Чому не працює НАЗК?

Чому не працює НАЗК?

Одним із ключових пунктів Порядку денного встановлення справедливості, який запропонували підтримати політичним партіям, які беруть участь у передвиборчих перегонах, Коаліція громадських організацій, є перезапуск НАЗК. Першочерговими кроками експерти називають необхідність звільнення поточного керівництва агентства, обрання нового шляхом прозорого конкурсу та впровадження одноособового керівництва замість колективного, яке існує сьогодні.

Ми вважаємо, що за чотири роки свого існування НАЗК так і не отримало довіри суспільства та провалило більшість покладених на агентство Законом функцій та обов’язків.

Насамперед провальним можна вважати результат перевірки електронних декларацій чиновників. Станом на початок 2019 року НАЗК перевірило лише 615 із кількох мільйонів декларацій можновладців за всі роки існування. Не притягнуто до відповідальності жодного ТОП-чиновника чи можновладця. Агентство неодноразово відверто ігнорувало очевидні факти свідомих порушень у деклараціях, які встановлювали журналісти-розслідувачі та антикорупційні активісти. Показовим також є факт відмови НАЗК від упровадження вже розробленого програмного забезпечення для автоматичних перевірок декларацій. Низька якість перевірок декларацій та відсутність відповідальності знецінюють сам принцип електронного декларування та зменшують рівень якості заповнення декларацій з боку декларантів. 

Не впоралося НАЗК також із покладеною на неї функцією формування та реалізації державної політики в антикорупційній сфері. Від початку 2018 року в Україні відсутня державна антикорупційна стратегія, що своєю чергою веде до відсутності конкретики з антикорупційними заходами, які мали б виконувати органи державної влади та місцевого самоврядування. Фактично діяльність НАЗК призвела до того, що кожен орган влади втілює антикорупційні заходи без узгодження та взаємодії з іншими структурами на свій власний розсуд.

Також НАЗК завалило роботу з викривачами корупції. Жоден із варіантів закону «Про захист викривачів корупції» так і не був прийнятий. Саме викриття корупції з боку активістів та журналістів та передача цієї інформації до НАЗК, здебільшого, не мало жодних наслідків. А в деяких випадках, як наприклад у історії з колишньою працівницею НАЗК Ганною Соломатіною, навіть завершилося звільненням останньої, після того, як вона почала викривати корупцію всередині Агентства. Водночас у НАЗК прекрасно працювала понад дев’ять місяців засуджена за корупційний злочин Тетяна Шкребко. 

По суті всю діяльність НАЗК за останні кілька років можна назвати одним словом — імітація. Так, очевидним проявом імітації цієї діяльності стала накрутка статистики. Наприклад 2018 року НАЗК гучно заявило про складення 497 проколів про конфлікт інтересів. Але, як виявилося, згадані протоколи стосувалися лише 118 посадовців, на одного з яких НАЗК склало аж 46 протоколів. 

Про неефективність роботи НАЗК зазначали також уповноважені з питань запобігання й протидії корупції органів влади. За їхніми словами додзвонитися до НАЗК неможливо, а письмові запити розглядають як звернення громадян 30 днів. Це значно обмежує спроможність уповноважених особливо в період подачі декларацій. Іншою проблемою було назване ігнорування НАЗК реального стану речей та відсутність збору зворотного зв’язку.

«При цьому на прохання пояснити як діяти, якщо закон прописаний не чітко або не повно, співробітники НАЗК замість рекомендацій, просто «копіпастять» витяги з цього самого закону. Ефективність такої комунікації наближується до нуля. В роботу уповноважених НАЗК забиває цвяхи...», — прокоментувала одна з уповноважених.

Уповноважені стурбовані тим, що НАЗК фактично ігнорує потреби та запити уповноважених. Наразі ніхто з Агентства не збирає зворотного зв’язку та не цікавиться що відбувається в різних державних структурах і регіонах.

Критичним моментом у роботі НАЗК стало, по суті, саботування не лише власної діяльності, а й діяльності інших антикорупційних органів. Так, наприкінці 2017 року в НАЗК прийняли рішення, яким зобов’язали НАБУ отримувати в них дозвіл на відкриття кримінальних проваджень на основі даних із е-декларацій. Рішення мало дуже конкретну мету — заблокувати розслідування недекларування й незаконного збагачення високопосадовців.

Тож немає нічого дивного в тому, що коаліція Громадських організацій, яка розробила та висунула вимоги до політичних партій — учасниць парламентської кампанії 2019, бачить у числі першочергових кроків для нової Верховної Ради — перезапуск та реформування НАЗК, шляхом зміни моделі його існування та посилення інституційної спроможності.

Ілля КОРОТЕНКО, аналітик Антикорупційного штабу 

 

Читайте також

  • Підготовка до нового навчального року. Як ремонтують навчальні закладі України?
    Підготовка до нового навчального року. Як ремонтують навчальні закладі України?

    Батьки по всій Україні за допомогою Карти ремонтів можуть контролювати як місцева влада бюджетним коштом ремонтує школи та садочки.

  • Антикорупція в програмах політичних партій
    Антикорупція в програмах політичних партій

    Антикорупційний штаб провів ретельне дослідження програм усіх партій, які мають орієнтовну підтримку виборців на рівні 0,5% і вище, на предмет відповідності програм цих партій вимогам Порядку денного.

  • Більше ніж півтора роки без антикорупційної стратегії
    Більше ніж півтора роки без антикорупційної стратегії

    Починаючи з кінця 2017 року, Україна не має антикорупційної стратегії, яка визначає пріоритети та окреслює загальне бачення державної політики у сфері запобігання та протидії корупції. Разом із тим, цей документ є підставою для розробки і затвердження Державної програми з впровадження антикорупційної стратегії, де вже більш чітко і конкретизовано прописано план дій кожного з уже створених державних органів антикорупційної інфраструктури та інших органів державної влади. Через відсутність стратегії, відповідно, і антикорупційні органи діють незлагоджено, навіть, якщо не брати до уваги конфлікти і розбіжності, які у них періодично виникають. Питання розробки і затвердження антикорупційної стратегії, а потім і державної програми у сфері антикорупції, є системним, і таким, в якому зараз відчувається певний «штиль».

×