Ми у ЗМІ

Війна 1991 – 1995 років завдав значних руйнувань житловим і виробничим об’єктам: понад 10% житла було знищено або пошкоджено, а економічно депресивні сільськогосподарські регіони стали основною ціллю окупації.

Для України, яка зараз бореться за збереження своєї культурної спадщини в умовах війни, досвід інших країн може стати безцінним ресурсом. Вивчення міжнародних практик дозволить не тільки ефективніше планувати процес відбудови, але й уникнути потенційних помилок, зберігаючи автентичність та історичну цінність об'єктів. Досвід таких країн, як Сирія, Ірак, Боснія і Герцеговина, демонструє, що руйнування культурної спадщини може бути як наслідком "супутніх збитків", так і цілеспрямованою стратегією агресора, спрямованою на деморалізацію та знищення культурної ідентичності народу. Прикладом такої цілеспрямованої руйнації є дії ІДІЛ в Іраку, зокрема знищення експонатів музею в Мосулі та руйнування древніх міст Німруд, Хорсабад і Хатра.

21 серпня 2024 року Верховна Рада України ухвалила закон про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправки до нього. За цей документ проголосував 281 народний депутат України [1]. Символічно у День незалежності 24 серпня 2024 року Президент України Володимир Зеленський підписав цей закон [2] Станом на момент написання цієї статті закон не набрав чинності. Чому він досі не працює та що Римський статут дає Україні?