Підготовка до нового навчального року. Як ремонтують навчальні закладі України?

Підготовка до нового навчального року. Як ремонтують навчальні закладі України?

Трохи більше ніж через місяць школи та дитячі садки у вересні зустрінуть нових учнів. Закінчуються літні канікули, а разом з ними до завершення підходять планові ремонти в навчальних закладах. Багато років фарбу для класів в Україні купували батьківські комітети. Та й фарбували - вони ж. Ситуація почала змінюватися відносно недавно - з набранням чинності реформи Децентралізації.

Сьогодні - ремонти в школах та садочках - один з найпопулярніших тендерів місцевих рад. А тому ми в Антикорупційному штабі вирішили проаналізувати на скільки ефективно муніципалітети витрачають бюджетні кошти на ремонти в освітніх закладах. Адже практично вся інформація зібрана на нашому інноваційному онлайн ресурсі - Карта ремонтів.

Ми взяли для аналізу найбільші українські міста, населення яких близьке або більше ніж мільйон. Як виявилось, міста, які близькі за кількістю населення і видатками бюджету можуть суттєво різнитись виділеними коштами на ремонти освітніх закладів.

Були взяті 5 основних міст: Київ, Харків, Одеса, Дніпро та Львів. Найбільше ремонтів відповідно і до кількості населення виконують в столиці. Київ за 3 роки на ремонтні роботи в освітніх закладах витратив 7.1 млрд грн. Для порівняння, найближчим за цим же показником є Одеса – 1.8 млрд грн, тобто майже в 4 рази менше. Але і видатки бюджету за 2018 рік цих міст різнились трохи більше ніж в 5 разів: 60 і 11 млрд грн відповідно.

 

 

За 3 роки лише Львів витратив менше 1 мільярда гривень. Саме місто Лева стає антигероєм нашого рейтингу, адже за три роки вони провели найменшу кількість ремонтів в освітніх закладах міста – 380 угод.

 

Тренди у містах також різняться. Дані за 2016 рік не можна брати як репрезентативні, оскільки система Prozorro тоді тільки впроваджувалась і не була обов’язковою, але в наступні роки система закупівель стала обов’язковою і тепер легко відслідкувати яка є динаміка виділення коштів за роками. Хоча треба зауважити, що 2019 року пройшла всього половина, тому складно сказати скільки ще ремонтів буде виконано. Динаміка різна від міста до міста. Так, Дніпро з кожним роком витрачає більше коштів, хоча і укладає приблизно однакову кількість договорів. Якщо розглядати Одесу, то тут ситуація інакша. Місто замовляє більшу кількість ремонтів, але витрачає на 200 мільйонів менше. Харків розподіляє кошти найбільш рівномірно, близько 400 мільйонів щороку, а кількість ремонтів зменшується щорічно. За півроку в 2019 на ремонти закладів освіти було витрачено більше ніж за весь 2017-ий.

 

Ми також розглянули більш детально типи ремонтів, які виконуються. Розділення було по категоріям “будівництво”, “реконструкції”, “капітальні ремонти”, “поточні ремонти”. Кожна з цих категорій має певні особливості. Наприклад “Будівництво” найбільш затратна на один тендер. Зазвичай, це будівництво шкіл, дитячих садків або будь-яких інших прибудов. Реконструкції виконують в межах вже існуючих будівель і зазвичай це масштабні роботи при яких залишаються голі стіни або фасад і виконуються відновлювальні роботи. Капітальний ремонт дещо схожий на реставрацію, але масштабність робіт менша. І нарешті поточні ремонти, які характеризуються малими масштабами і відповідно низькою вартістю.

 

 

Порівнюючи Харків і Дніпро в плані будівництв можна побачити, що в Дніпрі витрачають кожного року на будівництво, але наймасштабнішим став 2018-ий. В цей рік міська влада Дніпра взялась забезпечувати заклади освіти теплом і почали будувати теплогенераторні пункт. Дивують суми укладених договорів на теплогенераторні об'єкти однакових потужностей.  Вони, буває,різняться аж на половину вартості. Прикладом такого може бути будівництво теплогенераторної для навчально-реабілітаційного центру розвитку дитини дошкільного віку вартістю в трохи більше ніж 1 млн грн і такої теплогенераторної на 100 кВт для дошкільного навчального закладу комбінованого типу №243, який коштував на мільйон дорожче.

В той же час в Одесі будівництво школи плавно перетекло з 2016 у 2018 рік. В 2016 на будівництво школи на вулиці Говорова було виділено 77.5 млн грн, тобто все кошти які відображені в системі Prozorro. Вже у 2018 році з 62 млн грн на будівництво – 52 мільйони були вкладені у добудову школи. 177 млн зі 180 в 2017 було направлено на будівництво школи на 1000 осіб в селищі Котовського.

 

Якщо говорити про реконструкції,то по кількості виконаних такого типу робіт лідирує Харків. Якщо в усіх інших містах такі роботи обчислюються одиницями або величинами трохи перевищуючими 10, то в Харкові цей показник складає 70-80 за рік. За цим показником центр Слобожанщини обігнав навіть Київ, хоча і суми виділені на реконструкції навчальних закладів ну зовсім не співмірні.

 

 

В Києві за 3 роки на реконструкції витратили 2.8 мільярда гривень, в той час як в Харкові в 5.5 разів менше – 509 млн грн. Це пояснюється тим, що Київ виділяє гроші на реконструкції більш масштабних об’єктів в той час як в Харкові міська влада дуже активно реконструює спортивні майданчики при школах, що коштує значно менше і кількісно можна таким чином обігнати навіть Київ.

 

Львів, населення якого відрізняється від Одеси приблизно на кількість проживаючих в районі Сихів, а видатки бюджету всього на мільярд менші від одеських виділяють на капітальні ремонти освітніх закладів міста в 6.5 разів менше, ніж місто на березі Чорного моря. Так, для прикладу, в 2018 році Одеса “відкапіталила” об’єктів на 311 млн грн, в той час як Львів менше ніж на сотню – 89 млн грн. Медіанна вартість одного капітального ремонту в місті Лева складає 374.6 млн грн, а в південній Пальмірі 262 млн грн, тобто Львів проводить менше ремонтів, але з більшою вартістю.

Лідером по всім грошовим показникам, звісно, є Київ. Столиця, маючи видатки свого бюджету в 2018 році в 60 млрд грн витратила 4% від них на різного роду ремонти закладів освіти по місту. 4% це 2.4 млрд грн, всього за 3 роки починаючи з середини 2016-го столиця вклалась у ремонтні роботи на 7.1 мільярда. Це більше ніж сума інших чотирьох міст, що розглядались на майже 2.5 млрд грн.

Київ відрізняється не тільки об’ємами робіт, а ще і тим, що це єдине серед розглянутих міст де найбільше коштів виділяється не на капітальні ремонти, а на реконструкції. За 3 повних роки, починаючи з середини 2016 в столиці на реконструкції виділили 2.8 млрд грн, а це близько 40% від усієї суми ремонтів.

 

Знання про те чи виділялись взагалі кошти на ремонти допоможе батькам, які зацікавлені в тому щоб їх діти вчились у гарних класах, там де не протікає стеля, де коридори не обшарпані, а взимку в приміщенні було тепло. Вимагати кращого для своїх дітей – законне право кожного з батьків, а наша задача привернути увагу до цієї теми і залучити якомога більше людей до контролю.

 

Павло ЛЕВІН, аналітик ГО “Антикорупційний штаб”

Читайте також

  • Чому не працює НАЗК?
    Чому не працює НАЗК?

    Одним із ключових пунктів Порядку денного встановлення справедливості, який запропонували підтримати політичним партіям, які беруть участь у передвиборчих перегонах, Коаліція громадських організацій, є перезапуск НАЗК. Першочерговими кроками експерти називають необхідність звільнення поточного керівництва агентства, обрання нового шляхом прозорого конкурсу та впровадження одноособового керівництва замість колективного, яке існує сьогодні.

  • Антикорупція в програмах політичних партій
    Антикорупція в програмах політичних партій

    Антикорупційний штаб провів ретельне дослідження програм усіх партій, які мають орієнтовну підтримку виборців на рівні 0,5% і вище, на предмет відповідності програм цих партій вимогам Порядку денного.

  • Більше ніж півтора роки без антикорупційної стратегії
    Більше ніж півтора роки без антикорупційної стратегії

    Починаючи з кінця 2017 року, Україна не має антикорупційної стратегії, яка визначає пріоритети та окреслює загальне бачення державної політики у сфері запобігання та протидії корупції. Разом із тим, цей документ є підставою для розробки і затвердження Державної програми з впровадження антикорупційної стратегії, де вже більш чітко і конкретизовано прописано план дій кожного з уже створених державних органів антикорупційної інфраструктури та інших органів державної влади. Через відсутність стратегії, відповідно, і антикорупційні органи діють незлагоджено, навіть, якщо не брати до уваги конфлікти і розбіжності, які у них періодично виникають. Питання розробки і затвердження антикорупційної стратегії, а потім і державної програми у сфері антикорупції, є системним, і таким, в якому зараз відчувається певний «штиль».

×