Аналітика

Спрощений порядок закупівель для боротьби з COVID-19 дозволив закрити потреби лікарень в базових медзасобах. Його подальше існування вимагає фахової дискусії.

Скільки коштів витратили регіони на боротьбу з коронавірусом?

 

За 3.5 місяців звітування в рамках COVID-19 було укладено 36.8 тис договорів на загальну суму 4.47 млрд гривень. Антикорупційний штаб проаналізував витрати регіонів на боротьбу з пандемією.

За цей період було укладено 13 тис договорів на загальну суму в 2,24 млрд грн.

 

Так, серед найдорожчих тендерів – послуги з автотраспортного забезпечення працівників охорони здоров’я, костюми біологічного захисту, рукавички медичні, маски та апарати ШВЛ.

Серед топ замовників – Нацполіція та її підрозділи.

 

Нагадаємо, що 17 березня набув чинності закон, щодо закупівель проти COVID-19, який передбачає, що закуповувати можна лише товари та послуги, які затверджені КМУ – медичні засоби, обладнання, засоби індивідуального захисту, дезінфекційні засоби та антисептики.

 

Проєкт фінансується за підтримки Міжнародний фонд "Відродження"

17 березня набув чинності закон, щодо закупівель проти COVID-19, який передбачає, що закуповувати можна лише товари та послуги, які затверджені КМУ – медичні засоби, обладнання, засоби індивідуального захисту, дезінфекційні засоби та антисептики.

 

 

Кандидатам в Президенти під час виборчих перегонів було запропоновано підтримати Антикорупційний порядок денний, який був складений коаліцією з 23-х профільних організацій. Із 44 кандидатів, які були зареєстровані, тільки 8 підтримали антикорупційний порядок денний. Двоє з восьми підтримавших в результаті зняли свої кандидатури з виборів.

Після президентських виборів новообраний Президент Володимир Зеленський очікувано зіткнувся із супротивом Верховної Ради, оскільки тодішня провладна більшість була налаштована проти нього. Ще більше цей супротив посилився після інавгураційної промови Президента під час якої він заявив, що розпускає Верховну Раду VIII скликання.

Як виконуються вимоги громадськості до Верховної Ради? Які питання вже успішно вирішено, а які провалені або взагалі не зачіпалися?

Команда Антикорупційного штабу, в рамках проекту “Карта ремонтів” вирішили дізнатись як ремонтуються і будуються українські мости. Хто ремонтує мости найбільше і на які суми. Хто зосереджений на великих інфраструктурних проектах, а хто латає дірки в мостах, які “стомились”.

Після президентських та парламентських виборів у 2014 році протягом півтора роки в Україні були прийняті найважливіші антикорупційні закони. А вже в другій каденції Верховної Ради України сьомого скликання громадськості приходилося...

Починаючи з кінця 2017 року, Україна не має антикорупційної стратегії, яка визначає пріоритети та окреслює загальне бачення державної політики у сфері запобігання та протидії корупції. Разом із тим, цей документ є підставою для розробки і затвердження Державної програми з впровадження антикорупційної стратегії, де вже більш чітко і конкретизовано прописано план дій кожного з уже створених державних органів антикорупційної інфраструктури та інших органів державної влади. Через відсутність стратегії, відповідно, і антикорупційні органи діють незлагоджено, навіть, якщо не брати до уваги конфлікти і розбіжності, які у них періодично виникають. Питання розробки і затвердження антикорупційної стратегії, а потім і державної програми у сфері антикорупції, є системним, і таким, в якому зараз відчувається певний «штиль».

Антикорупційний штаб провів ретельне дослідження програм усіх партій, які мають орієнтовну підтримку виборців на рівні 0,5% і вище, на предмет відповідності програм цих партій вимогам Порядку денного.

Батьки по всій Україні за допомогою Карти ремонтів можуть контролювати як місцева влада бюджетним коштом ремонтує школи та садочки.