Хто є хто у верхівці херсонських колаборантів

Хто є хто у верхівці херсонських колаборантів

З березня 2022 року — називають дати від 1 до 3-го — Херcон опинився в блокаді російських загарбників, а згодом росіяни фактично окупували місто та поступово – область. Херсон став єдиним обласним центром, який вдалось окупувати росіянам, але херсонці чинять опір, якого росіяни точно не очікували. Одна з причин, чому вдалось захопити владу – хай і тимчасово – окупантам, це наявність колаборантів-зрадників. Щодо низки таких людей вже відкриті кримінальні провадження за статтею 111 Кримінального кодексу України «Державна зрада». Більш того, майже всі ці люди добре відомі херсонцям, адже не вперше помічені з проросійською риторикою. Розповідаємо про зв’язки між ними і хто є ким.

 

Майже одразу, у березні 2022 року, в інформаційному полі із проросійською риторикою з’явився Кирило Стремоусов. Саме він сьогодні є фактично медійним обличчям окупантів на Херсонщині. Але очолив окупантську обласну адміністрацію не він, а Володимир Сальдо: тричі херсонський міський голова, Народний депутат України VII скликання. 

 

Володимир Сальдо

Під час Революції Гідності Сальдо у Верховній раді голосував 16 січня 2014 року за «диктаторські закони», які ухвалили у незаконний спосіб. Після перемоги Революції тимчасово втік до Москви, де він брав участь у передачах на місцевих пропагандистських каналах.

Після того, як пристрасті вляглися й проти Сальдо не було кримінальних проваджень, 2014 року він стає головою правління Херсонської міської громадської асоціації будівельників та інвесторів «Стройінвестсоюз». Також пробує повернутися до парламента вже як самовисуванець від 182 округу, але зазнає невдачі.

2015 року Володимир Сальдо бере участь у виборах міського голови Херсона від партії «Наш край» й навіть посідає друге місце в першому турі, втім далі свою кандидатуру знімає. Натомість стає депутатом Херсонської міськради й очолює фракцію «Наш край».

2020 року Сальдо вже від імені «Блоку Володимира Сальда» бере участь у виборах міського голови Херсона (програє Ігорю Колихаєву) та проходить до Херсонської міської ради. Саме в статусі міського депутата Сальдо й став зрадником 2022 року.

Зазначимо, що це доволі коротка біографія зрадника, адже в його «доробку» є ще й кримінальні історії, які до сьогодні правоохоронцями не було розв'язано. Зокрема, у червні 2016 року Володимир Сальдо опиняється у Домініканській Республіці, де його затримують за підозрою у викраденні людини. Цією людиною виявився Денис Пащенко.

Близько 13 березня Сальдо бере участь у засіданні так званого "Комітету спасіння за мир і порядок". Сюжет про це засідання показав пропагандистський телеканал russia today. 

Більше про Сальдо – ось тут.

“Заступники” у Сальдо

У Володимира Сальдо в окупаційній адміністрації три “заступники”: медійне обличчя окупантів Кирило Стремоусов та менш медійні Сергій Черевко і Ігор Семенчев-молодший.

Про Кирила Стремоусова багато вже написано – зокрема і ми писали. Також Стремоусов є фігурантом бази зрадників Руху Чесно. Проросійського блогера доволі довго “не помічали” правоохоронні органи. Втім, він встиг доволі багато зробити: у серпні 2020 року СБУ навіть проводила обшуки у Стремоусова, в рамках кримінального провадження щодо викриття агентурної мережі ФСБ, але інформації про вручення підозри Стремоусову не було. Здійснював напад на журналіста і уникнув покарання. Розавав посвідчення журналістів усім охочим – здебільшого для того, аби їхні володарі мали доступ до всіх цікавих подій та могли вчиняти там провокації.

Сергій Черевко протягом довгого часу був заступником Херсонського міського голови з гуманітарних питань (до 2017 року). У 2020 році балотувався до Херсонської міської ради. Очолював список “Блоку Володимира Сальдо”. Не був обраний. Від цієї ж партії балотувався до Корабельної райради міста Херсону. Був обраний депутатом райради. На момент балотування працював радником гендиректора ТОВ “Смарт Медіатайм груп”, раніше балотувався від “Опозиційного блоку”. Відомий у Херсоні зокрема своїми імперськими поглядами, брав участь у багатьох акціях “Опозиційного блоку”. Дружина Сергія Черевка – Лариса Косенко – протягом тривалого часу очолювала міське управління культури, звільнилась у 2021 році. 

Ігор Семенчев-молодшиий – чинний депутат Херсонської міської ради від “Блоку Володимира Сальдо”, колишній голова Антонівської селищної ради (передмістя Херсона, нині входить до Херсонської територіальної громади). В минулому Ігор Семенчев балотувався і в народні депутати, і на пост міського голови. Проте з цікавинок – кілька свіжих підозр, які він має: передостанню оголосили 7 лютого 2022 року – у привласненні бюджетних коштів. Семенчев продовжував перебувати під запобіжним заходом, вніс заставу в 904 020 гривень і продовжував виконувати обов’язки депутата Херсонської міської ради, відвідувати засідання комісій та голосувати під час сесійних засідань, зокрема за питання, пов’язані з бюджетом міста Херсон. Вже навесні він отримав чергову підозру – тепер вже за перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту

Міська “влада”

Із так званою міською “владою” у Херсоні все іще цікавіше. Гауляйтера міста призначили – ним став невідомий в широких колах колишній працівник СБУ Олександр Кобець. За даними джерел Bihus.Info, за попередні 5 років, з 27.04.2017 по 27.04.2022 Кобець 22 рази виїжджав з України за кордон. Більшість з цих виїздів він здійснював напряму до Росії та Білорусі. У 2018 – 2020 рр. Кобець працював керівником внутрішньої безпеки у VK Tobacco і банку "Січ". З 2015 по 2018 рр. працював в українській дочці "Альфа-Банку". Основний акціонер банку – росіянин Михайло Фрідман. Кобець став там теж керівником внутрішньої безпеки. У 2012 р. Кобець працював радником голови Шевченківської райадміністрації Києва. З 2008 по 2011 рр. працював в компанії RSB Petroleum FZC (ОАЕ). З 1985 по 2006 рр. Кобець служив на посадах офіцерського оперативного керівного складу в СБУ/КДБ.

А от із “заступниками” не склалось: в Херсоні не надто поспішають переходити на бік ворога, тому наразі точно невідомо, у кого які функції зі зрадників. Колаборанти оголосили своїми “керівниками” у різних галузях Тетяну Кузьміч (освіта), Вадима Ільмієва (охорона здоров’я) та Володимира Ліпандіна (поліція). Всі троє — давно відомі на Херсонщині особи, які не надто приховували свої проросійські погляди. Тетяну Кузьміч підозрювали у вчиненні державної зради і раніше: їй обрали запобіжний захід у вигляді перебування під вартою, але вона вийшла під заставу. 

В ході досудового слідства було встановлено, що протягом 2015-2020 років Тетяна Кузьміч працювала на російські спецслужби й виконувала їх вказівки. Зокрема, збирала, аналізувала та передавала своїм кураторам з РФ інформації, яка використовувалась для підривної діяльності проти України.

Також Кузьміч обвинувачують у тому, що вона організувала і керувала в нашій області агентурною мережею, яка діяла на користь російського агресора. В ході викриття цієї мережі обшуки проводили в кількох жителів Херсонщини, зокрема й у помешканні місцевого блогера та провокатора, якого часто пов’язують з РФ, Кирила Стремоусова. Про це сам Кирило розповідав у своєму відеоблозі. Щоправда, згодом запис видалив.

18 травня окупанти «призначили» Вадима Ільмієва «очільником обласного департаменту охорони здоров'я». До цього 56-річний екскомуніст посідав посаду голови правління у херсонському благодійному фонді «Добра справа».

Своїх комуністичних та антиукраїнських поглядів Ільмієв не приховував ніколи. 2015 року він балотувався до Херсонської міської ради в складі «Союзу лівих сил», а 2017 року очолив організацію «Український вибір — Право народу» в Херсонській області. Нагадаємо, це політсила, створена Віктором Медведчуком. 2020 року Ільмієв також намагався потрапити до Херсонської міськради. Цього разу вже від «Блоку Володимира Сальдо».

Знайти місцевих правоохоронців для того, аби “очолили” керівництво області, окупанти не змогли. Призначили немісцевого: 51-річний експравоохоронець Володимир Ліпандін на Херсонщині не був відомий до повномасштабного вторгнення росії до України цього року. Але відомий був за межами області: з часів Революції Гідності перебував у розшуку та переховувався від правосуддя на території тимчасово окупованого Криму.

До Революції Гідності Ліпандін очолював управління МВС у Черкаській області. Мав звання полковника міліції. В часи Євромайдану зайняв антиукраїнську позицію, організував напади на місцевих активістів, створював загони «тітушок». Також підробив службову документацію й привласнив собі звання генерал-майора.

24 лютого 2014 року Володимира Ліпандіна звільнили з правоохоронних органів. Він одразу ж втік до тимчасово окупованого Криму, де в його дружини був бізнес. Імовірно, проживав у Євпаторії. Отримав громадянство росії.

Окупаційні ректори вишів

Поступово росіяни захоплюють навчальні заклади Херсона і Херсонщини. Одиниці освітян погоджуються на співпрацю – наразі у росіян дійсно проблеми з кадрами, вони намагаються замінити їх на кримчан чи росіян. Втім, деякі зрадники є, наприклад, у системі так званої вищої освіти окупантів. 

В Херсоні три потужних університети: Херсонський державний університет, Херсонський національний технічний університет, Херсонська державна морська академія та Херсонський державний аграрно-економічний університет. Всі чотири “очолили” місцеві колаборанти, які так чи інакше пов’язані із цими вишами: це відповідно Тетяна Томіліна, Галина Райко, Дмитро Круглий та Євгенія Чернишова. Останні троє доволі довго працюють у вишах і мають наукові ступені. Втім, це не завадило їм перейти на бік ворога, хоча всі чотири виші продовжують працювати – евакуйовані до інших міст України та працюють дистанційно.

Зв’язки колаборантів можна побачити на графіці нижче. 

Графіка Руху ЧЕСНО

Текст Антикорупційного штабу

 

P.S. Поки ми верстали матеріал, стало відомо, що Віталій Булюк очолив обласну окупаційну адміністрацію на Херсонщині замість Сальдо, який, за останньою інформацію, перебуває на лікуванні в Москві: йому раптово стало погано кілька тижнів тому. Подробиць не знаємо. Наразі інформацію про зміну “тимчасового керівника” поки не розмістили на “офіційному сайті” окупантів. Тож чекаємо. Віталій Булюк — особа також добре знайома херсонцям.

З 2007 по 2015 рр. Віталій Булюк очолював херсонську митницю — на цю саму посаду його призначили і окупанти. До речі, своє звільнення з митниці ще до масштабного вторгнення Булюк відстояв в суді. 20 березня 2015 року Віталія Булюка звільняють з посади начальника Херсонської митниці з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» — це той самий закон про люстрацію, як його іще називають. Отже, Віталій Булюк фактично потрапив під люстрацію. Втім Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року позов Віталія Булюка про поновлення на посаді і виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу частково задовольнили: воно набрало законної сили. 

Булюк був депутатом облради кількох скликань – 2010, 2015 та 2020 років.  У 2015-му та 2020-му його обрали від політичної партії «Наш край». До того він був депутатом облради ще двох скликань — від Компартії України та від Блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція».

За даними руху "Чесно”, 16 квітня 2022 року він допомагав загарбникам захопити будівлю однієї з міських рад на території області. Також він переконував місцевих мешканців не протидіяти окупантам роздавати так звану "гуманітарну допомогу". 19 травня 2022 року Віталія Булюка окупаційна влада “призначила” одним з "заступників" голови облдержадміністрації володимира сальдо. 11 травня 2022 року Булюку заочно повідомили про підозру в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. На виконання поставлених окупаційною владою завдань, 16 квітня 2022 року депутат облради допомагав загарбникам захопити будівлю однієї з міських рад на території області. Також він переконував місцевих мешканців не протидіяти окупантам  роздавати  так звану "гуманітарну допомогу".

Читайте також

  • Перші ордери для воєнних злочинців - путіна та львової-бєлової
    Перші ордери для воєнних злочинців - путіна та львової-бєлової

    Російський президент путін та уповноважена з прав дитини рф мають офіційні статуси підозрюваних у скоєнні воєнного злочину стосовно українських дітей. 

  • Чому не працює НАЗК?
    Чому не працює НАЗК?

    Одним із ключових пунктів Порядку денного встановлення справедливості, який запропонували підтримати політичним партіям, які беруть участь у передвиборчих перегонах, Коаліція громадських організацій, є перезапуск НАЗК. Першочерговими кроками експерти називають необхідність звільнення поточного керівництва агентства, обрання нового шляхом прозорого конкурсу та впровадження одноособового керівництва замість колективного, яке існує сьогодні.

  • Підготовка до нового навчального року. Як ремонтують навчальні закладі України?
    Підготовка до нового навчального року. Як ремонтують навчальні закладі України?

    Батьки по всій Україні за допомогою Карти ремонтів можуть контролювати як місцева влада бюджетним коштом ремонтує школи та садочки.

×