Як ремонтуються і будуються українські мости?

Як ремонтуються і будуються українські мости?

Які асоціації викликає у вас словосполучення “українські мости”? Особисто у мене це “довгобуд”, “стомився”, “аварійний”. Тому ми, команда Антикорупційного штабу, в рамках проекту “Карта ремонтів” вирішили дізнатись як ремонтуються і будуються українські мости. Хто ремонтує мости найбільше і на які суми. Хто зосереджений на великих інфраструктурних проектах, а хто латає дірки в мостах, які “стомились”.

 

Перш за все, треба відзначити, що всі дані брались з публічного порталу закупівель Prozorro. Сама інформація охоплює весь період існування цієї системи закупівель, тобто із середини 2016 року.

 

Всього за 3 роки в Україні було виділено на ремонт мостів близько 6.5 млрд грн. Це трохи більше ніж десята частина річного бюджету міста Києва. В середньому 273.6 млн грн, а якщо врахувати, що столиця, як завжди, тягне середній показник до верхньої межі, то ця цифра складе 77 мільйонів гривень – це медіанне значення. 

 

Загалом по Україні картина більш-менш рівна, хочу, звісно, є і виключення. Основним і найяскравішим виключенням є Київ. В столиці реалізуються найбільші інфраструктурні об’єкти в країні, деякі з них скандальні і багатостраждальні. Прикладом такого проекту є Подільський мостовий перехід, який є частиною проекту гілки метро на житловий масив Троєщина. Міст будують вже майже 30 років і в останні пару років на його добудову з міського бюджету стабільно виділяють кошти. Київський міський голова запевняє, що автомобілі по цьому мосту зможуть поїхати вже в наступному році. Поки ми можемо констатувати, що на його добудову і на різні роботи пов’язані з цим довгобудом було виділено з міського бюджету трохи менше ніж 650 млн грн.

Також гарну суму було витрачено на так званий міст Кличка. Це міст, який з’єднує два парки в центральній частині міста на наступний день після відкриття якого потріскалось скло в підлозі. Основні роботи коштували місту 272 мільйони гривень, а додаткові роботи обійшлись в майже 74 мільйони, а це більш ніж чверть від основної суми.

На другому місці несподівано опинилась Полтавська область. Сумарно 1.76 млрд грн було вкладено в ремонт мостів, шляхопроводів і розв’язок. Більше ніж 1 млрд грн з цих 1.76 пішло на будівництво шляхопроводів при реконструкції дороги державного значення Р-52 Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка. Так на 130-му кілометрі цієї дороги більше ніж за півмільярда було побудовано розв’язку і шляхопровід, ще 300 мільйонів пішло на міст над залізничною колією. І довершив цю картину міст над річкою Ворскла за 238 мільйонів гривень. Кожну з цих закупівель виграли різні підрядники. Найдорожчу закупівлю виграв Альтком, другу по вартості Ростдорстрой і останню забрав собі турецький Онур.

Ще один ремонт на який пішло більше 100 мільйонів - це міст через річку Псел біля міста Гадяч. Суспільне Полтава ще в кінці липня 2016 року повідомляли про аварійний стан цього мосту, тому міській владі більше нічого не залишалось, як виділили гроші і відремонтувати той міст. Інакше все б могло закінчитись людськими жертвами.

 

Третьою за витраченою сумою на ремонти йде рідна область Володимира Гройсмана, нинішнього Прем’єр-міністра. Загалом за 3 роки 406.6 млн грн було вкладено у ремонт розв’язок і шляхопроводів. Левову частку з усієї суми, а якщо бути точнішим, то дві третини або 61% становить всього 1 ремонт. На автомобільній дорозі М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам’янка відбувався капітальний ремонт шляхопроводу і транспортної розв’язки.  У вінницькій області найбільше зосереджені на поточних середніх ремонтах, ніж на капітальних. Тому в межах області склалась чітка картина: один великий проект, а все інше то дрібні ремонти.

 

Черкаська область. 320.8 млн грн виділено. Найбільше - 204.6, а це 64% від всієї суми на реконструкцію шляхопроводу над залізничною колією траси М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка.


 

 

 Цікавим ремонтом є реконструкція мосту тоді ще в парку 50-річчя радянської влади. Наразі це парк “Сосновий Бір” і однією з родзинок цього парку є “Міст кохання” який не ремонтували з 2011 року. І от в 2018 році після огляду мосту було прийнято рішення про його закриття та реконструкцію, адже частина мосту виконана з дерева, тому по ньому доволі небезпечно було ходити. Виділили на реконструкцію 1 320 796 гривень, обіцяли відкрити в кінці липня-початку серпня, але новин, які підтверджують те, що його все-таки відкрили для містян - немає.

 

Чернівецька область - саме в цій області серед усіх виділили на ремонти мостів і шляхопроводів найменше. Сума виділених коштів склала всього 4.3 млн грн. Це більше ніж в два рази менше ніж на ремонт одного мосту в місті Дніпро, через який побились об заклад місцевий міський голова Борис Філатов та Президент Володимир Зеленський. 75% від всієї виділеної суми було витрачено на будівництво пішохідного переходу через р. Сірет з можливістю проїзду автомобіля швидкої допомоги в смт. Берегомет. Всі інші закупівлі, а їх назбиралось аж 5 на всю область - це дрібні капітальні ремонти в селах.

 

Найбільшими підрядниками виявились ТОВ “УКРТРАНСМІСТ”, кінцевим беніфіціаром якого є Микола Карнаков, сина якого пов’язують з компанією “Альтком”, яка опинилась на другому місці за сумою виграних підрядів. Укртрансміст за 3 роки виграли тендерів на 784 млн грн, а Альтком всього на 77 млн грн менше. Третьою, вигравши всього 1 тендер з будівництва Подільського мосту в Києві йде Еко-буд-трейд, яку пов’язують з Максимом Половком, який балотувався в 2015 році у Київраду. Але він не прохідна особистість. Половко також значиться керівником ТОВ “Міськбудальянс”, а партнером Половка до 2017 року виступав Віталій Пузійчук, а вже в 2017 це прізвище загадково зникло зі списку засновників компанії. Пузійчук – співвласник будівельної групи “Фундамент”, яку пов’язують з директором КП “Житлобудінвест-УКБ” та заступником міського голови В’ячеславом Непопом і ексголовою департаменту будівництва і житлового забезпечення КМДА Михайлом Голіцею.

Загалом ситуація по Україні більш рівна і кожен рік в рамках ремонтів автомобільних доріг і розв’язок ремонтується доволі велика кількість мостів. Звісно, найбільший розголос у Києві, до того ж мер сам підігріває цю тему коли знову щось стається. Найбільша проблема в мостовій галузі насправді лежить в належному плануванні і стабільному фінансуванні великих інфраструктурних об’єктів, бо саме вони стають тими самим довгобудами. Згадайте тільки міст, який будують ще з 2004 року в Запоріжжі або той самий Подільський міст в Києві. Так, іноді це форс-мажорні обставини, такі як падіння крана “Захарій” в 2011 році, але найчастіше це відсутність належного планування і залучення грошей.

 

Павло ЛЕВІН, Аналітик ГО "Антикорупційний штаб"

Читайте також

  • Чому не працює НАЗК?
    Чому не працює НАЗК?

    Одним із ключових пунктів Порядку денного встановлення справедливості, який запропонували підтримати політичним партіям, які беруть участь у передвиборчих перегонах, Коаліція громадських організацій, є перезапуск НАЗК. Першочерговими кроками експерти називають необхідність звільнення поточного керівництва агентства, обрання нового шляхом прозорого конкурсу та впровадження одноособового керівництва замість колективного, яке існує сьогодні.

  • Підготовка до нового навчального року. Як ремонтують навчальні закладі України?
    Підготовка до нового навчального року. Як ремонтують навчальні закладі України?

    Батьки по всій Україні за допомогою Карти ремонтів можуть контролювати як місцева влада бюджетним коштом ремонтує школи та садочки.

  • Антикорупція в програмах політичних партій
    Антикорупція в програмах політичних партій

    Антикорупційний штаб провів ретельне дослідження програм усіх партій, які мають орієнтовну підтримку виборців на рівні 0,5% і вище, на предмет відповідності програм цих партій вимогам Порядку денного.

×