’язком кожної держави є здійснення її кримінальної юрисдикції стосовно осіб, які несуть відповідальність за вчинення міжнародних злочинів;
знову підтверджуючи цілі та принципи Статуту Організації Об’єднаних Націй і, зокрема, те, що всі держави повинні утримуватися від погрози силою чи її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави чи в будь-який інший спосіб, несумісний із цілями Організації Об’єднаних Націй;
наголошуючи при цьому, що ніщо в цьому Статуті не повинно сприйматися як таке, що надає право будь-якій державі-учасниці втручатися у збройний конфлікт або у внутрішні справи будь-якої держави;
будучи сповненими рішучості із цією метою та заради нинішнього і прийдешніх поколінь заснувати незалежний постійний Міжнародний кримінальний суд, пов’язаний із системою Організації Об’єднаних Націй, який має юрисдикцію стосовно найбільш тяжких злочинів, що викликають занепокоєння всього міжнародного співтовариства;
наголошуючи на тому, що Міжнародний кримінальний суд, заснований відповідно до цього Статуту, доповнює національні системи кримінального правосуддя;
сповнені рішучості гарантувати стійку повагу до міжнародного правосуддя та його здійснення.
Процедура розслідування справи виглядає приблизно так:
-
попередня експертизи (Preliminary examinations);
-
розслідування (Investigations);
-
досудова стадія (Pre-Trial stage);
-
пробний етап (Trial stage);
-
етап оскарження (Appeals stage);
-
виконання вироку (Enforcement of sentence).
Суд може призначити особі, визнаній винною у вчиненні злочину, передбаченого в статті 5 Римського статуту (злочин геноциду; злочини проти людяності; воєнні злочини; злочин агресії), один з таких видів покарань:
a) позбавлення волі на певний строк, обчислюваний у кількості років, що не перевищує максимально 30 років, або
b) довічне позбавлення волі в тих випадках, коли це виправдано особливо тяжким характером злочину та індивідуальними обставинами особи, визнаної винною.
2. На додаток до позбавлення волі Суд може призначити:
a) штраф відповідно до критеріїв, передбачених у Правилах процедури і доказування;
b) конфіскацію доходів, майна та активів, отриманих безпосередньо або опосередковано в результаті злочину, без шкоди для прав bona fide третіх сторін.
Якщо Україна та росія не вирішить переможця на полі бою, війна перейде у затяжну фазу і тоді єдиний можливий спосіб покарати винних у вчинених злочинах у цій війні можливий за допомогою міжнародного правосуддя. Повноваження та юрисдикція Суду дасть змогу покарати винних у правовий спосіб та можливість уникати подібних воєнних злочинів у майбутньому.
