24.03.2026
Поліція ігнорує скарги та заяви від громадських організацій, які займаються моніторингом тендерів із відбудови та відновлення. Зокрема ГО “Антикорупційний штаб” за рік проаналізувала 120 закупівель у Київській та Житомирській областях. У 23 із них аналітики знайшли завищення цін на матеріали та інші порушення і звернулися до поліції. Поліція не відкрила жодної справи за такою заявою.
Про це йшлося під час презентації підсумків проєкту «Моніторинг публічних закупівель під час війни та у повоєнний період» в Українському кризовому медіа-центрі 23 березня.
“Більша частина проаналізованих тендерів містять завищення цін на матеріали, проте в деяких випадках воно не значне. Але якщо ця “націнка” понад 10% – то це вже не прибуток бізнесу, а певна корупційна рента, тому тут мають працювати правоохоронці”, – розповів Сергій Миткалик, голова правління “Антикорупційного штабу”.
Фото: УКМЦ
Найчастіше націнка зустрічалася на таких матеріалах:
-
бетон
-
арматура
-
асфальт
-
щебінь
-
склеювальні та будівельні суміші
-
теплоізоляційні матеріали
-
тротуарна плитка
-
протипожежне обладнання
“Правоохоронці не відкрили жодного провадження за нашою заявою. Ми це оскаржували і йшли до суду. Далі вже суд, побачивши бездіяльність слідчих, все ж зобов’язував поліцію відкрити справу”, – розповів Миткалик.
При цьому середній термін відкриття справи за рішенням суду складає 4 місяці замість передбачених законом 72 годин, додав експерт. Нині за матеріалами організації все ж відкрили 13 кримінальних проваджень.
Подібну тенденцію з бездіяльності поліції видно і в інших регіонах України.
“Ми переважно моніторимо прифронтові та прикордонні регіони. За останні два роки виділяли кошти на три основні напрямки: водогони, заклади освіти та лікарні. Найбільший відсоток корупції ми бачимо на водогонах, де ціни на труби завищені в 2-3 рази. І цим вже займаються правоохоронці”, – розповів Денис Селін, керівник ГО «Платформа Громадський Контроль».
За його словами, у прифронтових та прикордонних регіонах провадження поліція також реєструє на вимогу суду, а не за заявами громадськості.
“Громадськість може впливати на тендери через замовника або обласні військові адміністрації. Тоді в ході реалізації робіт може бути підписана додаткова угода на зменшення ціни, але це біля 10% всіх договорів”, – поділився досвідом Селін.
Окрім завищення цін на матеріали, експерт також відзначив такі зловживання як підписання актів за роботи, які ще насправді не виконані, та підробка документів: приміром, підрядник насправді не має потрібного досвіду або техніки для виконання тендеру.
“Ми бачимо подібні тенденції і на Харківщині, особливо щодо розслідування зловживань. Нині у Харківській області поліція “перекидає” заяви між різними управліннями. Крім того, наші нові заяви приєднують до інших старих справ, які нічим не пов’язані між собою. Це суперечить Кримінальному процесуальному кодексу. Коли ми оскаржуємо такі дії в суді, то суд не вбачає в цьому бездіяльності, мовляв, поліція все-таки щось робить. Але насправді такі дії не мають нічого спільного з ефективним розслідуванням”, – розповів Володимир Рисенко, юрист Харківського антикорупційного центру.
Фото: УКМЦ
Рисенко підкреслив, що окрім завищення цін чи інших порушень, першочергово потрібно говорити про доцільність відбудови тих чи інших об’єктів та пріоритетність відновлення.
Експерти позитивно відзначили кроки уряду щодо впорядкування будівельного ринку – мова про зміну підходів нарахування зарплат будівельникам та створення Кодифікатора будівельної продукції.
“Є така практика, коли через бюрократичні обмеження компанія мала вказати зарплату будівельника в кошторисі на рівні 17-28 тис. грн, тоді як в реальності ця сума в Києві та області стартує від 40 тис. грн. Відповідно цю решту “закладали” у вартість матеріалів і різницю працівникам виплачували «кешем». Звідси маємо націнку на матеріалах та недоотримання в бюджеті через “чорні” зарплати”, – пояснив Сергій Миткалик.
Нині ж постанова Уряду наблизила зарплати будівельників до ринкових.
Проєкт «Моніторинг публічних закупівель під час війни та у повоєнний період» реалізує «Антикорупційний штаб» у рамках конкурсу, оголошеного ГО «Платформа Громадський контроль» та «Трансперенсі Інтернешнл», який впроваджується за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “Антикорупційний штаб” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
