21.10.2026
У Володимирі на Волині будують укриття та планують звести новий навчальний корпус ліцею імені Олександра Цинкаловського. Загальна вартість проєкту становить понад 132,7 млн грн, а наразі єдиним визначеним джерелом фінансування є місцевий бюджет. ГО «Антикорупційний штаб» дослідила, чому громаді потрібен цей проєкт, як ухвалювали рішення про його реалізацію та з якими труднощами стикається заклад освіти під час супроводу публічних інвестицій.
Чому ліцею потрібне нове укриття
У ліцеї навчаються 806 учнів і працюють 70 працівників. Заклад має три корпуси, один із яких збудували ще 1936 року. До початку реалізації проєкту власного укриття в ліцеї не було, тому під час повітряних тривог учні мали йти до сховища місцевого собору, розташованого приблизно за 500 метрів. Дорогою їм доводилося перетинати дві дороги.
Ця проблема особливо актуальна з огляду на плани розвитку освітньої мережі: ліцей має стати єдиним академічним ліцеєм для сусідніх громад. Відповідно, питання безпеки стосується не лише нинішніх учнів, а й майбутніх потреб закладу.
Під час розгляду альтернатив також оцінювали можливість модернізації підвального приміщення під сховище, вартість якої попередньо становила близько 5 млн грн. Зрештою обрали варіант нового будівництва.
Понад 132 млн грн: як планують фінансувати проєкт
Загальна вартість проєкту становить 132,7 млн грн. Через обмежені можливості місцевого бюджету його розділили на два пускові комплекси – укриття та навчальний корпус.
Кошторисна вартість першого пускового комплексу, який передбачає будівництво укриття, становить 51,68 млн грн. Договірна ціна генпідрядника (приватного підприємства «РОУДІЗ») становить 45,99 млн грн.
Єдиним визначеним джерелом фінансування проєкту наразі є бюджет Володимирської міської територіальної громади. Водночас громада намагалася залучити кошти державної субвенції на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти. 23 січня 2025 року заявку дискваліфікували через невідповідність пріоритетним категоріям програми.
Фінансування другого пускового комплексу (навчального корпусу) залежить від залучення державних субвенцій або міжнародної технічної допомоги. На момент інтерв’ю ці можливості ще опрацьовували.
Такий підхід дає змогу розділити реалізацію масштабного проєкту на етапи, однак водночас залишає завершення всього задуму залежним від пошуку додаткових джерел фінансування.
Від оцінювання до будівництва: як ухвалювали рішення
Доцільність і пріоритетність проєкту оцінювали виконавчі органи міської ради: відділ економічного розвитку, проєктної діяльності та інвестицій, управління містобудування, архітектури та комунальних ресурсів, а також управління з гуманітарних питань.
До розгляду долучалися постійні комісії міської ради з питань соціально-економічного розвитку, бюджету та фінансів, а також освіти. Окремої робочої групи із залученням зовнішніх експертів не створювали.
За словами представників ліцею, участь громадськості забезпечували через відкриті засідання комісій і сесій за участі педагогічного колективу, а також громадські обговорення, які відбулися 30 січня 2023 року.
Підготовчий етап проєкту тривав довго, тому будівельні роботи розпочалися лише у вересні 2026 року. За інформацією, наданою закладом, фінансування надходило частинами, а підряднику вже сплатили авансові платежі.
DREAM без окремого фахівця: хто супроводжує проєкт
Окрема проблема, на яку звернули увагу представники ліцею, – адміністративне навантаження, пов’язане з підготовкою та супроводом публічних інвестиційних проєктів.
Інформацію про проєкт потрібно вносити й актуалізувати в системі DREAM. Однак у штатному розписі ліцею немає окремої посади фахівця з управління публічними інвестиціями чи адміністрування цієї системи. Відповідальність за роботу з DREAM поклали на працівника закладу на громадських засадах, без додаткової оплати.
Як пояснили виконувачка обов’язків директорки Мирослава Стольницька та заступник директора Віталій Кашубський, працівник, який супроводжує проєкт, має й основні посадові обов’язки. Через це інформацію в системі оновлюють переважно тоді, коли виникають суттєві зміни або цього вимагають ключові етапи реалізації.
Представники закладу зазначають, що DREAM – складна система, робота з якою потребує часу та спеціальних знань. Для консультацій працівники зверталися до міської ради, де могли отримати допомогу безоплатно.
«Цифрові інструменти запроваджуються раніше, ніж у штатних розписах закладів з’являються посади для роботи з ними», – такий висновок можна зробити з досвіду ліцею.
Подібну проблему ми вже спостерігали під час моніторингу Княгининівського ліцею на Волині. Там супровід інвестиційного проєкту також фактично ліг на директорку закладу. Це свідчить, що адміністративне навантаження на працівників освіти може бути не поодинокою проблемою, а системним викликом для реалізації публічних інвестицій у закладах освіти.
Чому закладам освіти потрібні додаткові фахівці
Робота з публічними інвестиціями не обмежується внесенням інформації до цифрової системи. Вона передбачає підготовку документів, комунікацію з органами влади, супровід закупівель і договорів, контроль строків та фінансування, а також розв’язання юридичних питань.
Представники ліцею наголошують, що для цього бракує не лише часу, а й відповідних компетенцій. Під час реалізації проєкту виникають юридичні питання, для розв’язання яких працівникам закладу потрібна професійна допомога.
Як один із можливих підходів вони пропонують передбачити окрему штатну посаду фахівця з DREAM для закладів громади. Також, на їхню думку, потрібен доступ до юридичного супроводу.
Ще один виклик – прогнозування вартості. Якщо ринкові ціни оцінюють за рік-два до початку робіт, такі розрахунки можуть втратити актуальність. Тому під час планування інвестицій важливо передбачати механізм перегляду кошторису або резерв на можливе зростання цін.
Що показує цей кейс
Досвід ліцею імені Олександра Цинкаловського демонструє, що реалізація публічних інвестицій потребує не лише обґрунтованого рішення та фінансування, а й належної організаційної підтримки.
Для закладів освіти, які не мають окремих фахівців із проєктного менеджменту та юридичного супроводу, нові процедури можуть створювати додаткове навантаження на керівників і працівників. Це, своєю чергою, ускладнює своєчасне оновлення інформації, підготовку документів і контроль за реалізацією проєктів.
На нашу думку, для підвищення ефективності публічних інвестицій варто розглянути кілька рішень:
- посилити кадрову та консультаційну підтримку закладів освіти, які реалізують інвестиційні проєкти;
- організувати доступ до фахового юридичного супроводу;
- спрощувати роботу з цифровими системами та зменшувати дублювання інформації.
Будівництво укриття у Володимирі має важливе значення для безпеки учнів і подальшого розвитку освітньої мережі громади. Водночас цей кейс показує: щоб публічні інвестиції давали очікуваний результат, громадам потрібні не лише кошти та цифрові інструменти, а й люди, які мають час, знання та ресурси для роботи з ними.
Матеріал створено в межах проєкту «Контроль публічних інвестицій», який впроваджують Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Центр економічної стратегії / Centre for Economic Strategy та ГО «Технології Прогресу» за підтримки Європейського Союзу в Україні.
