Як ми втрачаємо розстріляну росіянами культурну спадщину на Харківщині: аналітика ХАЦ

Як ми втрачаємо розстріляну росіянами культурну спадщину на Харківщині: аналітика ХАЦ

За час повномасштабного вторгнення російські окупанти пошкодили та знищили на Харківщині понад 200 об’єктів культурної спадщини: музеї, бібліотеки, історичні будівлі, пам’ятники, релігійні споруди тощо. Коштів хоча б на консервацію пам’яток немає. Існує ризик, що Харківщина почне втрачати ці об’єкти, адже навіть розпіарені збори на збереження спадщини закінчились нічим. 

Наслідки війни

За період з 24 лютого 2022 року по 25 грудня 2023 року в Україні зруйновано або пошкоджено 872 об’єкти культурної спадщини. Про це повідомили в Міністерстві культури та інформаційної політики.

Найбільше пошкоджень зафіксовано у Харківській області — тут пошкоджено або зруйновано 216 пам’яток. Зокрема, у Харківському районі — 181 об’єкт, в Ізюмському та Чугуївському — по 14, Богодухівському — 4, два у Красноградському та один у Лозівському. Серед них десять — національного значення, 202 — місцевого значення, чотири — щойно виявлені.

Загалом в Україні повністю знищено 23 пам’ятки культурної спадщини, ще 672 — частково пошкоджені. Ступінь пошкодження 177 об’єктів взагалі невідомий.

На їхню відбудову знадобиться приблизно 100 млрд доларів США. За словами заступниці міністра культури та інформаційної політики України Галини Григоренко, насправді ці втрати неможливо порахувати у квадратних метрах, тоннах бетону, цегли чи скла. 

Загального всеукраїнського реєстру, куди б вносили інформацію про пошкоджені об’єкти культурної спадщини, досі не існує. Немає і міського переліку таких будівель. Усі приватні проєкти, які були заявлені протягом двох років, майже не оновлюються та не мають повних даних.

Інформацію про те, у якому стані знаходяться сотні пошкоджених об’єктів на Харківщині, не зможе вмістити жоден текст. На прикладі кількох будівель покажемо, що відбувається. 

В. о. директора департаменту культури Харківської обласної військової адміністрації Олександр Костін (саме на цей департамент передали питання збереження, відбудови пам’яток архітектури) декларує у коментарі ХАЦ необхідність комплексного підходу.

“Станом на сьогодні з пошкодженими пам’ятками треба проводити першочергові, консерваційні роботи, і вже в подальшому проводити реставраційні роботи. Безумовно, це мають бути роботи за різні кошти. Це і місцевий бюджет, і позабюджетні кошти, і може так як пропозиція – схвалення централізованої державної програми щодо збереження пам’яток культурної спадщини, щоб можно було залучати державні кошти”, – каже Костін.

Музей Сковороди: консервація на словах

Один з найвідоміших об’єктів культурної спадщини всеукраїнського масштабу, що був зруйнований внаслідок російської агресії на Харківщині, – Національний музей Григорія Сковороди в селі Сковородинівка. Це маєток XVIII століття, у якому останні роки свого життя працював та біля якого був похований український філософ. Тут зберігалися видання творів Сковороди, етнографічні предмети, картини й графічні роботи, пов’язані зі Сковородою, а також деякі особисті речі філософа.

Музей Сковороди після обстрілу. Фото Сергія Козлова

У ніч проти 7 травня 2022 ракета російських терористів влетіла прямо під дах будівлі — спалахнула пожежа, вогонь охопив усі приміщення музею. Будівля, яку росіяни свідомо нищили, повністю вигоріла зсередини, руйнівні процеси тривають: за два роки консервація не відбулась.

Колекція вціліла, її перемістили у безпечне місце раніше, а от на відновлення самого музею необхідно зібрати понад 112 мільйонів гривень. Наприкінці 2022 року депутати Харківської облради планували, що 2023 року на реставрацію музею витратять майже 100 мільйонів гривень. Більшість суми мали витратити якраз на відновлення пам’ятки історії національного значення – будинок поміщика А. Ковалівського, у якому Сковорода провів останній період свого життя (1790-1794 р.р.).

Однак до проведення тендерів та реального виділення коштів справа не дійшла: чиновники так і не змогли знайти підрядника для консервації. На початку грудня 2023 року у ХОВА пояснили, чому так відбувається.

“Виділили кошти на консервацію, вони є, були тендери. Були скасовані (тендери – Авт.), бо одна компанія була. Інший раз, коли була одна компанія, не було повного пакета документів. За процедурою, було прийняте рішення про скасування. Зараз іде чергова тендерна процедура. Запрошуємо підрядників. Будемо працювати, щоб тендер відбувся і нарешті приступили до консервації”, – повідомив голова ХОВА Олег Синєгубов. 

Але, як видно з обласної програми соцекономрозвитку на 2024 рік, не був зроблений навіть проєкт консервації будівлі. Його виконання на кінець 2023 року оцінили в 20%, а завершити роботи планують цього року. І на цьому все.

Скриншот з обласної програми соцекономрозвитку

Підряд на створення проєктно-кошторисної документації для реставрації будинку, у якому жив філософ, отримав Український державний науково-дослідний та проектний інститут “УкрНДІпроектреставрація”. Вартість робіт 3,4 млн грн.

Директорка музею Сковороди Наталія Мицай сподівається, що роботи з консервації вдасться розпочати у 2024 році і сподівається на допомогу міжнародної спільноти.

“Ми зараз ведемо перемовини з ЮНЕСКО та Світовим фондом пам’яток. Можливо, будуть задіяні міжнародні кошти”, – зазначила Мицай.

У 2022 році була відкрита платформа для збору коштів на порятунок Музею. Але до музею кошти не надійшли. Від “Укрпошти”, яка випустила марки на підтримки музею у Сководинівці, мало надійти ще 7,5 мілн гривень. Але реально отримали усемеро менше.

“Укрпошта” нам передала один мільйон сорок тисяч гривень. Вони передали кошти у 2023 році”, – зазначила директорка.

Волонтери та благодійні фонди допомагали будівельними матеріалами.

Олександр Костін каже, що вартість консерваційних робіт музею Сковороди становить приблизно 8-9 мільйонів гривень.

“Станом на сьогодні розробляється документація на рахунок субвенції з Європейського інвестиційного банку. Планується до кінця цього року завершення розробки документації по повній реставрації. І там вже буде визначена вартість робіт”, – зауважує в. о. директора департаменту культури ХОВА.

Фактично поки що мова йде про лише консерваційні роботи, на які досі шукають фінансування.

Балаклійський краєзнавчий музей шукає кошти

Балаклійський районний краєзнавчий музей розміщується в найстарішій будівлі Балаклії, пам’ятці архітектури початку XIX ст.. У 1817—1818 рр.. її звели для полковника Ново-Серпухівського полку Степанова у стилістиці класицизму.

До повномасштабного вторгнення у музеї було три постійних експозиції: етнографія рідного краю оповідає про життя і побут жителів слободи Балаклія середини XVII-XX століття; історія Балаклійщини в період Другої світової війни; «Оксана Петрусенко – видатна українська співачка» – експозиція присвячена життю і творчості знаменитої української оперної виконавиці початку ХХ століття. Оксана Андріївна народилася в Балаклії 1900 року. У колекції музею зібрані портрети і скульптури співачки, особисті речі, фотографії.

У середині червня 2022 року поряд з будівлею впав снаряд. Він пошкодив дах, фасад та кімнати музею. Крім того, за даними “Суспільне.Харків”, під час окупації у будівлі музею жили російські військові. Окупанти розбили навіть сейф, у якому зберігалися дорогоцінні метали.

У травні 2023 року відділ культури, молоді, спорту та туризму Балаклійської міськради уклав угоду з ТОВ “МТМ-Інжиніринг” на створення проєкту реставрації музею вартістю 1,48 млн грн.

Мова йшла про розробку проєктно-кошторисної документації (робочого проєкту) “Реставрація пам’ятки архітектури – Комунального закладу Балаклійський краєзнавчий музей Балаклійської міської ради  та благоустрій території”.

Пошкоджений музей. Фото: Мінкульт.

Але роботи так і не були виконані, угоду розірвали, а новий тендер не оголошували.

На даний момент, з будівлі вивезли всі 13 000 експонатів. 

Варто зазначити, що представники Балаклійської міськради подали заявку до ЮНЕСКО з проханням надати кошти на реконструкцію музею. Крім того, на відновлення музею почало збирати кошти і Міністерство культури та інформаційної політики України. Але платформа, яку анонсували, уже недоступна і невідомо, скільки вдалося зібрати.

За словами Костіна, музей зазнав серйозних пошкоджень, вибиті вікна, пошкоджений дах і фасадна частина. За попередніми розрахунками, на реставрацію необхідно не менше 30 мільйонів гривень.

“Там зараз вікна OSB закриті, своїми силами вони відремонтували дах, планують розробити проєктну документацію за кошти місцевого бюджету на проведення реставраційних робіт. Приблизна сума 35 мільйонів, але точніше буде ясно, коли проєктанти розроблять”, – каже Костін.

Знищена спадщина Ізюма

Серед пам’яток Харківщини, які зруйнувала за час повномасштабного вторгнення рф, є будівля колишнього Реального училища 1882 року. Донедавна тут розміщувався Ізюмський ліцей № 4.

Будівля колишнього Реального училища в Ізюмі. Фото з мережі

Будівлю вже одного разу вдалось відновити: під час Другої світової війни приміщення школи частково зруйнували нацисти. Відбудова тривала у 1950 —1951 роках.

Не відомо, чи вдасться зберегти колишнє реальне училище після ураження росіянами. У коментарі ХАЦ заступник Ізюмського міського голови Володимир Мацокін повідомив, що будівля дуже пошкоджена. 

“Щодо відбудови – це має бути спільна робота з центральною владою, комплексна. Від місцевої влади тут не все залежить. Спочатку треба вирішити питання консервації, а вже потім шукати фінансування на повноцінну відбудову, – каже чиновник. 

Ще одна пошкоджена пам’ятка –  колишня будівля Ізюмської гімназії, яка була відкрита у 1870 році. У 1903 році для гімназії звели нову двоповерхову будівлю у стилі еклектики за проєктом Михайла Ловцова. Паркетну підлогу, вікна, двері й деревину для будівництва привезли з колишнього палацу неподалік Ізюма. Навчання там відбувалося до 1918 року, згодом тут було педагогічне училище ім. Івана Франка.

Після Другої світової війни у напівзруйнованому корпусі розміщувався табір для військовополонених, які працювали над відбудовою міста. А у 1960-х роках у стінах колишньої гімназії відкрили міську поліклініку, яка діяла аж до повномасштабного вторгнення росії в Україну у лютому 2022 року.

Як писала  “Думка.медіа”, візуально від будівлі залишилась лише коробка, але архітекторка Катерина Кублицька вважає, що є шанси на збереження, але за умови якнайшвидшої консервації.

“Будівля підлягає відновленню. Більше того, враховуючи її історію існування протягом ХХ сторіччя, предмет охорони у цій будівлі зберігся. Це її просторова структура, це її мурування, рисунок фасадів та форма віконних прорізів. Більше того, дещо зберігся рисунок автентичних віконних перепльотів, тобто також є що відновлювати. І збереглися чавунні сходи. Візуально воно виглядає так, що залишилася тільки коробка – дуже жахливо. Проте, з точки зору архітектора-реставратора та конструктора, є з чим працювати, є на що опиратись, і несуча здатність будівлі збережена”, – зазначала Кублицька.

Але грошей, навіть на термінові роботи, немає. 

“Така сама ситуація, як з Реальним училищем”, – каже Мацокін в коментарі ХАЦ.

За словами Олександра Костіна, пам’ятки в Ізюмі пошкоджені дуже сильно і поки що не очевидно, що їх можна відновити.

“Дуже значні руйнування. У будівлі колишнього училища була пожежа, там складна ситуація. Фахівці мають оцінювати, що можна зробити”, – каже Костін.

Історичні будівлі в Ізюмі потерпають не лише від російських окупантів, а й від місцевих вандалів. Улітку 2023 року управління культури Ізюмської міськради скаржилось, що невідомі розкрадають Палац молоді та підлітків “Залізничник”, який є пам’яткою архітектури з майже 100-річною історією.

“Ворог нещадно познущався над Палацом. Розтрощив і розграбував все, що міг. Знищив книжки, костюми, меблі, техніку – усе, що нагадувало про мирне життя. Після деокупації працівники культури, намагаючись врятувати будівлю від подальшої руйнації та розграбування, забили вікна та двері. Комунальники вивезли безліч сміття, яке було розкидане навколо будівлі Палацу”, – зазначили в Управлінні.

Але двері Палацу періодично виламують, зривають листи ОСБ на вікнах, зрізають проводку. За словами Володимира Мацокіна, доводиться слідкувати ще й за тим, щоб зберегти залишки пам’ятки до того моменту, як почнеться відбудова.

Костін каже, що Палац менше пошкоджений, ніж два попередніх об’єкти в Ізюмі.

“Покрівля пошкоджена, вікна закрили OSB, двері пошкоджені, зробили своїми силами. Він потребує проведення реставраційних робіт”, – каже чиновник.

Тож охорона пошкоджених об’єктів культурної спадщин – це ще одна проблема, над якою поки що не задумуються.

Пошкоджені пам’ятки у Харкові

Від початку повномасштабної війни у Харкові постраждало безліч пам’яток архітектури та об’єктів культурної спадщини, що не мають охоронного статусу від держави. Станом на кінець 2023 року із десятків таких будівель законсервовані одиниці: переважна більшість залишається без шибок, із дірявими дахами, понівеченими фасадами. Процес руйнації триває через опади, негоду та інші незворотні фактори.

Благовіщенська, 17 Фото з мережі

Одним із небагатьох прикладів консервації спадщини є будівля на вул. Благовіщенській, 17 — пам’ятка архітектури в стилі неоренесансу, збудована за проєктом архітектора Олексія Бекетова в 1889 році. Спочатку це була приватна садиба купця Соколова, до великої війни в ній розташовувався обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер. 

13 березня 2022 року в будівлю влучив російський снаряд, виникла пожежа. Вогонь практично повністю знищив дах, серйозно пошкодив кілька дерев’яних балок горищного перекриття і приміщення ординаторської. Також із дзеркала стелі актової зали другого поверха масивом води відірвало монументальне полотно “Апофеоз Аполлона” художника Миколи Уварова. На щастя, стіни уціліли.

Зробити консервацію тут вдалось завдяки коштам іноземних благодійників. Пошук фінансування тривав близько пів року, цим займалося не місто, а благодійний фонд родини Алчевських-Бекетових. Загалом від міжнародних та українських донорів вдалося отримати 76 000 євро. У будівлі є шанси на відновлення. 

Варто зазначити, що частина пам’яток як у Харкові, так і в області, знаходиться на балансі навчальних закладів, різноманітних відомств та установ. Завдяки цьому гроші подекуди знаходять хоча б на консервацію, про реконструкцію не йдеться.

Тай і з консервацією не все так просто. Іноді рятує будівлю лише громадська активність, яка змушує прокуратуру працювати. Як у випадку із “зеленим будинком” по вулиці Полтавський шлях, 1.

Полтавський Шлях 1 фото з мережі

27 серпня 2022 року у Павлівську площу, що знаходиться навпроти будинку через річку, влучила ракета С-300. Від вібрацій у старій будівлі обвалилися дерев’яні перекриття. 

Улітку 2023 року Харківська обласна прокуратура звернулася до суду, щоб змусити Харківський національний економічний університет зайнятись ремонтом пам’ятки архітектури (це один із його корпусів).

Восени 2023 року Міністерство освіти перерахувало гроші для проведення консервації будівлі, університет підписав угоду на проведення робіт з підрядником.

Замість висновку

У Харкова, і він в цьому не виняток, а загальна всеукраїнська тенденція, досі не напрацьована дорожня карта щодо зруйнованих росією об’єктів культурної спадщини.

Архітекторка Катерина Кублицька каже, що необхідно виробити стратегію та задекларувати поважне ставлення на місцевому рівні.

“Всі ланки влади повинні задекларувати, що це наша спадщина, ми зберігатимемо її і не як майбутні ділянки для нової забудови”, — каже Катерина Кублицька. 

Головне зараз – законсервувати найкритичніші об’єкти, аби вони дочекалися реконструкції.Детально, про постраждалі пам’ятки архітектури у Харкові читайте в розлогому матеріалі ХАЦ.

Якихось конкретних дій від центральної влади, направлених на збереження культурної спадщини, не напрацьовано. Так, цього року у публічному доступі з’явився державний реєстр нерухомих пам’яток України, який продовжує наповнюватись. Але це поки перелік, у якому відсутні дані про стан будівель.

Наприкінці лютого 2024 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що вкрай важливо створити реєстр знищеної війною культурної спадщини та правильно оцінити втрати у сфері культури.

Поки що можна констатувати, що за два роки “повномасштабки” створення Реєстру залишається декларативним, а роботи в цьому напрямку по всій країні проводять лише декілька ентузіастів. Крім того, не існує загальнодержавної стратегії збереження культурної спадщини в умовах війни. Про її необхідність Мінкульт згадує іноді під час форумів (останній раз у грудні 2023 року), і на цьому все закінчується. 

Саме цей документ повинен визначити критерії для об’єктів, що будуть відновлювати та стати базою для подання грантових запитів на отримання донорських коштів (репараційні або приватні кошти, пожертви спонсорів і меценатів). Цього року Міністерство культури та інформаційної політики  очікує близько 250 млн гривень надходжень від ліцензій на гральний бізнес, які хочуть спрямувати на невідкладні роботи зі збереження культурної спадщини.

Але обирати об’єкти знову будуть у ручному режимі, коли з’являться гроші.

Неквапливість українських чиновників нищить тихо, неспішно.

Матеріал підготовлений у рамках проєкту ГО “Антикорупційний штаб”: “Розбудова спільноти активних громадян задля прозорої комунікації відновлення інфраструктури України внаслідок руйнувань, завданих російськими військовими”, що реалізується за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження”.

×