06.02.2023
Вже пройшло більше року з моменту повномасштабного вторгнення росії на територію України. За цей час, цифра вчинених російськими військовими воєнних злочинів зростає щодня. Вони вчиняють масові воєнні злочини: вбивають цивільних громадян, ґвалтують, грабують, викрадають та катують, а правоохоронці щодня реєструють нові кримінальні провадження.
Станом на 05.02.2023 Офісом Генерального прокурора зафіксовано таку кількість злочинів вчинених в період повномасштабного вторгнення РФ:
Раніше ми робили схожий матеріал, в якому описували особливості досудового розслідування цієї категорії злочинів та основні труднощі, з якими зіштовхується слідство під час розслідування цих злочинів, ними були:
-
труднощі у зборі доказів на території де йдуть активні військові дії;
-
відсутність достатньої кількості людського ресурсу.
Днями на сайті https://justtalk.com.ua вийшов матеріал під назвою: “Рік розслідування воєнних злочинів. інтерв'ю з Юрієм Бєлоусовим, начальником департаменту війни ОГП” (далі - стаття та/або матеріал) в якому, власне, і наголошується на результатах розслідувань цих проваджень.
З досягнень за рік це: “...За цей рік фактично вдалося вибудувати елементи системи розслідування воєнних злочинів, з’явилися спеціалізовані підрозділи в Службі безпеці, Національній поліції і Державному бюро розслідувань. Тобто запроваджено спеціалізацію слідчих, які фултайм займаються розслідуванням воєнних злочинів. Окрім того, з’явилися спеціалізовані підрозділи в прокуратурі, а саме – у центральному апараті, девʼяти обласних підрозділах. Загалом це близько 200 прокурорів.
Між ними налагоджена взаємодія, тобто ми можемо говорити про систему, яка функціонує на практиці, якщо оцінювати її з позиції ідеальної моделі, яка повинна бути. Це дозволило уникнути дублювань, підсилити й розмежувати компетенції різних органів розслідування для того, щоб не робити одну й ту саму роботу. Окрім того, налагоджено обмін інформацією, щоб ми чітко розуміли, які органи яку інформацію мають, які бази даних і реєстри ведуть, і не втрачали час на пошуки.
Щодо цифр, то станом на сьогодні з 24 лютого 2022 року зареєстровано близько 68,5 тисяч воєнних злочинів. Окрім того, 16 806 злочинів проти основ національної безпеки.
Про результати в цифрах: маємо 276 підозрюваних осіб у воєнних злочинах (щодо 97 з них спрямовано обвинувальні акти до суду; з них стосовно 26 осіб ухвалені вироки). Важливо зазначити, що з цих вироків половина, навіть трошки більше, 14 — щодо військовополонених, тобто щодо осіб, які фізично перебувають в Україні, щодо 12 осіб — заочне провадження.
До того ж маємо велике провадження щодо злочину агресії відносно вищого військово-політичного керівництва російської федерації. У ньому маємо 639 підозрюваних осіб, серед них начальник генерального штабу (Герасімов), міністр оборони (Шойгу), керівники розвідувальних органів, керівники обох палат федеральних зборів рф (161 сенатор рф і 419 депутатів держдуми) тощо, а ще керівниця центробанку рф, міністр транспорту рф. Загалом 639 особам було повідомлено про підозру в злочині агресії, а щодо чотирьох осіб ми наразі спрямували справи до суду. Решта — поки на етапі досудового розслідування. Зазвичай це потребує багато часу через заочну процедуру розслідування, проте, я думаю, незабаром усе буде направлено до суду…” наголошується у матеріалі.
Також у статті згадується і про труднощі, я якими система кримінальної юстиції під час досудового розслідування цієї категорії злочинів: “...Справді, система кримінальної юстиції не була готова до такої кількості воєнних злочинів. Традиційно цією категорією проваджень займалися спеціалізовані підрозділи в Офісі Генерального прокурора, існував т. зв. Департамент «війни», який до повномасштабного вторгнення розслідував воєнні злочини, вчинені на окупованих територіях Донецької, Луганської областей та в Криму. Також ми мали спеціалізовані підрозділи в Луганській і Донецькій обласних прокуратурах і в прокуратурі Автономної Республіки Крим, які загалом розумілися на цій категорії проваджень.
Звісно, що після повномасштабного вторгнення кількість воєнних злочинів зросла просто в геометричній прогресії, і досвіду цих людей явно не вистачало. Тому до розслідування воєнних злочинів ми залучили всіх — і органи досудового розслідування, і органи прокуратури (показовою в цьому плані є деокупація Київської області), які на той момент не мали відповідного досвіду. Довелося вчитися, як кажуть, «по ходу», вивчати і міжнародне гуманітарне, і міжнародне кримінальне право. Десь з квітня-травня ми спробували підсилити роль Департаменту «війни» — розширили його, збільшили штатну чисельність. Він почав перебирати на себе координувальну роль щодо всієї системи, адже є своєрідним носієм стандартів розслідування воєнних злочинів. Координувальна роль необхідна для того, щоб на регіональному рівні не припускатися помилок, які можна зробити, якщо не знати міжнародного гуманітарного права. Тому ми максимально включилися в цей процес разом з нашими колегами з неурядових організацій, Тренінговим центром прокурорів України. Разом підготували різні ad hoc пам’ятки, розʼяснення, листи-орієнтування про особливості кваліфікації воєнних злочинів від Генерального прокурора тощо. Також наші колеги з підрозділу нагляду за регіонами надавали методичну практичну допомогу для того, щоб регіони не робили помилок.
Ми ж розуміємо, що до цієї категорії кримінальних проваджень прикута увага не тільки в Україні, а й за її межами. Саме тому ми намагалися зробити цей процес максимально якісним, адже рано чи пізно питання про спроможність національної системи юстиції постане. Це про неупередженість, бо Україна як сторона збройного конфлікту може бути необ'єктивною та неякісно розслідувати — такі побоювання озвучують наші міжнародні партнери. Щоб уникнути цих обвинувачень, ми якомога швидше, ще навесні 2022 року, почали просувати стандарти розслідування воєнних злочинів. У цьому нам також допомогли міжнародні колеги: в ОГП утворено групу радників — Atrocity Crime Advisory Group (ACA) for Ukraine. До неї входять фахівці з Великої Британії, США, ЄС, інших країн, які мають досвід розслідування воєнних злочинів, участі в судових трибуналах щодо розгляду воєнних злочинів. Ці люди дуже допомогли нам знайти правильний вектор, а не вигадувати власне ноу-хау…”.
Цієї інформації достатньо, щоб зрозуміти з якими викликами зіштовхнулись правоохоронні органи в процесі розслідування кримінальних проваджень.
Громадський сектор та журналісти не залишаються осторонь та намагаються активно сприяти викриттю злочинів.
Журналісти, які здійснюючи власні розслідування, також долучені до збирання доказів і фактів скоєних воєнних злочинів, допомагають розслідуванням.
Команда “Антикорупційного штабу” за допомогою Реєстру воєнних злочинців вже зібрала інформацію про понад 160 тисяч військових російської армії та щодня ідентифікує вбитих та полонених росіян. У реєстрі також можна знайти докази присутності в Україні (у профайлі кожного військового зазначається лінк на доказову базу), інформація постійно збирається, обробляється та вноситься в базу.
