16.02.2024
У Харківській області планують витратити близько 700 мільйонів гривень на відновлення трьох освітніх закладів, які знаходяться менш ніж за 20 кілометрів від кордону з росією. У прикордонних громадах також розпочали відновлення зруйнованих об’єктів інфраструктури, наприклад, будинків культури.
Але далеко не всі мешканці цих громад задоволенні подібними витратами. По-перше, є проблеми з ремонтом постраждалих будинків та критичної інфраструктури, а по-друге, ці громади постійно обстрілюють росіяни і є ризик, що відновлені будівлі будуть зруйновані удруге, а гроші – дарма витрачені.
Як обирають об’єкти у регіонах
Для запобігання зловживань була затверджена чітка методологія щодо пріоритизації об’єктів, що отримують фінансування. Про цю методику почали говорити приблизно рік тому, але затверджена постанова КМУ зазначала, що методика носить скоріше рекомендаційний характер.
За даними TI Ukraine, на перший раунд відбору проєктів відбудови з Фонду відновлення державного майна та інфраструктури робоча група вирішила застосувати драфт методики пріоритизації відбудови, який розробила спільно з коаліцією громадських організацій RISE Ukraine. Вона базувалася на принципі пріоритетності потреб громад. Найважливіші проєкти — ті, що забезпечують базові потреби населення: доступ до житла, електроенергії, опалення, водопостачання та ін. Далі проєкти розподіляються залежно від того, який рівень потреб населення вони забезпечують: екстрені служби, школи, лікарні, громадський транспорт, комунальні служби, адмінбудівлі, культура, дозвілля і спорт.
Але методика фактично не працювала: проєкти відбирали незалежно від бала оцінки пріоритетності, фактично у ручному режимі.
Під час другого засідання робочої групи методику пріоритизації справді використали — проєкти обрали з урахуванням балу оцінки. У результаті 93% фінансування спрямували на відновлення житла, водопостачання, теплопостачання, шкіл і укриттів. Усі ці проєкти напряму стосувалися відновлення пошкоджених або зруйнованих об’єктів.
Але надалі уряд прийняв іще кілька рішень про виділення коштів на проєкти за поданням міністерств та в межах пілотних проєктів без будь-якої пріоритизації. Більше того, частину фінансування отримали проєкти, що були заплановані ще до повномасштабної війни, за часів “Великого будівництва”.
Як це працює насправді: проєкти подають знизу догори, тобто спочатку громади надають свої заявки або готові проєкти до обласних військових адміністрації, а ОВА вже передають їх або на робочу комісію, або у профільне міністерство. Далі об’єкти та фінансування під них фактично затверджуються в “ручному режимі” і передаються до Служби відновлення для проведення тендеру. Крім того, у Харкові велику кількість проєктної документації замовляли саме в департаменті капбудівництва ХОВА. Це стосувалось об’єктів, відбудовою яких тепер займається Служба відновлення у Харківській області.
Важливий момент: методології щодо черговості відбудови об’єктів фактично не оцінювали стан розвитку громад. Єдиний показник, який враховується, – це кількість людей, які гіпотетично будуть користуватись послугою. Але без конкретики. Наприклад, у закладах освіти Старого Салтова майже тисяча школярів на дистанційному навчанні. Але це не означає, що їхні батьки готові повернутися у селище найближчим часом або вони прийняли рішення залишатися у Європі до закінчення війни. Таких досліджень ніхто не робить.
Директор регіональної Служби відновлення Андрій Алексєєв підтвердив, що його відомство на відбір проєктів не може впливати.
“Я хотів би підкреслити, що ми є лише виконавцями та реалізаторами державної політики в сфері відбудови. Сама процедура відбору об’єктів проходить через комісію, яка створена при Міністерстві інфраструктури, пропозиції подаються не нами, а органами місцевого самоврядування після того, як їх впорядкує обласна адміністрація. Цей перелік потрапляє на комісію, яка і розглядає їх”, – зазначив Алексєєв.
Які об’єкти вирішили відбудувати на Харківщині.
Це школи у прикордонні
селище Старий Салтів (Чугуївський район)
Відстань до Харкова: 45 км
Відстань до кордону з рф: 17 км
Кількість дітей: до 700
Вартість: близько 200 млн гривень
Загалом дискусія йде про відбудову не лише шкіл, а й інших об’єктів, але саме на школи витрачають найбільше коштів. У 2023 році розпочалося відновлення ліцею у деокупованому Старому Салтові. Роботи мають завершити вже цього року. Вартість робіт близько 200 млн грн, тендер проводив департамент капбудівництва ОВА.
Частина мешканців повернулась до громади у 2022-2023 роках, у школі дистанційно навчаються близько тисячі дітей.
“Старосалтівська громада є однією з найбільш постраждалих, адже приблизно 50% інфраструктури було частково або повністю зруйновано”, – зазначав голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
У селищі коштом державного Фонду ліквідації наслідків збройної агресії вирішили відновлювати 19 об’єктів: 17 житлових будинків, школу та будівлу, у якій були центр надання адмінпослуг та амбулаторія сімейної медицини. Загальна вартість проєктів – 570 млн грн, 320 із яких уже виділили, а решта має надійти у 2024 році.
У цілому можна констатувати: відновлення інфраструктури у Старосалтівській громаді сприяє поверненню людей. Інший момент: ефективність використання коштів.
Підрядником на відбудові стало ТОВ “Слобожанська будівельна компанія “Саргон”, а ціна на матеріали та устаткування у них завищені в рази, про що ХАЦ писав раніше.
Щодо потреб та пріоритетності відбудови у Старому Салтові ХАЦ поспілкувався з очільником Старосалтівської громади Антоном Палєєм.
“Якщо не відновлювати такі заклади, як навчання та охорону здоров’я, то можна забувати про ці території зовсім. Ніхто не побажає там жити, неможливе життя без закладів освіти та охорони здоров’я. Держава правильно все робить в цьому питання, люди бачать, що держава розраховує на ці території. Щодо вартості – я не можу це коментувати, не я проєктував, не я тендерив. Це єдина школа, яка залишається на всю громаду. У Шестаковому школа зруйнована. Ми залишаємо цей ліцей як опорний в громаді, зараз там онлайн навчається трішки менше ніж 700 дітей. Немає сенсу відбудовувати житло і не відбудовувати освітні заклади. Школа не пошкоджена – вона практично зруйнована”, – зазначає Палєй.
Варто зазначити, що на початок 2024 року за відновлення цієї школи перед підрядником вже є кредиторська заборгованість на суму 22,5 млн грн.
У пресслужбі Харківської ОВА повідомили, що рішення про відновлення ліцею прийняли за зверненням Старосалтівської селищної військової адміністрації.
“Відновлення викликано необхідністю подальшої можливості створення достатніх умов для запуску освітнього простору та надання освітніх послуг учням у кількості 780 осіб (у разі потреби кількість може бути збільшена до 980 осіб) виходячи із безпекової ситуації в регіоні. Також зазначений заклад освіти є опорним закладом для Старосалтівської громади, який після покращення безпекової ситуації у Харківській області забезпечить відновлення освітнього процесу саме у цій громаді.
Крім того, станом на сьогодні приміщення ліцею будуть використовуватися для надання можливості педагогам проведення онлайнзанять, для роботи з дітьми громади (індивідуальні консультації), для надання психологічної допомоги всім учасникам освітнього процесу, організації роботи з соціальними педагогами, представниками служби у справах дітей, ДСНС, проведення заходів з національно-патріотичного виховання, – запевнили у Харківській ОВА.
У Циркунах (Харківський район) також планують відбудувати школу.
Відстань від Харкова: 17 км
Відстань від кордону з рф: 19,5 км
Кількість дітей: близько 700
Вартість: 136 542 000 гривень
За даними видання “Слобідський край”, до початку повномасштабного вторгнення у громаді проживали 9 800 людей, у січні 2024 року тут мешкає 3 800 людей. До війни в громаді працювали чотири освітні заклади. У двох школах громади навчалася 781 дитина, ще 40 дітей відвідували дитячий садок. Понад чотириста школярів проводили своє дозвілля у гуртках позашкільного навчального закладу. Більшість учнів, 468 дітей, виїхали за межі громади. Шкільне навчання відбувається онлайн. Територія громади регулярно обстрілюється державою-агресором. Мешканці до громади повертаються, але повноцінній освітній процес тут буде можливий ще нескоро.
Восени 2023 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області провела тендер на відбудову Циркунівського ліцею. Переможцем торгів визначили ТОВ “Індастріал білдінг Груп”, а вартість робіт становила 136 млн грн. Але угода не підписана досі. Також не підписали угоду й на відновлення амбулаторії у Циркунах.
Кошти на ремонт будинків у громаді не витрачають. Є угоди лише на демонтаж зруйнованих будівель.
На початку 2023 року Циркуни включили до переліку населених пунктів, відновлювати які будуть комплексно і за новими принципами. Як повідомив на засіданні уряду прем’єр-міністр Денис Шмигаль, основний принцип відновлення – Build back better, тобто “відбудувати краще, ніж було”. Однак через постійні обстріли реалізація проєкту у Циркунах опинилась під загрозою.
Очільник Циркунівської ОТГ Микола Сікаленко в коментарі підтримує відновлення об’єктів соціальної інфраструктури в громаді, бо іншого шляху немає.
“Потрібно відновлювати. Ракети летять і на Львів. Безумовно, якщо не буде соціальної сфери, люди не будуть повертатись, ви ж це розумієте. Не все одразу, потрібно розставити пріоритети, але відновлювати треба”, – каже Сікаленко.
За словами Андрія Алексєєва, цього року почнуться роботи з відновлення зруйнованої будівлі ліцею, після цього буде проведена експертиза проєкту.
“Вже бачимо, що проєкт треба перерахувати, адже змінились норми для укриттів. В цьому році, якщо буде фінансування, то ми розберемо те, що залишилось, розпочнемо підготовчі роботи та зробимо коригування проєкту з додаванням до нього укриття”, – зазначив Алексєєв.
У ХОВА зазначили, що Циркуни входять до експериментального проєкту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії рф, затвердженого постановою Кабміну України.
“Координаторами експериментального проекту є Мінінфраструктури та Агентство відновлення. Головним розпорядником бюджетних коштів є Агентство відновлення. Замовниками робіт є служби відновлення та розвитку інфраструктури в областях”, – йдеться у коментарі ОВА.
Як бачимо ОВА відповідальність перекинуло на державне агентство, хоча проєкт відбудови ліцею замовляли саме в департаменті капбудівництва ХОВА.
Ліцей, селище Слатине (Дергачівська громада)
Відстань від Харкова: 30 км
Відстань від кордону з рф: менше 15 км
Кількість дітей: близько 500
Вартість: 355 000 000 гривень
Не краща ситуація й у селищі Слатине Дергачівської громади, де з 6500 мешканців залишилось 500. У селищі зруйновані більшість будинків, росіяни часто накривають населений пункт із різних видів озброєння.
“Ми ще до проведення тендеру акцентували увагу Держагентства, що об’єкт знаходиться надто близько до кордону. Акцентували увагу на тому, що наразі не є нагальною потребою відбудова цього закладу, що запуск навчального процесу не проглядається, але реакції на наше звернення не отримали. І цей ліцей залишився в переліку об’єктів, які визначені до реалізації. Єдине – ми відразу в тендерній документації внесли правку, що введення об’єкту до експлуатації планується у 2025 році. Але хочу зазначити, що колектив ліцею звернувся до очільника ХОВА і до нас з вимогою, щоб роботи розпочали негайно”, – зазначив Алексєєв.
У Дергачівській громаді запевняють: освітяни просять відновити ліцей саме у Слатиному. Він має стати опорним освітнім закладом.
“Слатинський ліцей на сьогоднішній день зруйнований. У ньому залишається велика кількість меблів, обладнання. Центр школи розбитий. Навколо всі школи зруйновані: Козача Лопань, Прудянка, Цупівка, Токарівка, Проходи. Там закладів освіти немає зовсім. У Слатиному – це один заклад, який надалі стане опорним закладом. Розробили відповідну документацію. проєктно-кошторисну документацію, яка передбачає повністю відбудову, з бомбосховищем, з безпекою. На цей рік заплановано тільки відновити стіни, засклити, накрити дах і заморозити будівництво до найкращих часів. Тендер передбачає будівництво на два роки”, – запевняє голова Дергачівської громади Вячеслав Задоренко.
Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області провела тендер на реконструкцію ліцею. Єдиним учасником та переможцем торгів став консорціум “Білдінг Груп”, який запропонував виконати роботи за 355,4 млн грн.
Для порівняння: у селищі Коротич Пісочинської громади за сто мільйонів гривень зводять бомбосховище на 500 осіб, яке буде використовуватися для офлайн навчання дітей. Тобто це укриття може вмістити всіх людей, що лишаються у Слатиному.
По цьому тендеру виникло питання завищення цін на матеріали. ХАЦ відмічав мільйонні завищення у розрахунковому кошторисі на бетоні та сумішах Ceresit.
Щодо завищення цін на деякі позиції в розрахунку, то в Службі наголосили: бачать певні завищення, але проєкт замовляли не вони, а Департамент капітального будівництва Харківської обласної військової адміністрації. Як там рахували, які ціни на матеріали ставили – вони на цьому етапі не можуть вносити зміни. До розрахунку очікуваної вартості, до цін у розрахунку та до проєкту Служба не дотична. Але обіцяють не підписувати договір за неринковими цінами.
Питання доцільності цього будівництва “під носом у ворога” залишається відкритим. В Агентстві відновлення обіцяють, що проведуть мінімальний набір робіт, щоб законсервувати будівлю, не допустити подальшого її руйнування. Але про відбудову, поки тривають активні бойові дії, мова не йде.
Після резонансу у соцмережах щодо імовірної відбудови ліцею освітяни громади пишуть голові громади, ХОВА, у профільне міністерство про те, що відбудова ліцею потрібна.
“Діти, які повертаються в громаду, навчаються у підвалах. Це в Дергачах. А наприклад, що робити Козачій Лопані, де 170 дітей? У Слатино – біля 200 дітей? Ми автобусом будемо збирати і привозити дітей в ліцей, коли не буде бойових дій. Тому пропозиція на раді доброчесності була законсервувати будівлю, залишити її поки без внутрішніх та зовнішніх робіт. Щоб людям повернутись – треба щоб діти могли кудись йти навчатись, щоб можна було працювати. Я за те, щоб всі кошти направити на ЗСУ, заради наших військових, заради Перемоги, але треба розуміти, що кошти, які заходять на Агентство відновлення – це кошти закордонні, які йдуть тільки на відновлення, вони ніяким чином не можуть бути направлені на підтримку збройних сил. Якщо зупинити програму по відновленню Слатинського ліцею, то ці кошти знімуть з Дергачівщини і перенаправлять в іншу громаду, іншу область, зроблять школу. А Дергачі, що стояли щитом перед Харковом, всі розбиті, постраждалі, але не пропустили ворога, залишаться без майбутнього, без освіти для наших дітей”, – зауважує Задоренко.
У ХОВА по суті не прокоментували, як проєкт відбудови ліцею в десяти кілометрах від російського кордону потрапив на розгляд комісії, хоча документи на сайті адміністрації показують, що об’єкт планували для відбудови ще з початку 2023 року. І лише потім був тендер Дергачівської громади.
“На засіданні робочої групи “Прозорість і підзвітність” особливу увагу приділили тендеру з відновлення Слатинського ліцею, який зазнав серйозних руйнувань внаслідок ударів російських окупантів. З огляду на безпекову ситуацію в громаді та відсутність можливості проведення офлайн-навчання відтермінували тендер на 2025 рік з доопрацюванням і перерахунком кошторису”, – зазначили в ОВА.
Немає стратегії розвитку деокупованих громад
Керівник регіональної філії Служби відновлення Андрій Алексєєв зазначає: попри те, що його відомоство не бере участі у відборі об’єктів, але може подавати свої рекомендації на керівництво Держагентства з питань відновлення, до цих порад не завжди дослухаються.
“Ми пишемо звернення та листи і просимо врахувати ситуації, які склались навколо конкретних об’єктів. Наприклад, якщо якість проєкту погана і його реалізацію варто відкласти на наступний рік. Або безпекова ситуація складається так, щоб ми не хотіли, щоб роботи проводились на тому чи іншому напрямку, адже можливо, що це буде марнотратство. Ми працюємо. Але я не можу сказати, щоб наші пропозиції були враховані в повному обсязі”, – зазначає Алексєєв.
Голова всеукраїнської ГО “Антикорупційний штаб” Сергій Миткалик зазначає, що мають бути не лише обов’язкова методологія щодо пріоритизації об’єктів, яка допоможе відкинути зловживання, має бути ще й загальна стратегія відбудови України.
“Вже пройшов рік після деокупації. Треба розуміти, чи повертаються люди, чи є стратегія розвитку деокупаних громад, чи є для кого будувати нову інфраструктуру. Можливо, є сенс вкладати гроші у громади, у які переїхали переселенці, а в громадах, які знаходяться постійно під обстрілами, підтримувати лише критичну інфраструктуру?” – зазначає Миткалик.
У 2024 році бюджети Мінвідновлення та Агентства відновлення значно зменшили порівняно з 2023 роком: із 119 млрд до 39 млрд грн, а левова частка грошей має піти на покриття кредитів “Укравтодору”. Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, який найбільш прозоро фінансує об’єкти відбудови, 2024 року, за прогнозами, зменшиться удвічі.
Замість висновку
Грошей на відбудову вочевидь не вистачає. Тож виникає справедливе запитання, чи можемо ми витрачати сотні мільйонів гривень на інфраструктуру, яка не буде працювати ефективно у найближчий час? Дивна поведінка влади, яка спочатку витрачає кошти на проєктні роботи, а потім не готова брати на себе відповідальність за ці рішення. Зрозуміло бажання громад якнайшвидше відновити інфраструктуру, щоб не втратити надію на повернення людей. Але у випадку повторного знищення шкіл у прикордонні гроші і перспективи будуть втрачені назавжди.
