Декларації, автопарк і тютюнові зв'язки: як формуються статки народного депутата Євгена Петруняка

Євген Петруняк - народний депутат від фракції «Слуга народу», який вже не вперше подає сумнівні декларації до НАЗК. Після повної перевірки його декларації за 2023 рік, НАЗК виявило недостовірностей на 3,6 млн грн та скерувало висновок до Офісу Генпрокурора. Із відповіді, яку отримала ГО “Антикорупційний штаб” стало відомо, що НАБУ проводить досудове розслідування щодо цього кримінального провадження. 

 

У 2025 році нардеп подав до НАЗК декларацію про доходи за 2024 рік. Разом із дружиною він оновив автопарк, витративши понад 3 мільйони гривень на дві нові Audi.

 

Згідно з поданою декларацією, у 2024 році Петруняк отримав 732 тисячі гривень заробітної плати у Верховній Раді, 162 тисячі гривень страхових виплат та понад 2,2 мільйона гривень від продажу автомобіля. Його дружина Ірина Петруняк задекларувала 2,3 мільйона гривень за договором цесії від Олександра Федечка, а також вказала дохід від професійної діяльності. Сукупний дохід подружжя за рік склав 5,8 мільйона гривень.

 

У тому ж році депутат придбав Audi S7 2023 року випуску вартістю 1,4 мільйона гривень, а його дружина стала власницею електромобіля Audi E-Tron 2022 року за 1,6 мільйона гривень.

 

Водночас, за даними Мінекономіки, вартість першого авто варіюється від 3,33 млн до 3,5 млн грн. Щодо авто дружини, то його вартість варіюється від 2,7 млн до 6,71 млн грн в залежності від типу моделі та комплектації. 

 

У декларації Петруняк також вказав 36 об’єктів нерухомості. Йому належать земельні ділянки та житловий будинок у селі Зубра (площею 481,9 м²), нежитлове приміщення та паркомісце у Львові, а також частки у мисливсько-рибальському господарстві в селі Дубровиця. Ірина Петруняк володіє трьома квартирами у Львові (32 м², 93 м² і 206,7 м²), паркомісцями та нежитловими приміщеннями. Крім того, з 2022 року вона має квартиру в Іспанії площею 130,8 м².

 

Аналіз довідки НАЗК стосовно нардепа свідчить, що питання щодо майна та доходів його сім’ї виникли ще за результатами декларування у 2023 році після повної перевірки декларації. Там зокрема були питання стосовно площі квартири в Іспанії, частини суми за продаж будинку під Львовом та доходів дружини. Висновок за результатами перевірки скеровано до Офісу Генерального прокурора України. Після розгляду цього висновку у квітні розпочалось досудове розслідування, проведення якого доручено детективам НАБУ. 

 

Євген Петруняк фігурує в списках антипремії “Золота коса” ще із 2020 року. Серед його ініціатив, спрямованих на підтримку тютюнової індустрії, варто згадати, що він був співавтором законопроєкту, який зберігає рекламу, спонсорство та продаж неповнолітнім ТВЕН (IQOS, glo) та запроваджує можливість відведення 50% від площі закладу ресторанного господарства для куріння електронних сигарет та ТВЕН, співавтор альтернативного законопроєкту № 4358-5, який спрямований на тактику затягування основного № 4358. Також підтримував збереження дозволу на куріння в громадських місцях, ініціював відновлення поштучного продажу сигарил та зміну режиму щодо їх акцизного оподаткування. 

 

Був прихильником продовження продажу торгівлі тютюновими виробами та алкоголем у duty-free з певними обмеженнями та не голосував (що фактично означає “проти”) за заборону торгівлі тютюновими виробами та рідинами до е-сигарет дистанційно (через інтернет). 

 

Згідно дослідження Kantar-Україна, Львівська тютюнова фабрика протягом останніх років була найбільшим постачальником сигарет з маркуванням Duty Free, які могли розповсюджуватися як на митній території України, так і за кордоном. Переглянувши чисельні статті у ЗМІ складається враження, що саме інтереси Львівської (вона ж Винниківська) тютюнової фабрики активно просував Петруняк.

 

Найбільший резонанс викликав законопроєкт №8174, ухвалення якого могло відновити схему з використанням сигарил. У відкритих джерелах зазначається, що тривалий час таку практику застосовувала Львівська тютюнова фабрика. Ще у червні 2017 року «Економічна правда» детально описувала механізм: виробник купує акцизну марку й наклеює її на пачку з двома сигарилами, сплачуючи лише 1,11 грн акцизу (за 2 г тютюну). Якщо ж таку ж марку наклеїти на пачку з 20 сигаретами, мінімальний акциз становитиме вже 12 грн. 

 

Суть схеми полягала в тому, що виробники могли задекларувати масове виробництво пачок із сигарилами, фактично їх не випускаючи, а отримані марки використовувати для сигарет. У результаті замість 12 грн акцизу за пачку сплачувалося лише 1,11 грн. За оцінками експертів, у такий спосіб ЛТФ щороку могла уникати сплати понад 4 млрд грн до державного бюджету.

 

Занижена вартість авто, розбіжності у доходах та численні “тютюнові ініціативи” Петруняка дають можливість припустити, що проблеми з його деклараціями можуть бути пов’язані з просуванням інтересів тютюнової індустрії у парламенті.

 

Загалом, практика із заниженням реальної вартості автомобілів останнім часом набрала популярності серед народних обранців. Таким інструментом приховування реальних доходів зловживали Олексій Кучеренко (Батьківщина), Олексій Устенко (Слуга народу) та Суто Мамоян (ОПЗЖ). 

 

І пояснення таких дій може бути доволі просте: часто офіційних доходів недостатньо для придбання цінного рухомого або нерухомого майна за ринковими цінами. В цьому можуть допомагати тютюнові компанії, інтереси яких нардепи регулярно відстоюють.