Чи можна звільнити з роботи невакцинованого, на які закони спирається вакцинація та інші питання — відповідає юрист ГО “Антикорупційний штаб”

Наразі у ЗМІ та соціальних мережах можна побачити чимало маніпуляцій на тему вакцинації: що примусова вакцинація — це порушення прав людини (зокрема пишуть про порушення Конституції), що когось обіцяють звільнити з роботи, а когось навіть звільнили, що ніхто немає права перевіряти сертифікат вакцинації тощо. Ми вибрали 5 найпоширеніших питань, які приходять на Карту Вакцинації доступну за посиланням: https://vac.shtab.net. Їх підтверджує та спростовує юрист та Голова правління ГО “Антикорупційний штаб” Сергій Миткалик.

 

Твердження 1: Вакцинація в Україні — це порушення Конституції

 

Конституція України — це основний Закон нашої держави. Стаття 3 Конституції закріплює: «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави». Зазвичай згадують саме цю статтю, коли кажуть про неможливість примусової вакцинації. Також згадують статтю 19, але чомусь не цитують її повністю: «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». 

Таким чином, ніхто не може примушувати робити те, що НЕ передбачено законодавством, але посадові особи та відповідні органи мають діяти в межах повноважень, які закріплені саме в Конституції та законах України. Йдемо читати закони України, які мають пряме відношення до вакцинації.

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», стаття 5: серед обов’язків громадян — проходити обов'язкові медичні огляди та робити щеплення у передбачених законодавством випадках. Стаття 7 — її доведеться уважно читати, бо вона складна, але тим не менш: підприємства та організації зобов’язані усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які є носіями збудників інфекційних захворювань, хворих на небезпечні для оточуючих інфекційні хвороби, або осіб, які були в контакті з такими хворими, з виплатою у встановленому порядку допомоги з соціального страхування, а також осіб, які ухиляються від обов'язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. 

Стаття 27: «Групи населення та категорії працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов'язковим, а також порядок і терміни їх проведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я».

Нарешті також дуже цікава стаття 40, де зазначається, що до повноважень головного державного санітарного лікаря України входить внесення на затвердження центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, проекти актів, якими встановлюються перелік інфекційних захворювань, за яких госпіталізація хворих є обов’язковою, а також перелік виробництв (професій), до роботи на яких не допускаються особи, які хворіють інфекційними захворюваннями, є носіями збудників інфекційних захворювань або яким не зроблено щеплення проти визначених інфекційних захворювань.

Також дуже рекомендую почитати Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» Тільки читайте до кінця. 

Таким чином, вакцинація в Україні не є порушенням конституційних прав і свобод: це захист населення від поширення смертельно небезпечної хвороби, яка має високий рівень заразності та смертності. 

 

Твердження 2. За відмову від вакцинації від коронавірусу можуть звільнити з роботи.

 

Юридично - ні. Але відсторонити від роботи без зарплати - так.  Кодекс законів про працю встановлює виключний перелік підстав для звільнення. Серед них немає нічого пов’язаного з обов’язком вакцинуватись. Але роботодавець несе відповідальність та зобов’язаний створити безпечні умови праці для інших працівників.

Стаття 5 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачає проходити обов'язкові медичні огляди та робити щеплення у передбачених законодавством випадках. Отже, роботодавець має повне право вас не допустити до місця роботи.

Також в Україні вже є ухвалений Міністерством охорони здоров’я Наказ 2153 перший урядовий захід щодо вакцинації від коронавірусу, який  з початку листопада дасть право роботодавцям відстороняти від роботи без зарплати працівників деяких категорій, які відмовляються від щеплення проти ковіду. Першими, кого торкнуться зміни, є працівники центральних і місцевих органів виконавчої влади, навчальних закладів та наукових установ. Виключення у відстороненні становить лише медичне протипоказання працівника до цього щеплення.

Також, Міністерство має право затверджувати перелік професій і таким чином запроваджувати обов’язкову вакцинацію проти нових інфекційних хвороб. Більше того, це дозволяється щодо будь-яких працівників, «діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб», а отже, не виключено, що перелік професій може бути розширено.

Зрештою, суди в розвинених країнах практикують відмову у задоволенні позовів тих, кого звільнили через невакцинацію від коронавірусу. Наприклад, ще у квітні цього року федеральний суд США відмовив у задоволенні позову медиків однієї із лікарень в Техасі щодо визнання їх звільнення незаконним на підставі відмови від щеплення проти COVID-19. Австралійська комісія з питань трудових відносин (Fair Work Commission) розглянула схожу справу, Jennifer Kimber v Sapphire Coast Community Aged Care Ltd, де працівницю в установі для догляду за людьми похилого віку було звільнено у зв’язку з відсутністю вакцинації від грипу. Комісія прийшла до висновку, що вимога вакцинуватися і подальше звільнення чи інше дисциплінарне стягнення є законними та обґрунтованими. Більше роз’яснень щодо свіжої практики — ось тут.

 

Твердження 3. Вакцинація від коронавірусу — це порушення міжнародного законодавства

 

Як правило, разом із цим твердженням бо не згадують нічого, адже підкріпити нема чим, або згадують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод накладає на державу позитивний обов’язок вживати необхідних заходів для захисту життя осіб, які перебувають під її юрисдикцією.

Цей обов’язок складається із двох елементів:

• запровадження нормативно-правової бази і

• вжиття практичних превентивних заходів.

З іншого боку, стаття 8 Конвенції передбачає захист від свавільного втручання держави у приватне життя особи та містить перелік випадків, коли таке втручання можливе:

• втручання здійснюється згідно із законом;

• є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни;

• для запобігання заворушенням чи злочинам;

• для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Але міжнародні суди в питаннях порушення цих двох статей Конвенції звертають увагу зокрема не лише на особисте право людини, а й на вплив на права інших. Дивимось практику судів.

Є доволі стала практика, наприклад, ЄСПЛ (Європейського суду з прав людини) щодо цього питання. Наприклад, іще 1998 року:  Карло Боффа проти Сан-Марино. Тоді 14 батьків з Сан-Марино відмовилися дати згоду на обов’язкове щеплення їх дітей від гепатиту В.

Що сказав суд: держава наділена широким полем розсуду в питаннях вакцинації як способу запобігання поширенню небезпечних захворювань та визнав, що в цій справі таке втручання було необхідним в демократичному суспільстві.

І проти України позов щодо щеплення до ЄСПЛ також був: у 2012 році, Справа Соломахін проти України. Заявник оскаржував проведення вакцинації від дифтерії. Якщо коротко, то Суд встановив, що таке втручання було передбачене законодавством України та переслідувало легітимну мету охорони здоров’я.

У 2021 році ЄСПЛ визнав правомірним адміністративне покарання батьків за відмову вакцинувати дітей за календарем щеплень (тут йдеться про обов’язкові щеплення). «У першому рішенні Європейського суду з прав людини щодо обов’язкової вакцинації дітей Суд не встановив факту порушення конвенції про права людини», – повідомив ЄСПЛ. Таке рішення було прийняте після того, як до суду поскаржилися родини із Чехії: одні через те, що отримали штрафи після відмови вакцинувати дітей, а інші через те, що навчальні заклади не захотіли приймати дітей без щеплень. Суд підтримав жорстку позицію Чехії у цьому питанні — і держава Україна із цим рішенням, погодилась (https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3228540-tak-skazav-espl-bez-planovoi-vakcinacii-do-skoliditsadka-zas.html). Але зауважимо: тут йдеться про обов’язкові щеплення дітей за календарем щеплень.

Простіше кажучи: якщо щеплення має на меті захист населення від важкої хвороби і законодавство країни це регламентує, то порушення прав, скоріш за все, суди не зафіксують, адже йдеться також про суспільну складову, а не лише права окремої людини. 

 

Твердження 4. Підробка сертифікату — і ніхто не перевірить його законність.

 

Це твердження хибне хоча б із трьох причин. По-перше, перевірити достовірність може COVID-патруль у складі працівників патрульної поліції, працівників Держпродспоживслужби або Центру контролю та профілактики хвороб на місцях. У паперових свідоцтвах про вакцинацію обов’язково має бути інформація про вид щеплення, кількість доз щеплення, підпис лікаря та печатка офіційної установи охорони здоров’я. Звірити ці дані вибірково навіть вручну цілком можливо, не кажучи вже про обладнання. Далі у випадку підробки — відповідальність адміністративна або кримінальна.

По-друге, якщо ви спробуєте із підробним сертифікатом перетнути кордон, то, скоріш за все, підробка стане відомою, адже на кордоні дійсно перевіряють сертифікати на справжність. Наслідки можете передбачити? Щонайменше, ви просто поїдете додому і навряд чи найближчим часом зможете перетинати кордон.

Ну і по-третє, за підробку сертифікатів вже притягують до відповідальності, зокрема лікарів, які їх зробили. Вам таке потрібно? Читайте у посиланні, як це відбувається: https://cutt.ly/bRPtgqa 

 

Твердження 5. Якщо немає сертифікату, можна носити з собою довідки про вакцинацію.

Так. Особливо враховуючи сьогоднішній ажіотаж, лікарі не завжди встигають внести дані для генерування сертифікату. Тому не втрачайте довідки, які вам видають під час вакцинації — там зазначені необхідні дані про вакцину, дані лікаря, який щеплював. Зробіть копії. Довідки знадобляться вам і під час генерування сертифікату, і під час відвідування закладів, якщо сертифікату немає. Але все ж таки варто зайти до лікарні та згенерувати сертифікат. Це може зробити або окремо уповноважений медичний працівник, або лікар, який щеплював, або сімейний лікар. В принципі, будь-який медпрацівник, у якого є доступ до системи e-health та якому ви надасте свої дані у вигляді паспорту та ІНН. 

Вивчайте законодавство, вакцинуйтесь та бережіть себе! Будуть питання за нашим напрямом, пишіть на shtab.net@gmail.com