Порядок денний встановлення справделивості: рік потому

Порядок денний встановлення справделивості: рік потому

Рік тому 19 громадських організацій висунули до учасників парламентських перегонів список вимог, спрямованих на єдину мету — встановлення в країні правовладдя.

Вінвключаву себе всеохоплюючу реформу судової системи, прокуратури, поліції, перезавантаження частини антикорупційних органів. Три партії, які пройшли до парламенту, а саме—Слуга Народу, Голос і Батьківщина підтримали цей порядок денний. Першій з них вдалось одноособово сформувати правлячу більшість.

Якими ж є підсумки 9 місяців роботи нового парламенту? Чи виконали депутати обіцяне?

ВИКОНАНО

Відновлення покарання за незаконне збагачення

Вже на другий тиждень своєї роботи — 11 вересня 2019 року Верховна рада підтримала в першому читанні закон, який відновлює кримінальну відповідальність чиновників за незаконне збагачення, а 31 жовтнязатвердилайого остаточно 259 голосами. Відтепер, така відповідальність встановлюється в разі, якщо набуті чиновником активи більше ніж на 6,5 млн грн. перевищують його законні доходи.

Станом на червень 2020 року НАБУрозслідуєвсього дві кримінальні справи щодо незаконного збагачення. На нові провадження можна чекати вже після подання щорічних декларацій за 2019 рік.

Перезавантаження НАЗК

2 жовтня 2019 року Верховна Рада 237 голосамиухвалилазміни до “Закону про запобігання корупції”, які дали старт реформі НАЗК. Нацагенство перестало бути колегіальним органом, відтепер його очолює голова, котрий несе повну відповідальність за роботу агентства, її ефективність та прозорість. Після набуття законом чинності, весь склад НАЗК був звільнений. Комісія з обрання нового голови була сформована порівну з представників Кабінету міністрів та міжнародних експертів, при чому, за квотою Кабміну до неївключилигромадських активістів. За результатами конкурсу, 16 грудня комісія одноголоснообралаголовою НАЗК прокурора Олександра Новікова. 15 січня 2020 він був призначений Кабміном на посаду, а 24 січняобравсобі перших двох заступників — Романа Сухоставця та Івана Преснякова.

Штати і зарплати прокурорів

Законом про реформу прокуратури від 19 вересня 2019 р максимальна чисельність її органів буласкороченаз 15 до 10 тис. осіб. Зокрема, в Офісі Генерального прокурора з 1340 прокурорів після трьох етапів атестації залишилось всього 610. В регіональних прокуратурах станом на травень 2020 не пройшли атестацію іпідлягализвільненню 687 прокурорів.

Закон передбачив також суттєвезбільшенняпосадових окладів прокурорів: з 12 до 15 прожиткових мінімумів. Таким чином, працівники Офісу Генпрокурора з початку року сталиотримувати29 тис. грн. (замість 7 тис), а в обласних прокуратурах — 23 тисячі, без урахування премій та надбавок. Разом з тим, система нарахування премій досі не позбавлена суб’єктивного чиннику.

Міжнародні закупівлі ліків

19 вересня 2019 року Верховна радаприйнялав другому читанні зміни до закону “Про публічні закупівлі”. Згідно з ними право МОЗ залучати міжнародні організації до закупівель ліків було продовжено ще на два роки. До того часу має запрацювати на повну потужність Державне підприємство “Медичні закупівлі України”, котре перебере на себе цю функцію.

ЧАСТКОВО ВИКОНАНО

Викривачі корупції

17 жовтня 2019 року Верховна радаухвалилазміни до закону “Про запобігання корупції”, якими вперше було визначено правовий статус “викривача” — особи, яка повідомила про корупційне правопорушення. Закон гарантує викривачам захист. Уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції він зобов’язав створити захищені канали зв’язку (гарячі лінії, електронні поштові скриньки, тощо), які дозволять викривачу зберегти анонімність. Але попри те, що Закон вступив у силу ще 1 січня, процес створення таких каналів затягнувся. В травні 2020 група депутатівзареєструвалазаконопроект, який передбачає створення Єдиного порталу повідомлень викривачів корупції. Його утримання планується покласти на НАЗК. Вважається, що це спростить обробку інформації та дозволить гарантувати вищий рівень її захисту.

Звітність політичних партій

19 грудня 2019 року ВРУ прийняла закон № 410-ІХ, якимдозволилапартіям подавати фінансову звітність в електронному вигляді. Нацагентство з запобігання корупції має протягом 6 місяців з дня набрання їм чинності запустити електронну систему для подання такої звітності. НАЗК затвердило нову форму звітності і зараз веде роботу над розробкою Єдиного держреєстру. Повноцінний його запускобіцяютьна 16 липня.

Антикорупційна стратегія

Одним з функцій Нацагентства з запобігання корупції є розробка проєкту державної Антикорупційної стратегії, яку має затвердити Верховна Рада, а також моніторинг її виконання. Через неефективність попереднього складу НАЗК, Україна з 2017 року жила без такої стратегії. Новий керівник агентства О.Новіков, якого призначили в кінці минулого року, назвав прийняття Антикорупційної стратегії на 2020-23 роки одним з пріоритетів своєї діяльності і планував винести її проєкт на розгляд Ради до березня, але станом на початок червня цього так і не відбулось.

4 червня заступники голови НАЗК І. Пресняков та О.Стародубцев взяли участь в онлайн-дискусії “4 місяці роботи оновленого НАЗК: результати і перспективи”, організованою ГО “Антикорупційний штаб”. Вони повідомили, що перший драфт АС планують опублікувати в першій половині червня. Зрештою, вона булаопублікованана сайті Нацагентства 23 червня. До 10 липня планують провести громадські обговорення та консультації.

Реформа прокуратури

19 вересня 2019 року Верховна рада прийняла в другому читанні президентський законопроект про реформу органів прокуратури. Вінзатвердивнову структуру цих органів: замість Генеральної прокуратури було створено Офіс Генерального прокурора, замість регіональних та місцевих прокуратур - обласні і окружні. При цьому, до нових органів мав бути проведений добір на підставі всеосяжної атестації. Громадські організації привітали ідею перезавантаження, проте вказали на низку ризикових моментів нового закону. Наприклад, замість очищення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів він передбачавзупинкуїї роботи аж до 1 вересня 2021 року. Тим часом, функції з атестації та дисциплінарного притягнення прокурорів були покладені на кадрові комісії ОГП та обласних прокуратур, які мав одноосібно створювати Генеральний прокурор. Щоправда, затверджений Р. Рябошапкою порядок передбачав, що 3 з 6 членів таких комісій мають бути делеговані міжнародними партнерами, але успіх моделі був зав’язаний виключно на постаті Генпрокурора. В травні 2020 Генпрокурорка Ірина Венедіктовазатвердилановий порядок, яким прибрала з комісій міжнародників. Відтепер вони складаються з 4 прокурорів та 2 представників ЗВО, що на думку антикорупційних організацій спотворює сутність реформи.

Крім того, з 1 січня 2020 року Генпрокуроротримавдодаткові повноваження, пов’язані зі зняттям депутатської недоторканності: відтепер лише Генпрокурор може відкрити провадження проти нардепа, внісши дані в ЄРДР. Попри значну вагу цієї посади, процес відбору кандидатів на неї так і залишився політичним. Наприклад, у березні 2020 народні депутати дізнались прізвище майбутнього Генпрокурора за півдня до голосування.

Перезавантаження ДБР

3 грудня 2019 року Верховна радасхвалилав другому читанні президентський законопроект про реформу Державного бюро розслідувань. Згідно з ним, ДБР змінило статус з центрального органу виконавчої влади на державний правоохоронний орган. Повноваження директора бюро були суттєво посилені. Відтепер він став одноособовим керівником, без необхідності погоджувати рішення зі своїми заступниками. Також, директор отримав право самостійно призначати та звільняти заступників без участі зовнішньої кадрової комісії. Після ухвалення змін, чинний директор ДБР Роман Труба був звільнений, а нового керівника мала обрати конкурснакомісіяз 3 представників від президента, 3—від Кабміну і 3—від Верховної ради. Однак за 6 місяців, що минули з відставки Труби, комісія так і не була сформована, хоча законвстановивдля цього чіткі дедлайни: 30 днів на висування представників, 14 на формування комісії і ще 60 на проведення самого конкурсу. Наприклад, 19 травня Верховна рада провалилаголосуванняза своїх представників у комісію, а 5 червня зробила цеповторно. Зрештою, на засіданні комітету з правоохоронної діяльності 10 червня було прийняте рішення, що представниками від ВРУ не можуть бути нардепи. Новим дедлайном для висування кандидатурвстановлено19 червня, відбір має закінчитися до 1 липня.

Тим часом, 27 грудня президентпризначивтимчасовою в.о. директора нардепку від власної партії Ірину Венедіктову. Після призначення І.Венедіктової на посаду Генпрокурора, 17 березня виконувачем обов'язківставїї заступник Олександр Соколов.

НЕ ВИКОНАНО

Керівництво САП

Громадські організації неодноразово вимагали відставки керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, якого підозрюють у “зливі” резонансних справ, тиску на підлеглих, розголошенні матеріалів слідства. Торік цю вимогупідтрималаі посол США Мері Йованович. Втім, нова влада тривалий час не висувала претензій до роботи САП. Лише 26 травня 2020 року Генпрокурорка Ірина Венедіктова випустила заяву, в якійзвинуватилакерівництво та прокурорів органу в неналежному виконанні службових обов’язків. Вона навела приклади справ, які не були передані до суду в розумні строки, що призвело до їх закриття. Венедіктова ініціювала два службових розслідування проти Холодницького і вже 9 червняпідтвердила, що в роботі керівника САП знайдені порушення вимог КПК, закону "Про прокуратуру” та положення про САП. Скарга на нього була передана в дисциплінарну комісію при ОПУ, яка може звільнити голову САП з посади чи винести йому догану. Нагадаємо, що 5-річний термін повноважень Холодницького спливає 30 листопада, але він має правовдруге податися на конкурс.

Незалежність САП

Спеціалізована антикорупційна прокуратура досі залишається структурним підрозділом Офісу Генерального прокурора. Це суттєво обмежує її свободу, як в адміністративних питаннях (штатного розпису, структури), так і в фінансових. Профільні організації ще минулого літа розробилизаконопроект, який має перетворити САП на окрему юридичну особу на правах обласної прокуратури, але жодних кроків щодо його прийняття зроблено не було.

Директор НАБУ

Посада директора НАБУ захищена законом: звільнити його можуть за результатами незалежного аудиту роботи бюро, у випадку набрання законної сили обвинувальним вироком суду та ще за низкою підстав, перерахованих в профільному законі. Це має гарантувати незалежність директора від політичних впливів. Разом з тим, 7 лютого 2020 року в Верховній раді булозареєстрованопроект постанови про звільнення Артема Ситника з посади директора НАБУ. Постанову підписали 216 депутатів, в тому числі - від правлячої партії “Слуга народу”. 19 лютого постановурозглянувправоохоронний комітет і рекомендував комітету по регламенту винести її на розгляд Верховної ради. Приводом для цього стало включення Ситника до “реєстру корупціонерів” НАЗК через штраф, який наклав на нього суд в минулому вересні. Директор НАБУ нібито не задекларував кошти, витрачені на відпочинок.

Слід відзначити, що накладення адміністративного штрафу не є підставою для звільнення директора НАБУ, щовизнаві сам спікер Ради Дмитро Разумков. Але на думку окремих депутатів “корупціонер” не може очолювати Антикорупційне бюро. Саме тому 28 лютого в ВРУ був зареєстрованийзаконопроект, який вносить зміни до Закону про НАБУ і додає до переліку підстав для звільнення його директора притягнення до адмінвідповідальності.

Ситниквважає, що до кампанії за його відставку причетні олігарх Ігор Коломойський (бюро розслідує справи Приватбанку) та голова МВС Арсен Аваков (НАБУ вело так звану “справу рюкзаків”, одним з підозрюваних в якій був син міністра—Олександр).

Спроби звільнити директора НАБУ викликали стурбованість у міжнародних партнерів.

Міністр внутрішніх справ

29 серпня 2019 року Верховна Рада 9 скликання на першому своєму засіданні призначила міністрів в новий уряд Гончарука. Напередодні на Банковій відбуласяакціяпротесту з вимогою не допустити, щоб своє крісло зберіг очільник МВС Арсен Аваков. Активісти звинувачують міністра в саботажі реформи поліції, корупції, провалі резонансних справ. Попри це, депутати 281 голосамизатвердилиАвакова на посаді. Тоді його назвали “тимчасовою” кандидатурою, але за 9 місяців альтернативи їй так і не знайшлось. 4 березня 2020 Аваковаповторнопризначили в уряд Шмигаля. Політичну підтримку йому надає особисто Президент Зеленський. 20 травня 2020 під час річної прес-конференції вінназвавАвакова “потужним міністром”. А вже 25 травня стало відомо проінцидентв Кагарлику, де співробітники поліції побили і зґвалтували жінку. Місцевий відділ НПУ був розформований. З цього приводу Авакова запросили на закрите засідання Комітету ВРУ з правоохоронної діяльності, проте він на ньогоне з’явився. 5 червня в Раді булозареєстрованапостанова про звільнення Авакова, під якою поставили підписи 55 депутатів від фракцій “Слуги народу” та “Голосу”. 17 червня правоохоронний комітетвніспостанову в порядок денний сесії.

Бюро фінансових розслідувань

Необхідність створення єдиного правоохоронного органу для розслідування економічних злочинів була визначена ще в Концепції реформування кримінальної юстиції 2008 року. З 2013 року було здійснено декілька спроб створити такий орган—в форматі чи то Служби фінансових розслідувань чи то фінансової поліції, чи Бюро фінансових розслідувань. Однак всі вони з політичних причин закінчились невдало. Економічні злочини досірозслідуєНацполіція, хоча Департамент захисту економіки в її складі урочисто ліквідували 2 вересня 2019 року на першому засіданні Кабміну Гончарука. Нимизаймається“податкова міліція”—орган з напівлегальним статусом в складі Державної фіскальної служби. Нардепи ще в 2016 офіційно ліквідували її, але не створили органу на заміну, тому “міліція” досі працює (розслідує ухилення від сплати податків). Нарешті, економічні злочини частопотрапляютьв поле зору СБУ, в складі якої діє ціле ГУ контррозвідки в сфері економіки, а також управління “К” по боротьбі з корупцією і оргзлочинністю. Останнє регулярно звинувачують внеправомірномутиску на бізнес.

Нова спроба утворити орган фінансових розслідувань відбулась після парламентських виборів 2019 року. 2 жовтня Верховна радаухвалилав першому читанні законопроект, за яким БФР визнавалось центральним органом виконавчої влади, до виняткових повноважень якого відноситься розслідування економічних злочинів. Разом з тим, проект не ліквідовував економічні підрозділи СБУ, до чого закликала громадськість.

×