Антикорупція в програмах політичних партій

Антикорупція в програмах політичних партій

Вісім партій з усього переліку у своїх програмах мають пункти, які так чи інакше співзвучні з позицією громадськості щодо того, в який спосіб має встановлювати справедливість в Україні. Це партії «Слуга народу», «Європейська солідарність», «Голос», «Сила і честь», «Українська стратегія», «Громадянська позиція», «Самопоміч» та «Сила людей».

Підкреслено в цьому переліку ті політичні сили, які станом на 15 липня уже публічно підтримали Порядок денний встановлення справедливості. Програми решти партій, які не названі, не відповідають вимогам громадськості в жодному з пунктів. Водночас варто зазначити, що партії писали програми здебільшого ще до того, як були сформовані та оприлюднені наші вимоги, тому публічна підтримка і взяті на себе зобов’язання, на нашу думку, важать не менше, ніж позиції партії в програмі. Втім, хотілося б усе ж дати розгорнутий аналіз програмам тих партій, у яких знайшлося місце пунктам із Порядку денного.

Антикорупційний штаб провів ретельне дослідження програм усіх партій, які мають орієнтовну підтримку виборців на рівні 0,5% і вище, на предмет відповідності програм цих партій вимогам Порядку денного.

СБУ

Почнемо з найбільш об’єднуючих позицій. У Порядку денному встановлення справедливості є вимога ліквідації підрозділів СБУ з питань боротьби з корупцією і захисту економічних інтересів держави. Шість партій тією чи іншою мірою обіцяють це своїм виборцям. Здебільшого партії навіть розширили список за межі СБУ, за рахунок також інших правоохоронних органів. Так у партії «Слуга народу» обіцяють позбавити СБУ, ГПУ і Нацполіцію непритаманних їм функцій ущемлення бізнесу. Партія «Голос» прямо називає антикорупційні підрозділи СБУ ключовим джерелом корупції в цій інституції й обіцяє їх ліквідувати. Позбавити назавжди СБУ економічних повноважень обіцяють також у «Громадянській позиції». Крім того, про ліквідацію економічних підрозділів не тільки в СБУ, а ще й у ГПУ та поліції, йдеться в програмах «Самопомочі» та «Української стратегії». Схожа позиція, але дещо розмита, є й у програмі «Європейської Солідарності», де вважають, що правоохоронні органи та органи безпеки мають бути позбавлені повноважень втручання в господарську діяльність.

Чотири із шести згаданих вище партій, крім «Слуги народу» та «Громадянської позиції», також чітко у своїх програмах підтримують вимогу створення органу правопорядку, який буде спеціалізуватися на розслідуванні фінансових злочинів. Ці партії сходяться на тому, що майбутня «фінансова поліція» має бути аналітичним органом, який розслідуватиме фінансові та економічні злочини.

Партії «Слуга народу», «Голос» та «Самопоміч» одностайно підтримали пункт Порядку денного щодо відновлення покарання за незаконне збагачення, яке нещодавно скасував Конституційний Суд України, а також щодо необхідності законодавчого захисту викривачів корупції. У програмах перших двох партій також передбачено конфіскацію незаконних активів посадовців-корупціонерів, що також входить до переліку вимог Порядку денного.

НАЗК. САП. НАБУ

Досить складним і разом з тим важливим для партій є питання подальшого функціонування антикорупційних органів. Порядком денним із цього приводу передбачено звільнення керівництва НАЗК і САП, а також перезапуск цих структур, які не продемонстрували результатів роботи й не здобули довіри в суспільстві. Натомість щодо НАБУ громадські організації — учасниці коаліції вимагають від політичних партій гарантування невтручання в роботу Бюро і захист його від політичного впливу. Повністю позиції Порядку денного встановлення справедливості поділяють лише в партії «Голос», де гарантують у своїй програмі обрання нових керівників НАЗК і САП через прозорий конкурс із залученням міжнародних експертів, а для НАБУ обіцяють посилити повноваження з проведення розслідувань. Натомість, у партіях «Слуга народу» і «Самопоміч» не розмежовують своєї позиції стосовно новостворених антикорупційних органів й обіцяють забезпечити їм усім можливість для незалежної роботи. Інші партії проігнорували це питання у своїх програмах.

СУДИ

Важливим для громадськості також є питання перезапуску судової реформи. Проте лише дві партії включили важливу вимогу про перезавантаження ключових органів, Вищої ради правосуддя й Вищої кваліфікаційної комісії суддів у свої програми. Це партії «Слуга народу» та «Голос». У «Голосі» додатково в програмі обіцяють залучити до процесу міжнародних експертів, завдяки яким уже вдалося не пропустити безпрецедентну кількість негідних суддів до Антикорупційного суду. Жорсткий контроль за чистотою лав суддівського корпусу через механізми кадрового відбору та контролю за його діяльністю з боку державних і громадських антикорупційних інститутів обіцяють у партії «Сила і честь». І це, власне, єдина позиція цієї партії, яка бодай частково перегукується з вимогами Порядку денного.

КОНКУРСИ

Загалом партії проігнорували вимогу громадських організацій щодо проведення прозорих конкурсів на посади суддів Конституційного Суду. Лише в партії «Голос» обіцяють у програмі закріпити призначення суддів Конституційного Суду виключно через прозорі процедури з жорсткішими професійними вимогами.

Також у програмах були проігноровані вимоги, що пов’язані з п’ятим пунктом Порядку денного встановлення справедливості, а саме: реформуванням прокуратури і Державного бюро розслідування та створення служби фінансових розслідувань. Крім уже згаданого вище питання про створення фінансової поліції, решта питань не викликали в політичних партій вагомої підтримки. Так у контексті необхідності перезавантаження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів партія «Слуга народу» обіцяє здійснити радикальне очищення та перезавантаження всієї прокуратури, а партія «Голос» — запровадити нові стандарти вимог до прокурорів і оновити й модернізувати систему прокуратури. Єдиною політичною силою, яка включила у свою програму вимогу проведення прозорого конкурсу на посаду Генерального прокурора, виявилася партія «Сила людей».

Партії повністю проігнорували інші питання Порядку денного, що пов’язані зі Службою безпеки України, крім згаданого вище питання про ліквідацію підрозділів СБУ з питань боротьби з корупцією і захисту економічних інтересів держави. Також не знайшлося в програмах партій місця для таких важливих з погляду громадськості питань, як недопущення повторного призначення на посаду чинного міністра внутрішніх справ, повторне проведення атестації співробітників поліції та ухвалення парламентом Антикорупційної стратегії на 2019 — 2023 роки.

Суспільство давно очікує реальних реформ в антикорупційній і правоохоронній сферах для встановлення справедливості.

Нагадаємо, 18 червня 2019 року коаліція з 18 провідних громадських організацій висунула спільні вимоги до політичних партій, які беруть участь у виборах до Верховної Ради 2019 року, і сформувала спільний Порядок денний встановлення справедливості. У цей порядок денний увійшла низка питань у дев’яти різних категоріях, які, на нашу думку, є першорядними для вирішення наступним складом Верховної Ради. Нижче наведено перелік:

•  відновлення покарання за незаконне збагачення;

•  перезапуск частини антикорупційних органів;

•  реальна судова реформа;

•  прозорі конкурси до Конституційного Суду;

•  реформа прокуратури, перезапуск ДБР, створення Служби фінансових розслідувань;

•  позбавлення СБУ невластивих функцій;

•  реформа МВС і Нацполіції;

•  затвердження антикорупційної політики;

•  збереження міжнародних закупівель ліків.

 

Ілля КРОТЕНКО, аналітик ГО «Антикорупційний штаб»

Читайте також

  • Чому не працює НАЗК?
    Чому не працює НАЗК?

    Одним із ключових пунктів Порядку денного встановлення справедливості, який запропонували підтримати політичним партіям, які беруть участь у передвиборчих перегонах, Коаліція громадських організацій, є перезапуск НАЗК. Першочерговими кроками експерти називають необхідність звільнення поточного керівництва агентства, обрання нового шляхом прозорого конкурсу та впровадження одноособового керівництва замість колективного, яке існує сьогодні.

  • Підготовка до нового навчального року. Як ремонтують навчальні закладі України?
    Підготовка до нового навчального року. Як ремонтують навчальні закладі України?

    Батьки по всій Україні за допомогою Карти ремонтів можуть контролювати як місцева влада бюджетним коштом ремонтує школи та садочки.

  • Більше ніж півтора роки без антикорупційної стратегії
    Більше ніж півтора роки без антикорупційної стратегії

    Починаючи з кінця 2017 року, Україна не має антикорупційної стратегії, яка визначає пріоритети та окреслює загальне бачення державної політики у сфері запобігання та протидії корупції. Разом із тим, цей документ є підставою для розробки і затвердження Державної програми з впровадження антикорупційної стратегії, де вже більш чітко і конкретизовано прописано план дій кожного з уже створених державних органів антикорупційної інфраструктури та інших органів державної влади. Через відсутність стратегії, відповідно, і антикорупційні органи діють незлагоджено, навіть, якщо не брати до уваги конфлікти і розбіжності, які у них періодично виникають. Питання розробки і затвердження антикорупційної стратегії, а потім і державної програми у сфері антикорупції, є системним, і таким, в якому зараз відчувається певний «штиль».

×