10.09.2026
У липні суд визнав банкрутом ТОВ «Тедіс Україна» – компанію, яка була монополістом на ринку дистрибуції сигарет. Найбільший борг компанія має перед Антимонопольним комітетом України – понад 548 млн грн. Водночас низка ознак у діяльності компанії за останні роки може свідчити про те, що її довели до банкрутства умисно – аби уникнути сплати штрафів та боргів. Антимонопольний комітет України пропонує зміни до законодавства, аби унеможливити таку практику надалі.
“Перед запуском процедури банкрутства уся діяльність ТОВ «Тедіс Україна» була переведена на компанію ТОВ «ДЛ солюшн», з якою одномоментно почали працювати найбільші тютюнові компанії. Та навіть стара назва ТОВ «ДЛ солюшн» – «Тедіс Логістик». Ми в цьому вбачаємо ознаки доведення до банкрутства задля уникнення сплати штрафу, але питання тут до правоохоронців”, – розповів Сергій Миткалик, голова правління ГО «Антикорупційний штаб» під час пресконференції «Банкрутство Тедіс Україна: чи зможе держава повернути півмільярдний борг?».
Миткалик підкреслив, що цю проблему варто розглянути в межах Тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань правоохоронної діяльності.
Варто нагадати, що ТОВ «Тедіс Україна» було фігурантом одного з найбільших антимонопольних розслідувань на тютюновому ринку. У 2019 році АМКУ встановив «картельну змову» між «Тедісом» та найбільшими виробниками сигарет, і наклав на всіх учасників справи штрафи на загальну суму 6,5 млрд грн, з яких 3,4 млрд грн – припало саме на «Тедіс Україна». Згодом рішення АМКУ у справі про картель суд скасував, тоді як окремий штраф «Тедісу» за невиконання попереднього рішення залишився чинним. Аби не повертати державі 548 млн грн, тютюновики фактично просто змінили назву на ТОВ «ДЛ солюшн».
Ще один кейс несплати шалених податків тютюновиками мав місце у 2018 році. Тоді Уряд пішов на мирову угоду з тютюновим гігантом Philip Morris – компанія уникнула сплати понад 600 млн грн нарахованих державою платежів і штрафних санкцій. Спір стосувався використання пільгового митного режиму для переробки імпортованої сировини з умовою подальшого експорту продукції.
Водночас заступник директора юридичного департаменту Антимонопольного комітету України Кирило Данилов розповів, що кейс «Тедіс Україна» – не єдиний, де бізнес використовує процедуру банкрутства, аби уникнути виконання рішень АМКУ.
“За останні п'ять з половиною років АМКУ майже 80 разів звертався до суду з грошовими вимогами саме у справах про банкрутство, де загальна сума була понад 2,6 млрд грн. Ця проблема є системною і пов’язана з тими законодавчими нормами, які існують сьогодні”, – заявив Кирило Данилов.
Як приклад, він навів процедуру оскарження компанією рішення АМКУ в суді, яке призводить до автоматичного зупинення виконання рішення комітету.
За словами Данилова, у співпраці з парламентом АМКУ розробив законопроєкт №12440, який вже отримав позитивний відгук міжнародних партнерів.
Ключові зміни:
-
судове оскарження більше не буде причиною автоматичної зупинки рішення АМКУ;
-
покладання відповідальності на економічного правонаступника активів, а не окрему юридичну особу;
-
введення солідарної відповідальності для суб'єктів господарювання.
“Якщо існують окремі юридичні особи, але вони пов'язані відносинами контролю, тобто вони мають спільного бенефіціара – це все є єдиним суб'єктом господарювання. Тобто якщо компанія, яка вчинила правопорушення не має можливості сплатити штраф, солідарна відповідальність настає для її засновників, в тому числі інших юридичних осіб зі складу відповідної групи”, – пояснив Данилов.
Зі свого боку Дмитро Купира, програмний директор ГО «Життя» нагадав про Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну, яка наголошує на фундаментальному конфлікті між інтересами громадського здоров'я та інтересами тютюнової індустрії.
“Тютюнова індустрія є джерелом різноманітного зла на кожному етапі існування. Ратифікована Україною Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну та Керівні принципи до статті 5.3 прямо вказують на непримиренний конфлікт між інтересами суспільства та комерційними інтересами тютюнової індустрії, яка виробляє, просуває та продає тютюнові вироби, що доведено спричиняють залежність, хвороби та передчасну смерть. В Україні ми бачимо, як тютюнова індустрія намагається послабити державу, щоб уникати відповідальності задля більшого прибутку. Це доводить необхідність відмови від будь-якої взаємодії з тютюновою індустрією, серед якої є і чинні міжнародні спонсори війни”, – наголосив Дмитро Купира.
Без подальших законодавчих змін ця історія буде не про окремі компанії, а про те, як тютюнова індустрія може не виконувати свої фінансові зобов'язання перед Україною, системно порушувати ринкові правила, а потім продовжувати бізнес через нову компанію.
Фото: Укрінформ
