28.04.2023
Багато років радянська пропаганда створювала міф, який пізніше використала Російська Федерація, аби продовжити свої загарбницькі дії, які можуть призвести до Третьої світової війни. Спробуємо розібратись, що ж таке 9 травня та чому саме ця дата стала для наших сусідів сакральною.
9 травня в Росії
В Російській Федерації 9 травня відзначають День Перемоги. Це значне ідеологічне свято, яке почали масово відзначати з 1965 року, через 20 років після закінчення Другої світової війни, відрізок якої з 22 червня 1941 по 9 травня 1945 продовжують називати “Великой Отечественной войной”, не акцентуючи при цьому увагу на участь радянських військ у загарбницькому поділі Польщі у 1939 році разом з гітлерівською Германією. Замовчується також вторгнення військ Сталіна на територію Румунії. В суспільній свідомості багато років вирощувався міф про перемогу над фашизмом чи нацизмом, в той час як Радянський Союз представляв собою аналогічну диктатуру з культом особистості (сталінізм) та одноосібним правлінням “генерального секретаря партії”, чітким каральним апаратом та секретними службами.
Святкування 9 травня 1965, 1975, 1980, 1985 років супроводжувалося парадами у Москві на Червоній Площі. Щороку паради за участі ветеранів та військових проводились в усіх союзних республіках СРСР.
Починаючи з 1995 року, у вже сучасній Російській Федерації, паради проводяться щороку.
За святкування “Дня Победы” в інших країнах відповідає спеціальна структура “Россотрудничество”, до складу якої входять пропагандисти та агенти російських спецслужб.
8-9 травня в Україні
В Україні 8 травня визнано Днем пам’яті та примирення, відповідно до Указу Президента України, підписаного 2015 року. Метою цього дня є гідне вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску в перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні та висловлення поваги всім борцям проти нацизму.
В Європі та США 8 травня відзначають як День Перемоги в Європі (Victory in Europe Day, VE Day)
9 травня в Україні — це День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, який був прийнятий Верховною Радою України в рамках законів про декомунізацію.
Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 22 листопада 2004 року, приуроченою до 60-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі, були проголошені Дні пам'яті та примирення, присвячені пам'яті жертв цієї війни, що відзначаються 8 та 9 травня відповідно.
Символіка
Використання зображень та символів суттєво відрізняються в Україні та Росії.
Символіка Днів пам’яті та примирення в Україні
Починаючи з 2015 року в Україні використовується червоний мак, аналогічний символу вшанування загиблих у Першій світовій війні. Червоні маки, роки 1945-2015 та гасло «Пам’ятаємо, перемагаємо» розміщені також на аверсі ювілейної медалі «70 років Перемоги над нацизмом», заснованої Президентом України 29 квітня 2015 року.
Європейська модель пам’яті під гаслом "Ніколи знову" вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом у Другій світовій війні, що тривала з 1939 по 1945 роки. Перемога не приписується якомусь конкретному народові чи державі, вона стала можливою завдяки зусиллям антигітлерівської коаліції — Об’єднаних Націй.
Йдеться передусім про пам'ять і вшанування, а не святкові паради, адже війна — це не лише танки, гармати і видовищні бої. Війна — це мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками. Саме це лежить в основі днів пам'яті в Європі.
На увагу в цей день заслуговують не лише солдати, а й військовополонені, остарбайтери, підпільники, діти війни, цивільні, які постраждали від окупації і бойових дій, що прокотилися через їхні міста і села.
Символіка Дня Перемоги в Росії
Починаючи з 2005 року російськими структурами проводиться акція “Георгіївська стрічка” під лозунгами «Победа деда — моя Победа», «Повяжи. Если помнишь!», «Я помню! Я горжусь!», «Мы — наследники Великой Победы!», «Спасибо деду за Победу!», «Можем повторить!». Георгіївська стрічка за зовнішнім виглядом та поєднанням кольорів частково відповідає Гвардійській стрічці, якою обтягнута орденська колодка до медалі «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.». З середини 1990-х Гвардійську стрічку почали використовувати як один з основних символів Дня Перемоги в Російській Федерації.
Це непомітний перехід від вже використовуваної в СРСР “гвардійської стрічки” до іншої, візуально схожої символіки, але вже з зовсім іншим підтекстом, відсилкою до Російської Імперії, а не до СРСР. Георгіївська стрічка з'явилася за часів імператриці Катерини II разом із орденом Святого Георгія — найвищою військовою нагородою тогочасної Російської імперії.
Зрештою, після того, як “георгіївську стрічку” почали використовувати у збройних зіткненнях з 2014 року та для ідентифікації учасників масових заворушень, 16 травня 2017 року Верховна Рада України прийняла поправки до Кодексу про адміністративні правопорушення про відповідальність за виготовлення, публічне використання або носіння георгіївської стрічки в Україні. Тому зараз в Інтернеті досі можна зустріти зображення багатьох українських політиків періоду 2005-2017 років, що позують з “георгіївською стрічкою”.
Окрім колон військових та сидячих місць для ветеранів, маршем проходить колона так званого “Бессмертного полка”, в якій йдуть “нащадки Перемоги”, що несуть фотографії своїх (а інколи і зовсім чужих) родичів, які брали участь у Другій світовій війні (або інших військових діях). Регулярно відбуваються ситуації, коли набирається масовка для участі в ході, а потім плакати та фотографії викидаються на смітник. В народному фольклорі ці фото називають “діди на палках”.
У 2023 році в Росії не проводитимуть акцію “Бессмертный полк”. Це в першу чергу пов'язано з побоюванням того, що через високі втрати російської армії в Україні, родичі загиблих та “ветерани” можуть розпочати масові заворушення 9 травня по всій Російській Федерації.
Підтверджені втрати російської жорстокої армії в Україні можна переглянути в Реєстрі російських воєнних злочинців, який громадська організація “Антикорупційний штаб” та журналісти-розслідувачі “Слідство Інфо” запустили у 2022 році. Станом на кінець квітня зібрано відомості про понад 160 тисяч мертвих російських військових.
Святкування “Дня Перемоги” перед повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну
9 травня 2021 року в Києві пройшов марш представників об’єднання “Патріоти – За життя”, в якому взяли участь близько 1000 осіб. Вони несли транспаранти “Фашизм не пройдёт”, “Патриоты за жизнь”, “No pasaran” ( “(вони) не пройдуть”, лозунг часів Громадянської війни в Іспанії (1936–1939).
Одним із головних спікерів маршу був народний депутат України Ілля Кива, який був членом політичної партії “Опозиційна платформа – За життя” і мав чіткі проросійські погляди, зокрема, вітав із днем народження Владіміра Путіна.
6 листопада 2021 року Ілля Кива розстріляв з автомата портрети учасників українського руху опору під час Другої світової війни. Серед портретів був і портрет Степана Бандери. Цим вчинком Ілля Кива нібито хотів привітати киян із днем відступу військ вермахту з Києва, але вийшло якось не дуже.
В січні 2022 року Кива втік до Іспанії.
6 березня 2022 року генпрокурорка України Ірина Венедиктова повідомила Іллі Киві про підозру його в державній зраді (ст.111 Кримінального кодексу України) та публічних закликах до зміни територіального устрою України. В березні 2022 року Киву було позбавлено депутатського мандату Верховною Радою України. До речі, Кива був контужений і має довідку з психлікарні. Але це чомусь не заважало Киві робити стрімку кар’єру в органах внутрішніх справ, в армії чи в політиці.
Підсумки ще не підведені
Напередодні 9 травня 2023 року російський співак з псевдонімом (чи позивним?) “Шаман” випустив кліп, в якому вбраний у шкіряну чорну куртку молодик з вибіленим волоссям, зачесаним як у Гітлера, на лівий бік, оспівує Росію та повторює лозунг нацистських окупантів “З нами Бог” (Gott mit Uns). На передпліччі в нього пов’язка в кольорах прапору Росії, або, якщо проводити аналогії, “Русской освободительной армии” (РОА) генерала Власова,що воювала на боці нацистів.
Кардинальна відмінність у відзначенні 8-9 травня в Росії та Україні полягає в тому, шо громадяни України відстоюють свою територіальну цілісність, пам’ятають про жертви війни і “ніколи знову” не бажають, аби агресор був господарем на нашій землі, в той час як громадяни Росії “можуть повторити” і повторюють зараз те, що на їх думку, сформовану спочатку радянською, а потім вже російсько-кремлівською пропагандою, робили діди та прадіди. Насправді ж, агресія Російської Федерації проти українського, грузинського або чеченського народу не має під собою й краплі тієї боротьби проти фашизму чи нацизму, яку намагаються проводити рашистські пропагандисти, чомусь у всьому наслідуючи пропагандистів гітлерівських, як по формі, так і по суті. Але хочеться нагадати пропагандистам, що на Нюрнберзькому процесі вони відповідали за злочини проти людства так само, як і військове керівництво. Тому чекаємо на новий День Перемоги і на новий трибунал.
А щоб очікування Перемоги не проходило даремно, ГО “Антикорупційний штаб” продовжує збір інформації про колаборантів та окупантів для внесення у базу Реєстру воєнних злочинців.
Ми бачимо і розуміємо участь державних зрадників та колаборантів у співпраці з ворогом та російськими військовими, а відповідно фіксуємо тих, які стають співучасниками злочинів під час воєнного стану. Маєте більше інформації — надішліть нам.
