17.02.2025
Минулий рік видався багатим на відрядження: «Антикорупційний штаб» координував розробку антикорупційних програм у 5 областях. Наш проєкт став унікальним для України, адже жодна інша організація не має подібного досвіду — якщо ГО і бере участь в розробці такого документу, то лише в своїй — одній — громаді. Натомість ми з колегами на 10 місяців занурились в життя наших пілотних громад.
Безумовно, юридична складова важлива в антикор програмі, але ключове — це місцевий контекст. Саме тому антикорупційна програма для кожного ОМС стала єдиною і неповторною — немає шаблону, який можна було б викачати на робочий стіл, заповнити пусті поля і віддати на сесію міськради. Спираючись на цей досвід, ми виокремили 5 факторів, від яких залежить успіх антикор програми у громаді. Але спочатку кілька слів про те, як ми працювали.
Антикорупційна програма – це документ, який визначає корупційні ризики в певних сферах діяльності громади, а також передбачає заходи для мінімізації корупції. Іншими словами це антикорупційний навігатор для місцевих чиновників та активних жителів – де є red flags, до яких треба підвищена увага. Якщо в одному селі це буде вирубка лісу, то в іншому – підряди на ремонтах доріг.
Антикор програма не є обовʼязковою для ОМС, тож їхнє ухвалення ніхто не контролює – навіть НАЗК не знає, скільки громад їх ухвалили. Нам відомо, що її ухвалили майже всі обласні центри, а з підтримкою донорів – ще трохи більше пів сотні громад. Але якщо враховувати, що громад в Україні півтори тисячі – це крапля в морі.
Маршрут “Київ – пілотні громади”
Для участі в проєкті ми відібрали 5 громад: Новоукраїнська громада на Кіровоградщині, Миронівська на Київщині, Кам’янець-Подільська на Хмельниччині, Жовківська на Львівщині та Ємільчинська на Житомирщині.
Далі ми знайшли координатора в кожній громаді. По суті, це звʼязковий, який мав організувати роботу на місцях, поки наша команда була у Києві. Саме ця людина проводила PR-кампанію, заохочувала людей включитись у процес. Спочатку ми зробили офлайн презентацію проєкту в кожній громаді, щоб кожен житель почув про нас і зміг долучитись до роботи.
Далі була серія онлайн навчань для всіх охочих — показували, як користуватися діджитал інструментами, які допомогли б у напрацюванні антикор програми. Після цього учні об’єднались в робочі групи, які робили ядро програми — напрацьовували корупційні ризики для своєї громади. Кінцевою точкою проєкту мало стати ухвалення антикорупційної програми ОМС. На момент виходу цього тексту антикор програму ухвалили 3 з 5 громад.
Для всіх ми створили однакові умови для роботи, всі мали однаковий відрізок часу на підготовку програми, однак серед наших «підопічних» були як відверті відмінники, так і двієчники. Чому так? На нашу думку, на це вплинули наступні чинники.
Його величність місцевий контекст
Ефективність роботи в тій чи іншій громаді напряму залежить від самої громади, її особливостей. Погодьтесь, громада у Київській області, де є потужні заводи, виробництво, залізничне сполучення та інвестиції з-за кордону точно буде більш успішною за громаду у депресивному регіоні, де немає нічого, крім чорної рубки лісів та розвалених колгоспів. Різницю важко не відчути, як то кажуть.
Для створення антикорупційної програми ми шукали активних громадян, які готові виділяти свій час безоплатно, визначати потенційні корупційні ризики та знаходити діалог з представниками органів місцевого самоврядування. Але якщо в одній громаді у нас було 18 людей у складі робочої групи , то в іншій – 58.
На Житомирщині виявилося найважче: саме тут найменше представників активної громади, адже і сама громада невелика: Ємільчине – це селище. Густота населення низька, роботи обмаль, столиця поруч – тож вмотивована молодь виїздить до Києва чи за кордон за першої нагоди. А невмотивована нашим проєктом не надто зацікавилась. Хоча саме тут в нас була найбільше яскрава опозиція! (привіт Миколі Лукичу).
Дещо схожою була ситуація у Жовкві – хоча молодих людей там більше, але вони усі десь між церквою, історією та туризмом. Навчання по антикорупції тут відчувалось як чужорідне тіло, бо навіщо виявляти зловживання на тендерах, якщо Бог усе бачить?
Досить аморфним був і Кам’янець-Подільський, де частина активного населення вже багато років облаштовується в Польщі, а частина живе туризмом. До навчань долучались студенти, але вони були не достатньо зрілі, аби довести справу до кінця. Попри велику кількість переселенців, вони ще не встигли аж настільки асимілюватись, аби щиро перейматись проблемами цієї громади.
Набагато жвавіше себе поводили дві громади – Миронівська та Новоукраїнська. Остання була “прокачана” багатьма проєктами та інвестиціями донорів, має великий актив – починаючи від зоозахисних організацій до організацій, що захищають права людей з інвалідністю. Тут гарно налагоджений діалог із владою та і сама влада відкрита до нового, усвідомлюючи потенціал такої одиниці як громада після реформи децентралізації. Цікаво, що голова Новоукраїнської громади Олександр Корінний очолює також Асоціацію громад України.
Не відставала також Миронівка. Хоча її важко назвати частиною Київської агломерації, але все ж наближеність до столиці, залізниця та виробництво, яке дає робочі місця, роблять цю громаду “живою”. Якщо говорити відверто, то так можна сказати майже про кожне містечко на Київщині.
А мер вийде?
Від початку роботи в громадах нам прилітали закиди від опозиції, мовляв, чому в цьому процесі бере участь мер чи хтось із міської ради? Це ж конфлікт інтересів! Адже антикорупційна програма якраз і стосується роботи цих посадовців.
І в цьому є частка правди, однак не можна ігнорувати і той факт, що без місцевої влади ухвалити антикор програму неможливо. Тому потрібен діалог. Тут вдалий приклад показала Київщина, а саме Миронівка. Протягом 10 місяців посадовці проявляли найбільшу активність в ініціативних групах та брали лідерство в обговореннях. Саме тут вдалося провести найбільше зустрічей з представниками органів місцевого самоврядування – 21.
А сама влада має розуміти, який профіт отримає, ухваливши цей документ. Найперше – це довіра інвесторів, як внутрішніх, так і іноземних.
Обличчя проєкту
Для розробки антикорупційної програми ми оголошували відкритий конкурс та обирали координатора у кожному місті. У більшості випадків це проактивні місцеві мешканці, які виявились зацікавленими у запобіганні корупції.
Освіта координаторів та напрямки діяльності були різними. Цікавий факт: координатори з юридичною освітою повільніше напрацьовували таблиці з корупційними ризиками, ніж ті, хто її не мав. Тобто більший інтерес та уважність під час навчання показали координатори, які знають законодавство менше.
Ми мали декілька формальних вимог до координатора, але як виявилось, значно важливішою є репутація людини в громаді – адже вона є обличчям нашого проєкту. Якщо влада і жителі знають координатора як відповідальну доброчесну людину, хорошого організатора, то і ставлення до нас буде відповідним. На додаток, в одній з громад нашим координатором була студентка, тому ставлення до “Антикорупційного штабу” будувалось на репутації її батьків! І що менша ця громада, то більше помітний цей зв’язок.
Хейт як лейтмотив роботи у регіонах
Безумовно, як і в Києві, так і в провінції є запит на швидкі зміни. Темп роботи як центральної влади, так і ОМС став нижчим – війна, відключення світла, повітряні тривоги, кадровий голод. Однак демократія потребує часу, і цей факт навідріз відмовляються приймати у громадах, де часто вирішальний голос той, який кричить голосніше.
Під час роботи над цим проєктом як ніколи зрозуміли феномен “диванних експертів” або “Бага-Яга проти”. По суті, це активні або не дуже мешканці громади, яким було все не так. Немає антикорупційної програми – погано, робимо антикорупційну програму – погано, навчаємо працювати з тендерами – погано, бо ж нікого не посадили! Але, нагадаю, набір у робочі групи був відкритим – ані їхньої участі, ані конструктивних пропозицій ми не отримали. Не можемо назвати цих людей опозицією, адже вони не пропонували альтернативи, але токсичне середовище – це точно про них. Тож є великий ризик, що без зовнішніх експертів робота всередині громади провалиться.
І влада, і місцевий актив мають бути готовими до хейту. Тому наступного разу в описі проєкту будемо додавати ще таку вимогу як стресостійкість.
Що далі?
Враховуючи наш попередній досвід, відсутність ресурсів та повноважень у антикорупційних органів впроваджувати програми у громадах ми плануємо продовжити нашу роботу. 3 громади стануть щасливчиками впровадження антикор програм у 2025 році: Фастівська на Київщині, Приютівська на Кіровоградщині та Харків. Зараз проходять співбесіди з майбутніми координаторами. Далі на них та їхні ініціативні групи чекає навчання з доброчесності, також вони отримають гайд з визначення корупційних ризиків та заходів мінімізації корупції. Ми вже отримали листи підтримки від місцевої влади кожної з 3 громад, тож чиновники сприятимуть створенню документу та його впровадженню. Невдовзі поділимося деталями нового проєкту. See you soon!
✔️ Проєкт «Розробка дієвих інструментів для забезпечення прозорої та підзвітної діяльності у 3 громадах» реалізується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".
