16.09.2025
Громадські організації закликають Кабмін та відповідальні органи зробити перевірки закладів щодо дотримання антитютюнового законодавства ефективнішими. Адже сьогодні алгоритм реагування на скарги споживачів забюрократизований, не визначені чіткі терміни, що дозволяє порушникам уникнути відповідальності.
Про це йшлося під час пресконференції “Антитютюновий контроль: як посилити захист споживачів і зробити перевірки закладів ефективними” 16 вересня в “Укрінформі”.
Від початку повномасштабного вторгнення в Україні не проводять планові перевірки громадських місць, зокрема закладів громадського харчування, на дотримання антитютюнового законодавства. Такі перевірки дозволені лише як реакція на скаргу споживачів, однак їх Держпродспоживслужба зобов’язана погоджувати з Міністерством охорони здоров’я, що призводить до затягування процесу.
“Після того, як Держпродспоживслужбу зобов’язали погоджувати перевірки з МОЗ, термін розгляду скарг у середньому складає 70 днів, хоча за законом він не має перевищувати 45 днів. За цей час заклади-порушники встигають змінити юридичну особу – хоча сам ресторан чи кафе продовжує працювати – і притягнути його до відповідальності вже неможливо”, – розповів Олег Слабоспицький, представник кампанії “Молодь вільна від куріння”.
Серед інших проблем, які заважають українцям захистити себе від тютюнового диму та реклами, він назвав недопуск інспекторів до закладу, відсутність відповіді на скарги людей та ідентифікацію юридичних осіб підприємців-порушників.
“Для того, щоб подати скаргу, споживачеві потрібно дізнатися юридичну особу, яка управляє цим закладом – без цього скаргу не розглянуть. Проте не завжди в ресторанах дають фіскальні чеки, де вказаний суб’єкт господарювання”, – пояснив Слабоспицький.
Своєю чергою у Держпродспоживслужбі запевнили, що докладають зусиль, аби оптимізувати процес погодження перевірок з Міністерством охорони здоров’я.
“На початку цього року Держпродспоживслужба ініціювала зміни до постанови КМУ №303, аби нам дали змогу самостійно приймати рішення щодо таких перевірок без погодження з МОЗ. Однак були зауваження деяких ЦОВВ, що це недоцільно… Ми вживаємо заходів, щоб пришвидшити перевірки та задовольнити споживачів. Наразі надсилання скарг до міністерства, а також пересилання відповідних наказів до територіальних органів займає 3-4 дні”, – розповів головний спеціаліст відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Держпродспоживслужби Юрій Сахно.
Начальниця відділу з питань профілактики неінфекційних захворювань та обігу наркотичних засобів Директорату громадського здоров’я МОЗ Марта Мельник зазначила, що станом на 1 вересня до міністерства надійшло понад 350 звернень Держпродспоживслужби щодо погодження антитютюнових перевірок, з них близько 80% були погоджені.
“Неінфекційні захворювання становлять близько 90% випадків, що призводять до передчасної втрати працездатності та смертності населення. Одним із ключових факторів їх виникнення є тютюнокуріння, яке суттєво підвищує ризики розвитку серцево-судинних хвороб, діабету, онкологічних та інших захворювань. Саме тому МОЗ зацікавлене у впровадженні найкращих міжнародних практик з удосконалення законодавства та зниження шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення”, – пояснила Мельник.
Найбільш вразливими щодо куріння та реклами тютюнових виробів в громадських місцях та закладах харчування є неповнолітні, підкреслив програмний директор ГО “Центр громадянського представництва “Життя” Дмитро Купира.
“Кожна третя дитина в Україні наражається на вторинний тютюновий дим в громадських приміщеннях, а понад 60% спостерігають рекламу тютюну та нікотину. Від того, наскільки ефективно розглядають скарги, залежить, чи будуть українські діти захищені від шкоди тютюну та нікотину. Хоча ми спостерігаємо зниження впливу вторинного тютюнового диму, однак зростає агресивна реклама нової тютюнової продукції. Як наслідок, споживання тютюнових виробів серед дітей віком 13-15 років зросло на 18%”, – розповів Купира.
Він додав, що щороку в Україні 100 тисяч осіб помирають від хвороб, спричинених вживанням тютюну. Це — кожна п’ята смерть у країні. Економічні втрати від тютюнової епідемії сягають 3,2% ВВП щороку.
За підсумками заходу, організованого ГО “Антикорупційний штаб”, громадськість пропонує наступні кроки, аби антитютюновий контроль закладів став ефективнішим:
- внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 та надати Держпродспоживслужбі право здійснювати позапланові антитютюнові перевірки без додаткового погодження з МОЗ або виключити тютюн з дії постанови
- ухвалити законопроєкт №12091 для встановлення відповідальності субʼєктів господарювання за недопуск представників держави для проведення перевірок, у тому числі за скаргами споживачів
- оптимізувати листування між МОЗ та Держпродспоживслужбою задля скорочення терміну розгляду скарг споживачів
