20.06.2023
14 червня Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону почав слухати справу стосовно 22 українських військовослужбовців із батальйону «Азов».
На лаві підсудних перебувають 22 українських бранців, з яких 8 - жінки.
«Фотографії судилища, яке влаштовують у Ростові над захисникам Азовсталі, не викликають нічого, крім огиди. Лощені прокурори і виряджені присяжні з блискучими посмішками «судять» хлопців та дівчат, які схожі на скелети після концтабору і тортур. Подібні знущання над комбатантами – це офіційний воєнний злочин, який має отримати належну оцінку Міжнародного кримінального суду. І , скажіть, чи хтось бачить в залі представників Міжнародного Комітету Червоного Хреста?» – написав Михайло Подоляк у Twitter 15 червня.
Оскільки, бійці батальйону «Азов» є військовослужбовцями Національної гвардії України, то, згідно норм міжнародного гуманітарного права, вони є комбатантами. А отже – мають привілеї, які захищають їх від кримінального переслідування з протилежної сторони міжнародного збройного конфлікту – Російської Федерації.
Як зазначається у матеріалі Центру громадських свобод – суд над «азовцями» є воєнним злочином. Військовослужбовців із бригади «Азов» обвинувачують у «причетності до терористичної організації» та «діях, спрямованих на захоплення влади», і по факту їх переслідують за участь у бойових діях. Ці дії категорично порушують , умови міжнародного гуманітарного права.
Дії російської влади суперечать статті 43 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів від 1977 року. Нагадуємо, що комбатанти можуть підлягати відповідальності лише за такі акти участі в бойових діях, які є воєнними злочинами.
Порушення привілею комбатанта означає, що російська сторона вчиняє воєнний злочин, позбавляючи військовополоненого права на справедливий суд. Це – серйозне порушення міжнародного гуманітарного права згідно із статтею 130 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 1949 року та статтею 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду від 1998 року.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ще торік застерігав Росію від проведення подібних судилищ над військовополоненими. Однак, як зазначається у матеріалі DW, в Організації Об'єднаних Націй (ООН) висловлювали свою стурбованість щодо цієї ситуації.
