30.06.2026
Страх, а не відсутність корупції: чому університети не отримують заяв від викривачів
Кілька років тому Катерина складала іспит з української культури. “Ти мені не подобаєшся”, – сказала викладачка замість оцінки. Студентка сприйняла ці слова не як емоцію, а як натяк.
«Я не хотіла домовлятися або шукати обхідні шляхи. Було відчуття, що це не про знання», – пригадує вона.
Тоді почався її шлях як викривачки корупції.
Героїню цього тексту я називаю Катериною, хоча це не її справжнє ім’я. Вона досі боїться наслідків після спроби повідомити про корупцію в університеті. І сам цей страх багато говорить про те, чому студенти частіше скаржаться у Threads, ніж подають офіційні заяви.
“Ще з 1-го курсу я знала, що в університеті є такий фахівець – антикорупційний уповноважений, тож звернулася до нього. Він повірив моїй історії, і далі ми об’єднали зусилля, щоб зібрати докази. Згодом звернулися до правоохоронців, які відкрили кримінальне провадження”, – пригадує Катя історію, яка бере початок у 2022 році.
Йшлося не про пряме вимагання хабара, а про завуальовану практику “подяк” викладачці: сертифікати, подарунки, презенти, від яких, за словами студентів, могла залежати оцінка. Саме такі випадки найважче довести.
“Нам так і не вдалося зафіксувати факт корупції «на гарячому», а частина зібраної інформації не мала достатніх доказів в очах правоохоронців. Тож згодом цю справу закрили”, – пригадує дівчина.
Боротьба Каті за доброчесний університет завершилася без особливого хепі-енду, однак та викладачка більше у виші не працює.
Чому про корупцію говорять в гуртожитках, а не в заявах
У квітні минулого року Міністерство освіти та науки України затвердило Методичні рекомендації з розбудови доброчесності у вищій освіті, розроблені НАЗК. Нині їх пілотують 5 університетів за підтримки Офісу доброчесності НАЗК, ГО “Антикорупційний штаб” та ПРООН в Україні за фінансування Уряду Данії.
У жодному з 5 університетів не було скарг щодо корупції протягом останнього року, а в деяких – набагато довше. Низьку статистику підтверджує і МОН. За 2025 рік до Міністерства надійшло 43 повідомлення про можливу корупцію, з них 28 скерували до Національної поліції, розповіли у відповіді на запит “Антикорупційного штабу”. Станом на кінець лютого відомо про одну справу, яку поліція відкрила за цими скаргами.
А в НАЗК не змогли відповісти, скільки повідомлень про можливу корупцію у вишах надійшло через Єдиний портал повідомлень викривачів, бо не ведуть окрему статистику.
Парадоксально, але в ширшому контексті відсутність скарг може бути не лише ознакою доброчесності, а й ознакою низької довіри до механізмів повідомлення. Адже в соцмережах досі нерідко зустрічаються скарги на “платну” сесію чи захист роботи.
Студентів лякає страх наслідків, можливе цькування, якщо у виші дізнаються, що саме він заявив про корупцію.
“Якби я побачив корупційну ситуацію у виші, то мене найбільше б стримувало від офіційної заяви те, що немає загальної підтримки у висвітленні такого порушення. Адже самотужки вирішувати проблеми такого характеру складно, хоча й цілком можливо”, – ділиться Анатолій Ямковий, студент 3 курсу Харківського педагогічного університету, який бере участь в пілоті.
Студенти мають мало прикладів, де такі заяви доходили до логічного завершення і справедливого покарання. Та і яке покарання вважати справедливим?
Приміром, на професорку Карпатського університету, яка просила 2 тисячі доларів в аспірантки за захист дисертації суд у квітні наклав штраф у розмірі 12 750 грн.
А якщо навіть вдасться відкрити кримінальну справу, то саме розслідування може тривати роками. Це довгий процес, який перевищує цикл навчання в університеті 4-5 років.
Публічність проти конфіденційності
Якщо Катерина обрала конфіденційність, то студенти Київського авіаційного інституту (раніше – НАУ) свого часу обрали інший шлях – об'єднатися і діяти публічно. Кілька років тому вони знайшли докази ймовірних корупційних правопорушень тодішнього ректора Максима Луцького і написали відкритого листа до президента та прем’єра, звернулися до медіа.
“Ми зібрали майже 4 тисячі підписів під листом до президента – і це спрацювало, нам вдалося змінити керівництво вишу. Але до того не одне покоління студентів застало токсичного ректора та його посіпак. Тому треба бути готовими, що відчутні зміни в такій великій системі як університет – це гра в довгу. Ви робите їх не лише для себе, а і для наступних поколінь студентів”, – поділилися одна з ініціаторок відкритого листа, колишня студентка університету Валерія Бичковська.
Однак за зловживання в Авіаційному поки що покарані не всі, процес триває.
Після реорганізації вишу Валерія продовжує розбудовувати культуру доброчесності у своїй альма-матер, але вже офіційно – тепер вона антикорупційна уповноважена.
Валерія каже, часто студенти просто не знають, що недоброчесна поведінка викладачів чи адміністрації має наслідки, а токсичні працівники цим користуються. В університетах бракує спільнот, які будуть підтримувати і захищати тих, хто наважується публічно заявити про порушення.
Куди повідомити і як зібрати докази
Навіть маючи таке бажання, студенти не завжди можуть зрозуміти куди і як їм поскаржитися на корупцію.
Університети, що беруть участь у пілотуванні Методичних рекомендацій з розбудови доброчесності, мають різні інструменти повідомлення про корупцію – зокрема Єдиний портал викривачів.
“У нашому виші студенти можуть поскаржитися на корупцію декількома способами: електронкою, телефоном, через “скриньку довіри” або звернутись до антикорупційного уповноваженого. Також у 2023 році ми підключилися до Єдиного порталу повідомлень викривачів. Він дозволяє студентам коротко і змістовно описати склад порушення і у будь-який час відслідковувати стан розгляду повідомлення”, – розповідає Данило Шестеріков, антикорупційний уповноважений Полтавського державного аграрного університету.
Єдиний портал – це інструмент, який дозволяє студенту залишитися повністю анонімним, якщо у нього є побоювання щодо наслідків викривання. Тим часом Тернопільський національний медичний університет – ще один пілотний виш – має серед каналів повідомлень і телефон довіри, з якого можна анонімно зателефонувати до ректора.
Телефон довіри в ТНМУ
Однак будь-яка заява потребуватиме доказів. І тут не все так просто.
“Ми розуміємо, що натяк на хабар можна записати на відео чи аудіо. Однак не всі ці файли стануть доказами у суді, адже не можна записувати людину без її дозволу. Це можна зробити в межах НСРД (негласні слідчі розшукові дії). Тобто спочатку правоохоронці мають відкрити справу, і тільки після цього можна робити такі записи. Це процес, який займає час і ресурс, на цьому шляху дуже легко опустити руки”, – коментує Сергій Миткалик, голова правління ГО “Антикорупційний штаб”.
Більше того, корупція в університеті – це рідко про “гроші в конверті”. Набагато частіше – це про подарунок для кафедри, квіти на іспит чи придбання літератури викладача.
“Нині у співпраці з НАЗК ми розробляємо шаблонний документ – Політику гостинності і подарунків для закладів вищої освіти. Адже межа між проявом гостинності, вдячності і неправомірною вигодою дуже тонка, особливо в університеті. Ми схиляємося до того, що від практики квітів, цукерок чи інших подарунків краще відмовитися взагалі – і викладачам, і студентам – аби уникнути “різночитань”, – пояснив Сергій Миткалик.
Захист викривачів
Закон передбачає захист для викривачів корупції, однак не кожен, хто повідомив про корупцію, офіційно стає викривачем.
Повноцінний юридичний статус викривача залежить від деталей: чи було повідомлення належним чином зареєстроване, чи відповідає воно вимогам закону, і чи можна довести, що людина діяла добросовісно.
Саме ці фактори визначають, чи поширюються на людину всі гарантії захисту, передбачені для викривачів:
-
конфіденційність
-
безоплатна правова допомога
-
захист від переслідувань
-
винагорода
Як будувати довіру
Досвід пілотних університетів показує: довіра не народжується з закликів повідомляти про корупцію. Вона з’являється там, де студент знає, куди звертатися, бачить реакцію на скарги і не залишається сам на сам із ризиками.
Для цього виші вже зараз можуть робити прості речі: запускати зрозумілі й анонімні канали повідомлень, комунікувати результати розгляду звернень, відмовлятися від практик “подяк”, які роками нормалізувалися, і створювати спільноти підтримки для тих, хто наважується говорити. Саме це сьогодні тестують університети в пілоті Методичних рекомендацій.
Бо зміни починаються там, де студентський голос переходить від обурення до дії, а університет створює для цієї дії безпечні умови.
Матеріал підготовлено ГО «Антикорупційний штаб» у межах проєкту «Антикорупція та доброчесність: трансформація середовища ЗВО» за підтримки партнерів. Зміст і висновки є відповідальністю автора і не обов’язково відображають позицію Офісу доброчесності НАЗК, ПРООН в Україні чи Уряду Данії.
