Впроваджуємо цифрові інструменти для фіксації воєнних злочинів росії. Запустили “Реєстр зруйнованих об'єктів культурної спадщини України”

Фіксація воєнних злочинів є вкрай важливим етапом притягнення до відповідальності та судового переслідування всіх винних, а в результаті – справедливого покарання кожного, хто чинив терор та знищення України. Також фіксація пошкоджених та зруйнованих обєктів є невід'ємною частиною подальшого процесу оцінки розміру збитків та отримання відшкодування. 

 

Команда “Антикорупційного штабу” спільно з представниками Міністерства відновлення, Міністерства цифрової трансформації, Київської школи економіки, Офісу Генпрокурора та наших партнерів провели брифінг, де визначили потребу у створенні нових цифрових рішень. Вони необхідні, щоб збирати докази злочинів росіян, забезпечувати прозорість та підзвітність відновлення усіх зруйнованих та пошкоджених об’єктів внаслідок загарбницької війни росії проти України. Розвиток таких цифрових технологій допоможе у майбутньому прозорій відбудові України та покаранні тих, хто руйнує українську інфраструктуру.

 

“В результаті дискусії ми хочемо визначити потребу в тих рішеннях, які будуть спрямовані на допомогу в залученні коштів на відбудову, а також на моніторинг іх прозорого використання” – наголошує Євгенія Вірлич, заступниця голови правління ГО “Антикорупційний штаб”.
 

Громадська організація “Антикорупційний штаб” з перших днів повномасштабного вторгнення фіксує зруйновані та пошкоджені об’єкти. Для цього створили Карту руйнувань та відновлення – єдиний подібний інструмент у формі відкритих даних. Завдяки нашим партнерам “Рact Україна” ми розпочали фіксацію зокрема зруйнованих об’єктів культури та пам’яток за допомогою застосунку Pact Providence. Цей програмний додаток допомагає у формі верифікованих відкритих даних збирати інформацію про об’єкти та фіксувати їх зі збереженням метаданих. Наша мета — зафіксувати кожен злочин, завданий діями росіян. Саме тому ми створили список об’єктів, зібраних у формі відкритих даних за допомогою цієї технології. Адже ці фото неможливо підробити.

“Microsoft i TruePic запропонували нам як проєкту, який реалізовується в Україні міжнародною організацією Pact за допомогою USAID, фактично відпілотувати саме цей проєкт на теренах України, фіксуючи руйнування культурної спадщини під час війни. Ми домовились з нашими партнерами, «Антикорупційним штабом», що в 5-ти регіонах України ми зробимо такий пілот і зафіксуємо максимально можливу кількість руйнувань об’єктів культурної спадщини. Чому саме культурна спадщина була обрана? Бо саме цей сегмент менш за все фіксувався під час фіксування різних руйнувань, яких завдала РФ Україні, і ми хотіли зробити акцент на адвокації саме руйнувань української культури на міжнародному рівні і на рівні держави”, – розповів старший програмний менеджер Програми сприяння громадській активності “Долучайся!” (USAID/ENGAGE), Айдер Халілов.

 

Наразі все ще існують проблеми, пов’язані з фіксацією зруйнованих та пошкоджених об'єктів. Наприклад, не налаштований механізм обліку пошкоджених та знищених об'єктів, відсутні засоби для зручної фото- та відеофіксації, а також досі закритий реєстр пошкодженого майна. Тому потрібно максимально злагоджено вирішити ці питання на державному рівні. 

 

“Вже прийнятий Закон №2923, який регламентує, що Реєстр пошкодженого та зруйнованого майна (РПЗМ) – це єдина платформа, яка акумулює усі руйнації та пошкодження. Також нещодавно було прийнято порядок ведення Реєстру, в якому зазначено, хто є користувачами Реєстру та що там має зберігатись. Саме послуга єВідновлення дала поштовх для наповнення Реєстру. Органи місцевого самоврядування зрозуміли, навіщо взагалі потрібен РПЗМ. – це дає змогу мешканцям їх громад отримати компенсацію і вони бачать в цьому стимул для себе,” – зазначив спеціаліст із впровадження РПЗМ та роботі з користувачами, Сергій Шепелєв. 

 

Враховуючи активну роль Офісу Генерального Прокурора у зборі доказів для Міжнародного кримінального суду, представник найвищого органу прокуратури поділився про плани використання інструментів.

 

“Що стосується технологічних рішень, то тут хотілось би зауважити, що уся фіксація має відбуватись відповідно до  Кримінально-процесуального кодексу України і відповідні дії вчиняються із дотриманням саме цього основного документу. Однак, нашим департаментом, який безпосередньо в ОГП займається цим напрямком, розробляється і впроваджується ряд інноваційних рішень в частині аналітичних інструментів, які дозволятимуть аналізувати великі обсяги даних, відповідно, будувати певні логічні зв’язки, зокрема у великих масивах інформації”, – акцентував начальник відділу інформаційно-аналітичного супроводження управління організаційно-методичного та аналітичного забезпечення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора, Олексій Козакевич.

Керівник проєктів з підтримки реформ Київської школи економіки Максим Нефьодов розповів про сучасні методи оцінки руйнувань та пошкоджень. Він зазначив, що головне завдання створення Реєстру пошкодженого і зруйнованого майна — максимально точно оцінити, які саме об’єкти були зруйновані. Адже наразі в Україні недостатньо фахівців, які можуть проводити оцінку зруйнованих об'єктів. 

“Це справді складна історія, яку постійно потрібно комунікувати, оскільки картина із аналізом збитків, створенням реєстрів і звіркою цих реєстрів - це дійсно дуже складна задача, і часто в медіапросторі немає навіть розуміння складності того, що вирішує Україна, а з іншого боку - того, наскільки якісніше ми це робимо, аніж ті країни, які стикалися з наслідками катастроф до цього. Завдяки партнерам для верифікації об’єктів вдалося використати базу супутникових знімків, а також ресурси NASA. Вони дозволили виявити 51283 затоплених будинків з загальною площею затоплення 7 393 889 квадратних метрів. З них повністю затоплені 11041 будинок”, — підкреслив Максим Нефьодов.
 

“Наша спільна задача в Україні зі сторони уряду, зі сторони громадських організацій - не дати можливості задублювати ці реєстри, щоб потім не сталася та ж проблема, яка у нас є із загальними реєстрами, коли не синхронізовані дані про одне й те ж саме»,  – поділився  керівник із розвитку електронних послуг у Мінцифрі, Мстислав Банік. 

 

В результаті зустрічі ми засвідчили необхідність співпраці щонайменше з іншими громадськими організаціями та державними структурами, а також важливість створених ресурсів «Антикорупційного штабу» та адвокації відновлення обʼєктів культури. 

 

«Антикорупційний штаб» продовжує працювати, щоб іще більше постраждалих від російської агресії об'єктів було зафіксовано. В межах проєкту «Антикорупційного штабу» запустили новий реєстр “Зруйнованих об'єктів культурної спадщини України”. Пам'ятки історії та культури, визначні місця та будівлі – ключовий елемент ідентифікації української нації, яку росія щодня намагається знищити. Тому фіксація пошкоджених об'єктів культури не менш важлива для її подальшого відновлення. Адже прозорість у фіксації постраждалих об'єктів допоможе прозорій відбудові. 

Захід організований в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізується Pact в Україні.

Якщо ви не змогли потрапити на захід, маємо для вас запис на YouTube

 

За додатковою інформацією та коментарями звертайтесь за телефоном +38(095) 438 77 63  (Антоніна) або на e-mail: shtab.net@gmail.com.