24.10.2022
Хто фінансує відбудову
Із резервного фонду на відновлення інфраструктури громад Житомирщини, які найбільше постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, Уряд виділив 100 мільйонів гривень. Попри те, що обстріли, і як наслідок руйнування, тривають щодня, влада вже активно взялася за відбудову там, де це можливо. Заступник голови Офісу Президента Кирило Тимошенко чи не щодня на брифінгах звітує про відновлені об'єкти по всій Україні.
«Загалом станом на сьогодні в області вже повністю відновили понад 719 пошкоджених війною об’єктів. Мова йде про: 554 об’єкти приватної забудови, 48 багатоповерхівок, 34 дитячі садочки та школи, 20 об’єктів ЖКГ, 14 адміністративних будівель, 11 закладів охорони здоров’я, 9 закладів культури та дозвілля, 3 заклади вищої освіти», — заявив він на одному з таких традиційних брифінгів щодо ситуації на Житомирщині 2 вересня.
Ми звернулися до Житомирської ОВА з проханням надати перелік цих 719 об'єктів, вказавши суми та джерела коштів, витрачених на ремонт.
Такий перелік ми отримали, однак щодо коштів відповідь була узагальненою, тож на сьогодні сума витрачених грошей на кожен вказаний будинок чи школу громадськості невідома. Хоча і Уряд, і місцеві бюджети фінансують вже не перший місяць відновлювальні роботи, але через відсутність прозорих механізмів відслідкувати їх рух неможливо. Житомирську ОВА ми взяли за приклад, оскільки вона одна з небагатьох, яка надала вчасну і вичерпну відповідь на наш запит.
На своїх традиційних брифінгах розповідаючи про відновленні об‘єкти Тимошенко нічого не говорить про суб‘єкти. Посадовець використовує безособові дієслова — «відновлено», «завершено роботи» тощо. Не дивно, бо серед повноважень Офісу Президента України ми не знайшли такої діяльності. Це ми побачили і на інфографіках, якими він супроводжує виступ.
Відтак у глядачів може виникнути питання — хто саме відновив ці сотні будинків, шкіл та лікарень? Яким коштом? “Антикорупційний штаб” в рамках Карти руйнувань шукав на це відповіді.
Житомирщина: що кажуть місцеві
Житомирська ОВА в своїй відповіді на наш запит не приховує, що є об‘єкти, відновлені зусиллями і «власним коштом громадян».
“Житомирській обласній військовій адміністрації виділено 100 млн грн на ліквідацію наслідків бойових дій та відновлення інфраструктури постраждалих населених пунктів. Також об'єкти відновлюються за рахунок обласного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів громадян”, — йдеться у документі, який ми отримали.
У переліку — пять сотень приватних будинків різних громад. Це і сам Житомир, і Малин, і Овруч. А ще Чуднів, Коростень та десятки сіл. Нам вдалося поспілкуватися у мережі з деякими мешканцями громад Житомирщини, чиї будинки постраждали. Із їхніх слів можна зробити висновок, що влада відновлює житло з мінімальними руйнуваннями — вибиті вікна, пошкоджений дах тощо. За капітальний ремонт поки що ніхто не брався.
“Нам благодійна організація вікна поставила, за рахунок держави дах, а стіни своїми силами відновили. Своїх на стіни близько 30 тис. грн витратили, грубу зробили — 6 тис. грн”, — розповіла Олена Н. із села Селець Народницької ТГ.
Скільки коштів державного чи місцевого бюджетів пішло на матеріали та відновлювальні роботи жінка не знає. Каже, на руки компенсацію не отримувала.
Побідне описує і Тетяна, у брата якої пошкоджений будинок у селі Радча.
“У мого брата перекрили половину будинку та постеклили вікна”, — пише жінка. На уточнювальне запитання, у скільки обійшовся ремонт і скільки власних коштів витратили, відповідає наступне.
Так само ми спілкувалися із постраждалими з села Закусили.
“Нам перекрили дах, замінили пошкодженні шибки в вікнах. Це робила бригада, немісцева бригада 6 чоловік. А вікна — інші робочі. За свої гроші ми ремонт не робили”, — поділилася місцева мешканка Тетяна. На фото її будинок по вул. Шкільна.
А от Віталій із села Селець тієї ж громади вже три місяці чекає бодай якихось дій від місцевої влади.
Така ж історія у його односельчанки пані Ольги.
“У мене за вірандою упав “Ураган”. Розбило пів хати, всі вікна повибивало. Ніхто ні про яку суму не говорив, мовчать, не кажуть про кошти”, — пише жінка та додає фото понівеченої хати.
Тож поки одні мешканці Житомирщини мусять думати, де зимувати, інші задовільняються відновленими вікнами. Цікаво, що жоден із наших співбесідників не знає, за які кошти відновили їхній будинок та в яку суму це обійшлося.
Відновлення Житомирщини у Prozorro
Аналітики “Антикорупційного штабу” вирішили також переглянути в Prozorro тендери по Житомирщині. Із початку повномасштабного вторгнення на Житомирщині уклали договорів на 917 млн грн на ремонтні роботи.
Третину (387 млн грн) витрачає ПАТ “Житомиробленерго” на ремонт енергосистеми. Ще 25 млн грн витратили на облаштування укриттів. Проте тендери відновлювальних робіт майже не публікуються в Prozorro. Є одиничні тендери, наприклад, поточний ремонт на 500 тис. грн адміністративної будівлі Гладковицької сільської ради Коростенського району Житомирської області. Однак враховуючи масштаби руйнувань та заявлену Офісом Президента інформацію про відновлення, у відкритому доступі ці закупівлі знайти майже неможливо.
Прозора відбудова — нова Україна
То чи можлива прозора відбудова, яка почнеться не завтра, а почалася ще вчора? Забезпечити її можна, відновивши повноцінну роботу усіх реєстрів та відкритих даних, які були обмежені через воєнний стан. Ключовим також стане оприлюднення Реєстру пошкодженого та зруйнованого майна, який веде Мінінфраструктури разом з Мінцифрою. Міністерства публічно хоч і його запустили, проте у відкритому доступі він досі не з'явився.
“Незважаючи на заявлені принципи прозорої та підзвітної відбудови поки складно підтвердити ці дані. Дістати інформацію складно навіть про ті кошти, які вже витратили в регіонах на відбудову. Це ще раз підтверджує, що відкриті дані та підзвітність витрат бюджетних коштів не на часі. Але чи зможемо ми у майбутньому залучити ресурси на відбудову, коли в даний момент не можемо пояснити куди вже пішли кошти, на яких піаряться посадовці”, — коментує ситуацію голова правління “Антикорупційного штабу” Сергій Миткалик.
На сьогодні зусиллями “Антикорупційного штабу” створена Карта руйнувань, де з перших днів війни ми збираємо об'єкти, що зазнали пошкоджень або були знищені. Нині ми працюємо над тим, аби трансформувати її в Карту відновлення — і відобразити рух бюджетних коштів по кожному об'єкту. Нам чудово це вдавалося у мирний час — тоді ми адміністрували Карту ремонтів, яка допомагала українцям орієнтуватися, чи виділяли гроші, аби залатати яму в них у дворі, яку суму витратили та хто за це відповідальний.
Тож і сьогодні ми закликаємо владу забезпечити максимальну прозорість відновлення на всіх етапах. Це є запорукою побудови нової України.
Публікація підготовлена в рамках проєкту: “Прозоре відновлення зруйнованих об'єктів за допомогою Карти відновлення”, що реалізується за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
