Антикорупційний штаб підтримав звернення про українське кандидатство в ЄС

Антикорупційний штаб підтримав звернення про українське кандидатство в ЄС

За три тижні Європейська рада розгляне можливість надання Україні статусу кандидата. Важливість цього кроку багато хто в ЄС недооцінює.

Лунають голоси за його відтермінування– але це зашкодить як Україні, так і самому ЄС. Ми пояснимо, чому цесповільнить повоєнне реформування; підірве демократичні зміни вінших країнах, включаючи Балкани; збільшитьнавантаження на бюджет ЄС; підштовхне до нової нестабільності у Європі.

Однакє можливість уникнути цього, дати потужний поштовх реформам і відкрити для ЄС нові можливості. Ми, представники українських аналітичних центрів та інших організацій громадянського суспільства, пропонуємо безпечний підхід, що враховує занепокоєння ЄС і дозволитьвідмовитися від ідеї надання Україні проміжних статусів на кшталт "потенційного кандидата".

Необхідно підкреслити, що членство України в ЄС наразі не є предметом обговорення. До нього довгий шлях. Україна має впровадитиEU Acquisта реформуватися в усіх сферах, від промислового виробництва до верховенства права чи цифрової безпеки. Україна поважає процедуру і розуміє, що не стане членом ЄС без проведення глибоких реформ, які є не менш важливими, ніж вступ як такий.

Однаккритерії для статусу кандидатаУкраїна вже впевнено виконує.

Майже усі держави, що подавали заявки на вступ після 1993 року, коли з’явилися Копенгагенські критерії, відповідали їм меншою мірою, ніж Україна, що вже понад сім років виконує Угоду про асоціацію та близька до ЄС у низці сфер, від електроенергетики до зовнішньої політики. Жодна держава Балкан, що є кандидатами, на момент отримання цього статусу не відповідала стандартам ЄС настільки, як Україна сьогодні.

Щорічні звіти ЄС визнаютьprogress on reform path. Неурядові аналітичні центри у травні-2022 в окремих зверненнях до ЄС закликали визнати Україну кандидатом, зважаючи на досягнення у виконанніУгоди про асоціацію,антикорупції,енергетиціта в реформахзагалом. Понад 90% українців підтримують рух до ЄС.

За цих умов імовірне рішення Європейської ради не визнавати Україну кандидатом, навіть замасковане за іншим статусом, надішле українському суспільству чіткий сигнал: ЄС не бачить Україну членом європейської сім’ї всупереч офіційним заявам та думці більшості громадян ЄС, які підтримують рух України до членства, заданими Євробарометра.

Цей несправедливий крокпідсилить євроскептиківта людей, що звикли використовувати неналежний вплив та виступають проти структурних реформ в Україні. Вінпослабить реформаторівв уряді, парламенті та суспільстві.

Цей кроквдарить по проєвропейських силах у інших державах, які вагаються щодо напрямку свого розвитку, включно з деякими державами Західних Балкан. Складно повірити у перспективу членства, якщо ЄС блокує навіть статус кандидата для України, яка очевидно виконує критерії. Невдовзі це підсилить євроскептиків у Белграді, Сараєві чи Скоп’є, не кажучи вже про геополітичну мрію багатьох у ЄС щодо майбутньої демократизації Росії.

Це такожзашкодить ефективності витрачання коштів ЄС, які будуть спрямовані на повоєнне відновлення України. Статус кандидата стане зеленим світлом для європейських інвесторів, що зменшить навантаження на бюджет ЄС і дасть поштовх як українській, так і європейській економіці.

Нерішучість ЄС допоможе втілити ключове завдання агресивної Росії: посіяти зневіру до Заходу, загальмувати демократизацію регіону і закріпити його у зоні нестабільності.

Ми знаємо, що декілька столиць ЄС занепокоєні, що Київ, отримавши статус кандидата, вимагатиме подальшої безумовної інтеграції та втратить апетит до реформ. Найкращий шлях зняти це занепокоєння –висунути передумовипочатку переговорів про вступ, тобто наступного технічного кроку після кандидатства.

Україна мала подібний досвід. У 2010 році, після ухвалення візових полегшень, ЄС запропонував Україні амбітний План дій для візової лібералізації. Після Революції гідності Україна виконала цей план, ухваливши реформи, які видавалися неможливими. З 2017 року українці використовують безвізові поїздки, що виявилося виграшним і для України, і для ЄС.

Ми закликаємо ЄС обрати цей шляхта сформувати амбітні вимоги щодо проведення чутливих реформ, включно з судовою та антикорупційною. Українське громадянське суспільство буде вашим партнером у напрацюванні цього плану та просуванні реформ. Але для успіху необхідно, щоби вимоги сприймались як справедливі.

Визнання статусу кандидата із встановленням амбітних вимог для подальших кроків створить потужний інструмент реформування України,дозволить уникнути зневіри політиків та суспільства,а також посилить Євросоюз і його авторитет у світі.

Звернення підписали понад 200 українських НУО, які працюють над просуванням європейських змін в Україні: аналітичні центри, асоціації, профспілки та благодійні фонди(список доповнюється)

×
1 Українська сторона Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС
2 Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ
3 ГО "Європейська правда"
4 ГО "Центр "Нова Європа"
5 Міжнародний фонд "Відродження"
6 Рада зовнішньої політики "Українська призма"
7 Лабораторія законодавчих ініціатив
8 ГО "Центр економічної стратегії"
9 ГО "Фундація DEJURE"
10 Федерація професійних спілок України
11 Торгово-промислова палата України
12 ГО "ДІКСІ ГРУП"
13 Інститут економічних досліджень і політичних консультацій
14 Український центр європейської політики
15 Українська школа політичних студій
16 Ресурсно-аналітичний центр "Суспільство і довкілля"
17 Центр політико-правових реформ
18 ГО "Український кризовий медіа центр (УКМЦ)
19 ГО "Інтерньюз-Україна"
20 Фонд "Демократичні ініціативи"
21 Український незалежний центр політичних досліджень
22 Школа політичної аналітики при Києво-Могилянській академії
23 Український інститут міжнародної політики
24 Національна платформа стійкості та згуртованості
25 Центр протидії корупції
26 Асоціація "Український клуб аграрного бізнесу"
27 ГО"Українська асоціація оцінювання"
28 ГО Агенція Європейських Інновацій
29 ГО "Європа без барєрів"
30 ІАЦ "Громадський Простір"
31 Центр Разумкова
32 ГО "Товариство Лева"
33 мНУО Європейська Медіа Платформа
34 Громадянська мережа ОПОРА
35 Центр глобалістики
36 "Стратегія ХХІ"
37 Центр спільних дій
38 Центр міжнародної безпеки та євроатлантичної інтеграції
39 Центр трансатлантичного діалогу
40 ГО "Мережа захисту національних інтересів АНТС"
41 Центр громадянських свобод
42 ГО "Рух ЧЕСНО"
43 ГО Незалежна антикорупційна комісія з питань оборони
44 ГО Інститут Центральноєвропейської Стратегії
45 ГО "Детектор медіа"