08.07.2022
Вашу правку відхилено
10 грудня 2021 року на засіданні Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час розгляду законопроєкту №4065 поставив на голосування правку №175. Ця правка мала зменшити податок на ТВЕНи – сигарети для IQOS та glo, а також на сигарили, — і державний бюджет міг не отримати 5 млрд гривень. Проте вже під час пленарного засідання 17 грудня правка була виставлена на підтвердження — і депутати не змогли набрати 226 голосів. На щастя, правка було відхилена.
Фактично цією правкою можна було зменшити доходи до державного бюджету та збільшити прибутки тютюнових компаній. Саме тютюновим компаніям вигідно, аби процес гальмувався, і вони змогли продавати ще більше своєї продукції та “вбивати” життя українців.
Тепер хочемо розповісти, як зазвичай такі правки з’являються в комітеті. На прикладі одного головного спеціаліста Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики.
Історія одного подружжя
Знайомтесь: це — Вячеслав Ющенко, головний спеціаліст податкового комітету. Працює там ще з 2015 року. Він уже неодноразово демонстрував своє прихильне ставлення до тютюнової індустрії. Незважаючи на зміну влади у 2019 році, В’ячеслав Ющенко стає помічником народного депутата Мар’яна Заблоцького, який теж активно просуває інтереси тютюнової індустрії. Але найкраще робота Ющенка проявилася, коли його дружина — Юлія Ющенко, звільнилася із Міністерства фінансів і пішла працювати до компанії АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна». Це український представник японського тютюнового гіганта Japan Tobacco International. Там вона обійняла посаду менеджерки з питань зв’язків з органами державної влади, тобто GR-спеціалістки — відповідальної за вибудовування та налагодження взаємовідносин з державними органами влади, зокрема з Верховною Радою, урядом, регіональними та місцевими органами влади.
Після цього фінансові справи в сім’ї Ющенків значно покращились. Якщо у 2018 року Юлія отримала від компанії 61 тис гривень, то лише за останній рік — вже понад 1 млн грн. В’ячеслав Ющенко, будучи головним спеціалістом і маючи ряд повноважень стосовно консультування щодо ухвалення певних законів, постійного доступу до народних депутатів, бере участь у робочих групах, формуванні планів засідань та розгляду питань з того чи іншого законопроекту, має повне право надавати поради, підказки та пропозиції народним депутатам, які піднімають руку (натискають кнопку) за те чи інше питання.
Юлія Ющенко, працюючи в інтересах АТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» та використовуючи можливість відвідувати засідання Комітету, також бере участь у розгляді тих чи інших питань.
Це один із прикладів, який свідчить, що тютюнова індустрія вросла в Комітети Верховної Ради і може адвокатувати усі свої питання.
Що каже законодавство?
На жаль, у чинному законодавстві відсутній закон, який регулює лобізм у Верховній Раді. В західних країнах лобізм вважається нормальною практикою. Але якщо там це прозорий законодавчо врегульований процес, то в Україні — синонім корупції. Під куполом вже не один рік дискутують про те, щоб лобізм легалізувати і таким чином “скинути маски”. У 2016 році один із таких законопроєктів був зареєстрований у Верховній Раді, але згодом його відкликали.
Тож на сьогодні єдина норма, яка може свідчити про можливе порушення чинного законодавства — це ознаки конфлікту інтересів. Ми вже неодноразово зверталися до уповноважених органів з метою перевірки цих фактів. Зокрема, у відповіді секретаріату комітету ВРУ, датованою груднем 2019 року, йдеться, що Ющенко сам звернеться в НАЗК з метою перевірки наявності конфлікту інтересів. В НАЗК наше звернення перенаправили до Нацполіції, а звідти відповіді про відкриття провадження до нас не надходило. Інформації про те, чи просив сам Ющенко в НАЗК перевірити в нього конфлікт інтересів ми не маємо.
Лобізм воєнного часу
У зв'язку із веденням воєнного стану прозорість у ВРУ погіршилась ще більше. Зокрема, засідання не транслюють у прямомі ефірі, а пресу не пускають зовсім. При цьому засідання комітетів закриті для журналістів вже понад два роки - нібито через пандемію. Тож можна лише уявити, який масштабів сягнув лобізм за цей час. Приміром у березні через податковий комітет були просунуті зміни до Податкового кодексу, відповідно до яких є два положення в інтересах тютюнових компаній.
Перше: тепер можна ввозити ТВЕНи з “послабленим” попередженням споживачів про шкоду цієї продукції. Таку необхідність тютюнові компанії пояснювали зупинкою виробництва в Україні через бойові дії. Насправді ж в Україну усі ТВЕНи імпортуються з Італії (HEETS) та Південної Кореї (для GLO). Тобто не вироблялися, не виробляються і в осяжному майбутньому не будуть вироблятися в Україні, тож війна на їхнє виробництво абсолютно не вплинула.
Друге: можна ввозити сигарети з маркуванням медичних попереджень, що відповідає вимогам ЄС. Але не встановлений граничний термін, коли тютюнові компанії зобов'язані налаштувати імпорт з пакуванням сигарет українською мовою, адже це є ключовим для розуміння споживачами шкоди для їхнього здоров'я.
Користуючись воєнним станом, наявністю міцних зв’язків у державних органах, тютюнова індустрія сприяє ухваленню рішень, які не сприяють охороні здоров’я.
