02.09.2023
У міжнародній спільноті триває дискусія щодо формату трибуналу, який має притягнути росію до відповідальності за злочин агресії проти України. Поки що на Заході домінує думка Єврокомісара з питань юстиції Д. Рейндерса та Державного департаменту США щодо ідеї створення «гібридного трибуналу», який буде частиною судової системи України. Аргументують це тим, що ключові партнери України жорстко блокують класичний міжнародний трибунал, а «гібрідний» формат суду не потребуватиме резолюції Генасамблеї ООН і «демонструватиме лідерство України у забезпеченні відповідальності» за злочин агресії. Ба більше, певними ЗМІ останнім часом активно просувається теза, що українська влада, усвідомивши, що не зможе заручитися підтримкою для запропонованого нею формату трибуналу, начебто погодилась на формат «гібридного» трибуналу. При цьому посилались на слова заступника голови Офісу Президента А. Смирнова, сказані під час міжнародної конференції щодо спецтрибуналу в Києві, який буцімто визнав готовність України піти на поступки щодо трибуналу. Насправді формат інтернаціоналізованого трибуналу на базі правової системи іншої країни був лише однією з опцій, які виникли під час дискусій. Утім, Смирнов пояснив, що Україна продовжує відстоювати проведення спецтрибуналу за рішенням Генасамблеї ООН та угоди між Україною та ООН і не приймає варіант трибуналу на базі виключно української судової системи. На думку представника української влади, саме такий сценарій є швидким і однозначно найефективнішим інструментом реалізації міжнародного права, повідомляється на веб-сайті Центру протидії дезінформації, у статті “Чи стане Гаазький трибунал реальністю”.
Також в статті зазначається, чому Україну не влаштовує «гібридний» формат трибуналу?
По-перше, українська Конституція прямо забороняє створення спеціальних судів під розслідування одного злочину і не дозволяє іноземним суддям виносити рішення іменем України – це потребує внесення змін до Основного закону, що неможливо під час воєнного стану.
По-друге, такий підхід звужує юридичну оцінку злочину агресії рф до рівня збройного конфлікту двох країн. Проте злочин агресії, який вчиняє російське вище політичне та військове керівництво, стосується не тільки України — це злочин проти всього цивілізованого світу і рішення трибуналу іменем України нівелюватиме його значення для решти країн.
По-третє, «гібридний трибунал» неприйнятний, бо він не дає гарантій зняття імунітету з очільників рф (президента путіна, прем’єра мішустіна і глави МЗС лаврова). Україну намагаються переконати у тому, щоби суд особисто над путіним розпочався лише після його відставки, що є неприйнятним для України в умовах, коли саме за командою чинного російського президента здійснюється геноцид проти українського народу.
Природно, що під час дискусій виникають різні варіанти та опції, зокрема створення інтернаціоналізованого трибуналу, який буде створений «в іншій країні, правова система якої заслуговує на довіру, з подальшим голосуванням в ГА ООН на підтримку створеного інтернаціоналізованого трибуналу».
У матеріалі також зазначається про те, які існують перешкоди на шляху реалізації українського формату трибуналу проти рф.
Хоч у системі міжнародного права загарбницька війна формально визнається міжнародним злочином, за збройну агресію проти іншої держави не передбачено жодного покарання. Точніше, можна карати за агресію лише ті держави, які окремо ратифікували договір про свою відповідальність за такі дії (т.зв. Кампальські доповнення до Римського статуту МКС, на основі яких був заснований і діє Міжнародний кримінальний суд). Україна теж не є учасницею Римського статуту, хоч і надала Міжнародному кримінальному суду право розслідувати злочини на своїй території. В українській владі існує думка, що ратифікувати Римський статут Україні варто вже після перемоги у війні проти росії. рф підписувала статут, але згодом відкликала свій підпис, розраховуючи, що зможе безкарно вчиняти агресію. Тож, МКС може переслідувати громадян України й без ратифікації Римського статуту, проте це питання продовжує бути предметом дискусій.
Київ принципово не відкидає можливість створення так званого інтернаціоналізованого трибуналу, на якому наполягають, зокрема, США, але за умови, що його основою не стане українська судова система. Запропонований Україною формат створення окремої інституції для розслідування єдиного злочину – російської агресії проти України на основі прийняття резолюції Генасамблеї ООН та угоди між Україною й ООН може стати справжнім вододілом у міжнародному праві, адже дозволяє обійти російське вето в Радбезі ООН і створити прецедент, коли світ об’єднується задля покарання злісного порушника міжнародного права та отримує для цього юридичне підґрунтя. Сподіваємося, що остаточне рішення щодо формату спецтрибуналу буде прийняте Міжнародним судом ООН під час слухань за позовом України, які відбудуться 18-27 вересня 2023 року, йдеться у матеріалі.
Про створення спецтрибуналу ми писали тут.
Детально про тему спецтрибуналу читайте в інтерв'ю з Антоном Кориневичем – послом з особливих доручень у МЗС, головним представником України у питаннях, які стосуються міжнародного юридичного переслідування РФ: На "лаві підсудних" трибуналу буде близько 20 росіян.
ГО “Антикорупційний штаб” продовжує збір інформації про російських воєнних злочинців та колаборантів для внесення у базу Реєстру воєнних злочинців, створеного разом з журналістами “Слідство.Інфо”.
Ми зробимо все, щоб кожен російський воєнний злочинець був покараний. Маєте більше інформації — надішліть нам.
