20.03.2025
20 березня 2025 року минає два місяці із часу, коли закон № 11321 був переданий на підпис Президенту України Володимиру Зеленському.
Стаття 94 Конституції України передбачає, що “Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його”. Також стаття чітко зазначає: “У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України й має бути підписаний та офіційно оприлюднений”.
Вказаний закон зокрема передбачає:
- трансляцію засідань комітетів Верховної Ради;
- можливість доступу, в тому числі онлайн, на засідання комітетів Верховної Ради журналістів та представників громадянського суспільства;
- завчасне (за 24 години) публічне інформування про час проведення засідання та питання, які планує розглянути комітет на вебсайтах комітетів.
Зволікання із підписанням цього закону має негативні наслідки. Наприклад, 5 березня правоохоронний комітет Верховної Ради ухвалив у закритому режимі правки до законопроєкту № 10311. Вони зокрема дозволяють нацгвардійцями маркувати фарбою або іншими засобами “порушників під час масових заворушень” та здійснювати попередження учасників таких заворушень про застосування примусу (в тому числі вогнепальної зброї) під час до великої кількості осіб “через гучномовні пристрої, інформаційні табло чи інші технічні засоби”, що може призвести до надмірного застосування сили проти цивільного населення. Такі ініціативи парламенту несуть високі ризики для суспільства та мають бути прокомуніковані суспільству до ухвалення.
Раніше лише завдяки нардепам-членам цього ж комітету стало відомо, що у засіданні комітету після незаконного виїзду за кордон брав участь та голосував народний депутат Артем Дмитрук, який отримав підозру у кримінальній справі та оголошений у міжнародний розшук.
На противагу цьому є випадки, які демонструють, що відео із засідань комітетів є цінним джерелом інформації про роботу нардепів. Наприклад, завдяки нещодавній публікації відео із засідання Комітету з питань регламенту та депутатської етики стало відомо, що народний депутат з підозрою у державній зраді Нестор Шуфрич відправляє звернення з СІЗО. Цим зверненням він просив зареєструвати законопроєкт про захист прав нацменшин.
Крім того, завдяки публікації відео із засідань Комітету екологічної політики ВРУ відомо про ще одного нардепа-втікача від групи “Довіра” Сергія Шахова, який понад рік перебуває у розшуку, однак включається на засідання парламентського комітету та голосує.
Згідно з аналізом Руху ЧЕСНО, девʼять комітетів не публікують взагалі відео своїх засідань та ще девʼять робить це лише частково.
Закон отримав схвальний відгук Ради Європи, де зазначили, що він “є значним кроком вперед у забезпеченні прав журналістів і працівників медіа”. Також закон був підтриманий міжнародними організаціями, які займаються захистом прав журналістів -- Репортерами без кордонів (Reporters Without Borders) та Європейським центром свободи преси та ЗМІ (European Centre for Press and Media Freedom (ECPMF) та Європейською федерацією журналістів (European Federation of Journalists).
У разі непідписання законопроєкту це може бути сприйняте як бажання Офісу Президента безпосередньо приховувати інформацію про роботу над законопроєктами у Верховній Раді. Водночас прийняті у Верховній Раді закони та ініціативи впливають на життя кожного громадянина, а отже українці повинні мати право дізнаватися про законодавчі ініціативи ще на етапі їхньої підготовки, аби мати змогу надавати зворотний звʼязок парламенту та випливати на його рішення в межах своїх конституційних прав.
Важливо, що відкриті трансляції засідань комітетів парламенту є стандартом для всіх цивілізованих країн, адже забезпечують доступ до інформації про майбутні закони на етапі, коли громадяни можуть впливати на фінальний текст закону.
Враховуючи зазначене, закликаємо Президента підписати закон № 11321 у найкоротші строки.
1. Центр Протидії Корупції
2. Рух ЧЕСНО
3. Всеукраїнське об'єднання “Автомайдан”
4. Інститут масової інформації (ІМІ)
5. Детектор медіа
6. Суспільне мовлення
7. Bihus.Info
8. Слідство.Інфо
9. Transparency International Ukraine
10. Фундація DEJURE
11. Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції в Україні (ACREC)
12. ХАЦ (Харківський антикорупційний центр)
13. Антикорупційний центр "МЕЖА"
14. Антикорупційний штаб
15. Платформа Громадський Контроль
16. StateWatch
17. ГО "Центр спільних дій"
18. Інститут законодавчих ідей (ІЗІ)
19. ГО “Мережа захисту національних інтересів “АНТС””
20. Центр досліджень фіскальної політики
