30.07.2026
Громадська організація “Антикорупційний штаб” у цьому матеріалі аналізує загальну відкритість щодо програм публічних інвестицій у двох областях: Волинській та Рівненській. Обидві області діють у рамках єдиної загальнодержавної реформи управління публічними інвестиціями, запущеної постановами Кабміну від лютого 2025 року (№527 «Деякі питання управління публічними інвестиціями» та супутні). У кожному регіоні створено Регіональну/Стратегічну інвестиційну раду, яка формує обласний портфель проєктів і подає найкращі з них до єдиного державного портфеля (ЄПП). Технічним інструментом для збору, оцінки й публікації проєктів слугує платформа DREAM.
Якщо виходити з даних порталу DREAM, у Волинській області наразі зареєстровано 255 публічних інвестиційний проєктів (ПІП), у Рівненській – 427. Показник Волині за кількістю проєктів – один із найменших в Україні (менше лише в Києві та на Луганщині), показник Рівненщини – наразі 17-й з усіх областей. Найбільше ПІПів наразі зареєстровано у Київській (1907), Харківській (1179) та Дніпропетровській (1010) областях.
Загальний обсяг проєктів Рівненщини складає 272,62 млрд грн, з них наявне фінансування складає 8,73 млрд грн, що складає 3,2% фінансового покриття. Якщо говорити про розподіл за категоріями, то на Рівненщині 323 проєкти – це реконструкція/модернізація/ремонт, 82 проєкти – нове будівництво та 22 проєкти – товари/обладнання.
Загальний орієнтовний бюджет ПІПів Волинської області – 166,48 млрд грн, наявне фінансування – 3,96 млрд. грн, отже фінансове покриття складає 2,3%. За категоріями на Волині 185 проєктів складають реконструкцію/модернізацію/ремонт, 36 проєктів – товари/обладнання та 34 проєкти – нове будівництво.
Аналіз інвестиційних портфелів Рівненщини та Волині на 2026 рік
Волинська область
Єдиний інвестиційний портфель Волинської області на 2026 рік включає 36 проєктів демонструє, що регіон робить ставку насамперед на розвиток соціальної інфраструктури. Значна частина проєктів стосується модернізації освітніх закладів, медичної сфери, створення безпечного середовища та розвитку громад.
Окремою особливістю портфеля є орієнтація на міжнародне партнерство. До нього включені транскордонні ініціативи, зокрема проєкти співпраці з Польщею у сфері управління водними ресурсами, що може підвищити шанси області на залучення міжнародного фінансування.
Помітним є й акцент на безпеці: укриття та захисні споруди інтегровані у проєкти будівництва й модернізації шкіл, ліцеїв, спортивних об'єктів та медичних закладів. Це свідчить про прагнення поєднати післявоєнне відновлення із підвищенням стійкості інфраструктури.
Водночас портфель не є статичним. Упродовж 2026 року його доповнювали новими проєктами, що свідчить про постійне оновлення переліку інвестиційних ініціатив відповідно до потреб громад.
Разом із тим аналіз даних DREAM показує, що, попри значний загальний орієнтовний бюджет проєктів, рівень підтвердженого фінансування залишається низьким — лише близько 2,3% від загальної потреби. Це означає, що для реалізації більшості запланованих ініціатив Волині ще належить залучити значний обсяг державних, міжнародних або донорських коштів.
Рівненська область
Єдиний проєктний портфель Рівненської області на 2026 рік включає 60 пріоритетних інвестиційних проєктів. Найбільшу увагу область приділяє розвитку охорони здоров'я, освіти, муніципальної інфраструктури, а також підтримці ветеранів та цифровізації публічних послуг.
Якщо говорити про пріоритети, то з портфелю вбачається, що безумовним пріоритетом на Рівненщині є медицина. Найбільша кількість проєктів стосується саме медичної сфери. Вони охоплюють реконструкцію лікарень, створення реабілітаційних відділень, розвиток онкологічної допомоги, модернізацію дитячої лікарні, психіатричної служби, госпіталю ветеранів, служби крові та паліативної допомоги.
Освіта орієнтована на підготовку кадрів. Освітній блок не обмежується ремонтом шкіл. Значна частина проєктів передбачає створення сучасних навчально-практичних центрів для професійної освіти — у сферах енергетики, електроніки, аграрного виробництва, будівництва, деревообробки, харчових технологій та інших спеціальностей.
Значний акцент у рівненських ПІПах зосереджений і на комунальній інфраструктурі. Практично всі проєкти цього сектору стосуються модернізації систем водопостачання та водовідведення у Рівному й Квасилові: реконструкції насосних станцій, водопроводів та очисних споруд. Це свідчить про концентрацію ресурсів на вирішенні базових інфраструктурних проблем, які ймовірно накопичились.
Окремий напрям — підтримка ветеранів. До портфеля включено створення ветеранських просторів у Рівному, реконструкцію госпіталю ветеранів у Клевані та будівництво сучасного реабілітаційного центру для ветеранів і членів їхніх родин. Це один із найбільш системних напрямів серед соціальних проєктів області.
Якщо порівнювати два інвестиційні портфелі області, то можна дійти висновку, що Волинь будує портфель навколо розвитку людського капіталу, сучасної освіти та міжнародної співпраці, насамперед із Польщею. Багато проєктів мають інноваційний або транскордонний характер. Рівненщина концентрується на зміцненні базових суспільних сервісів. Портфель демонструє масштабну модернізацію медичної системи, комунальної інфраструктури, професійної освіти та створення розгалуженої системи підтримки ветеранів.
Порівняльна таблиця інвестиційних портфелів Волині та Рівненщини на 2026 рік
Якщо говорити про територіальний розподіл проєктів, то Волинська область демонструє територіально більш збалансований підхід: інвестиційні проєкти розподілені між різними громадами, що свідчить про прагнення підтримувати розвиток області загалом. Рівненська область обрала модель концентрації ресурсів: найбільші інвестиції зосереджені в кількох ключових громадах — насамперед Рівненській, а також Олександрійській і Клеванській. Саме там реалізуються найбільш масштабні медичні, освітні та інфраструктурні проєкти.
Висновок
Аналіз «Антикорупційного штабу» показує, що реформа управління публічними інвестиціями поступово робить планування розвитку регіонів більш відкритим. Завдяки платформі DREAM, оприлюдненій інформації про інвестиційні портфелі та громадському моніторингу широке коло людей уже може побачити не лише окремі закупівлі чи будівництва, а й логіку формування пріоритетів областей ще на етапі планування.
Водночас відкритість поки що не є повною. Попри наявність інформації про проєкти та їхню орієнтовну вартість, рівень підтвердженого фінансування залишається низьким, а відстеження подальшої реалізації, зміни пріоритетів чи причин відхилення окремих проєктів потребує постійного громадського контролю.
Саме тому моніторинг публічних інвестицій є важливим уже сьогодні. Він дозволяє аналізувати майбутні витрати бюджетних коштів, а також відстежувати, які проєкти отримують фінансування, чи відповідають вони заявленим потребам громад та як надалі реалізуються. Фактично це можливість здійснювати громадський контроль із найпершого етапу — ще до початку закупівель і будівництва, коли ключові рішення лише формуються, а головне – знаходити прогалини і недоліки до того, як вони стануть критичними. Відтак, безпосередні реалізатори проєктів можуть отримати експертні рекомендації саме тоді, коли вони найбільш необхідні. Така інформація дає змогу краще розуміти, які напрямки розвитку визначили регіональні органи влади, а також оцінювати, наскільки ці пріоритети відповідають реальним потребам громад.
Цей матеріал створено в межах проєкту «Контроль публічних інвестицій у Волинській та Рівненській областях», який є частиною проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Антикорупційний штаб», її зміст не обов'язково відображає позицію ЄС.
Проєкт «Контроль публічних інвестицій» виконують Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Центр економічної стратегії та ГО «Технології прогресу».
_510x340.jpg)
