Держава має активніше реагувати на антикорупційні викриття медіа

Журналістські розслідування регулярно виявляють факти, які можуть свідчити про недостовірне декларування, конфлікт інтересів, корупційні або інші правопорушення. Водночас такі матеріали не завжди стають підставою для перевірок НАЗК чи розслідувань з боку правоохоронних органів. При цьому не всі редакції мають спроможність робити окреме звернення чи заяву до НАЗК і правоохоронців щодо виявлених під час розслідування фактів. 

Фото: Антикорупційний штаб 

Про це йшлося під час круглого столу «Від сюжету до відповідальності: як удосконалити реакцію держави на викриття медіа», який організував ГО «Антикорупційний штаб».

“Ми зробили невеличке дослідження, надіслали запити до обласних прокуратур. Із понад 20 обласних прокуратур нам дали деталізовану відповідь 5 щодо джерел внесення відомостей до ЄРДР саме щодо корупційних злочинів за 2025 рік. Наприклад, у Вінницькій прокуратурі за 2025 рік зареєстровано 757 корупційних правопорушень, із них 59 розпочали на основі заяв-звернень, 128 – самостійне внесення слідчими, і лише одне кримінальне провадження розпочате за матеріалами, які оприлюднені в медіа. Зі всіх прокуратур, які дали нам інформацію, у нас є дані лише про два провадження, які розпочаті на підставі публікацій у медіа. Із цього ми робимо висновок, що правоохоронні органи недопрацьовують в контексті відкриття проваджень на основі журналістських викриттів” – розповів голова правління ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик. 

За його словами, більш успішний приклад взаємодії з медіа має НАЗК. Там за 2025 рік здійснено 185 заходів  моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, із яких 17 здійснено на основі звернень громадських організацій та журналістів, тобто близько 10%. Щодо повних перевірок декларацій, то 382 із 970 завершених у 2025 році були розпочаті саме на підставі звернень громадськості та медіа – тобто 39%, йдеться у відповіді НАЗК на запит організації. 

Миткалик навів позитивний приклад, коли розслідування журналістів Слідство.Інфо мало відповідну реакцію з боку правоохоронної системи і вже є судовий вирок – мова про стягнення 4,4 млн грн необґрунтованих активів колишнього міністра аграрної політики та продовольства Віталія Коваля та його тещі. 

Фото: Антикорупційний штаб 

“Хочу сказати як багаторічна членкиня журі конкурсу журналістських розслідувань, що в анотації до журналістських робіт завжди зазначається, чи мало це розслідування якийсь вплив. За моїми спостереженнями лише чверть розслідувань, які беруть участь у конкурсі, мають якісь результати вже. І це, звичайно, не дуже радує, тому що розслідування дуже хороші. Журналісти допомагають таким чином правоохоронцям знаходити тих, хто порушує закон і хочуть якихось наслідків, тому що це важливо для суспільства. Особливо під час війни”, – розповіла голова Наглядової Ради Суспільного Мовлення Світлана Остапа. 

Журналісти-розслідувачі програми «Схеми», Слідство.Інфо та Bihus.Info наголосили, що беручи в роботу ту чи іншу тему вони також оцінюють, чи матиме таке викриття правові наслідки – наприклад, через строки давності, порогові суми та період набуття активів. 

“Все, що стається після сюжету по роботі з правоохоронними органами, НАЗК – це задача юридичної команди Bihus.Info, вони пишуть звернення після кожного сюжету фактично. Залежно від підслідності, залежно від того, куди ми можемо чи не можемо звертатися – тому що ми теж з часом починаємо розуміти, чи є сенс кудись звертатися і куди саме. Десь відкривають провадження, десь відмовляють, як і у всіх. Але в порівнянні з минулими роками зараз статистика реагування на наші сюжети стала набагато кращою, що дуже тішить”, – поділилася Вікторія Ковцун, журналістка Bihus.Info. 

За словами юристки Bihus.Info Марії Музички, нині найкраща співпраця складається з Національною поліцією, яка найшвидше реагує на звернення та відкриває провадження, НАЗК та НАБУ. Наразі найгірша взаємодія редакції відбувається із ДБР. 

ГО «Антикорупційний штаб» запрошував представників бюро долучитися до дискусії, однак останні відмовилися. 

“Я думаю, в деяких правоохоронних органах робота з моніторингу медіа набагато краще налаштована, а в деяких органах, можливо, недостатньо людей, або люди займаються кількома треками і не все встигають віддивитися. Можливо варто привести цю історію до ладу, аби в кожному органі був департамент, який займається моніторингом того, що ми пишуть медіа, які вони розслідування публікують”, – запропонував Георгій Шабаєв, журналіст-розслідувач програми «Схеми».

Зі свого боку Ілона Катушинська, керівниця управління формування правових позицій з питань декларування та конфлікту інтересів НАЗК, розповіла, що агентство не має достатньої кількості кадрів, аби моніторити всі медіа і звернулася до журанлістів, аби ті все ж робили окремі звернення на основі власних сюжетів. 

“У середньому до НАЗК на місяць надходить 700 повідомлень про корупцію, зокрема від журналістів та громадськості, з яких лише орієнтовно 20% містять фактичні дані, що вказують на можливе вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, і направляються для подальших заходів контролю”, – зазначила Ілона Катушинська. 

Також фахівчиня розповіла, що нині в НАЗК у процесі створення новий підрозділ, однією із задач якого буде моніторинг журналістських матеріалів. 

Заступник начальника управління Головного слідчого управління Нацполіції Віктор Гунько та Ярослав Вороніжський, заступник керівника підрозділу детективів організаційно-аналітичного забезпечення та стратегічного розвитку НАБУ також розповіли, як у них побудована система реагування на повідомлення медіа та зазначили, що іноді публікація резонансних сюжетів може шкодити слідству – якщо фігуранти дізнаються, що вони опинилися або можуть опинитися у фокусі уваги правоохоронців. 

Підсумовуючи, Сергій Миткалик зазначив, що той факт, що НАЗК, НАБУ та деякі прокуратури ведуть окрему статистику та створюють окремі підрозділи щодо проваджень чи перевірок, які розпочаті на основі журналістських матеріалів – це вже позитивний сигнал. Але надалі ланцюжок від сюжету до кримінального провадження чи перевірки НАЗК має працювати ще ефективніше.